29 січня 2025 року справа №320/13130/21
Київський окружний адміністративний суд у складі голоуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "КАТП-1028" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування припису та рішення,
Приватне акціонерне товариство «КАТП-1028» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 35 від 24.09.2021 та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 61 від 24.09.2021.
Позов обґрунтовано тим, що у період з 06.09.2021 по 17.09.2021 відповідачем проведено планову перевірку дотримання приватним акціонерним товариством «КАТП-1028» (далі - ПрАТ «КАТП-1028») вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. 17.09.2021 було складено акт за результатами планової перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 102. На підставі Акту № 102 відповідачем було складено оскаржувані припис та рішення.
Позивач зазначає, що без посилання на норму закону відповідач стверджує, що тарифи встановлені рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09.03.2021 № 170 є завищеними та сформовані з порушенням вимог Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 №1010. (далі - Порядок № 1010). За рахунок застосування економічно необґрунтованих завищених та сформованих з порушенням вимог Порядку формування тарифів за послуги з поводження з побутовими відходами Товариство у період з 01.04.2027 по 31.08.2021 необґрунтовано нараховано за послуги з поводження з побутовими відходами населенню на суму у розмірі - 691239 грн., бюджетним установам - 103280,77 грн. сума необґрунтованої виручки становить 665997,34 грн. Це порушення відображене в рішенні з вимогою в термін до 31.12.2021 повернути споживачам за послуги з поводження з побутовими відходами, шляхом здійснення перерахунків, суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 665997,34 грн.
Водночас позивач наполягає на тому, що рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 170 від 09.03.2021 є чинним, доказів оскарження чи скасування, у встановленому законодавством порядку даного рішення до суду учасниками справи не надано. Отже, за умови чинності цього рішення у відповідача відсутні підстави вимагати від позивача приведення затверджених не ним тарифів у відповідність до норм законодавства та здійснення перерахунків.
Щодо порушення пункту 2, розділу 3 «Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 №239 (далі - Порядок № 239), а саме подання розрахунку не за формами, встановленими органами місцевого самоврядування, позивач стверджує, що не міг використати форми, встановлені органами місцевого самоврядування, для подання розрахунку, оскільки на момент його подання орган місцевого самоврядування ще не встановив відповідні форми. Вони були встановлені рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 563 від 10.08.2021. Проте відповідно до вимог п. 2 розділу 3 Порядку № 239 позивач використав форму передбачену у додатку № 38 до нього.
Щодо порушення п. 6, 15 Порядку № 1010 щодо витрат на оплату праці апарату управління шляхом включення премій, позивач зауважує, що п. 11 Порядку № 1010 до переліку прямих витрат включено інші заохочувальні та компенсаційні виплати (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством), а в п. 15 зазначено, що оплата праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, що розраховуються відповідно до пункту 11 цього Порядку та Галузевою угодою (Додаток 7 до позову). Таким чином підстави для не включення премій до складу витрат відсутні.
Вказуючи на порушення абз. 3 п. 1 Порядку № 1010, яким визначено, що у разі запровадження роздільного збирання побутових відходів під час встановлення цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами не враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами таких відходів, відповідач посилається на договір №5 від 02.01.2021 між позивачем та ПП «Рось Екотех», відповідно до якого позивач отримував прибуток в розмірі 120 грн. з ПДВ за 1 тону сухої фракції ТПВ. Позивач зазначає, що даний договір було, розірвано 31.05.2021, а за період з 01.04.2021 по 31.05.2021 дохід, отриманий позивачем, склав 32556 грн, при цьому витрати 158835 грн. Оскільки, роздільне збирання побутових відходів є витратною, а не прибутковою операцією, а під час розрахунку тарифу позивач знав про необхідність розірвання вищезазначеного договору, він не був врахований, але сам факт розірвання відбувся із запізненням.
Крім того вказує, що пунктом 21 Порядку № 1010 визначено, що планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, провадиться відповідно до інвестиційної програми підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої з уповноваженими органами в установленому порядку. Тобто до планового прибутку включається не тільки інвестиційна складова. Законодавством не встановлено порядку яким затверджується інвестиційна програма по твердопаливним відходам і обов'язок її затверджувати, саме тому позивачем така програма не розроблялась.
При цьому у складі тарифу, затвердженого виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради № 170 від 09.03.2021 немає інвестиційної складової, а до планового прибутку включено погашення основної суми запозичень, інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження діяльності, нарахування дивідендів, відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток, як передбачено пунктом 21 Порядку.
Висновок про те, що в порушення ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» тарифи, встановлені рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №170 від 09.03.2021, є економічно необґрунтованими та завищеними, також за твердженням позивача, безпідставним, оскільки рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 170 від 09.03.2021 є чинним.
Крім того позивач вказує, що оскільки застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до суб'єктів господарювання, які надають комунальні послуги (в тому числі позивача) законом не передбачено, рішення застосувати до ПрАТ «КАТП-1028» штраф у сумі 665997, 34 грн. безпідставне, суперечить чинному законодавству і є протиправним.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що позивачем викладено власні суб'єктивні твердження, позовна заява взагалі не містить обґрунтувань, в т.ч. нормативного обґрунтування правомірності розрахування та введення в дію спірних тарифів.
Вказує, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було проведено планову перевірку ПрАТ «КАТП-1028» (далі - ПрАТ «КАТП-1028») з питань дотримання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів). Aктом №102 від 17.09.2021 в РрAT «KATП-1028» зафіксовано наявність порушень вимог законодавства.
Під час перевірки Товариством не надано розрахунки тарифів, на послуги з поводження з побутовими відходами, встановлених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09.03.2021 № 170, за формами, встановленими органом місцевого самоврядування в порушення вимог п. 1 p.3 «Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також pозрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення», затвердженого Наказом № 239.
Товариством не надано підтвердження щодо вилучення із собівартості вартості операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисним компонентами відходів під час встановлення цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами в порушення абз. 3 п. 1 Порядку № 1010.
Перевіркою формування встановлено, що тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами є економічно необґрунтованими та завищені (додаток № 1 до акту перевірки від 17.09.2021 № 102) для споживачів 1 та 2 групи (населення, бюджетні установи) за рахунок включення до складу собівартості завищених та необґрунтованих витрат на паливо-мастильні матеріали, шини, оплату праці апарату управління, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врахування у тарифах прибутку без наявності погодженої уповноваженим органом інвестиційної програми, в порушення пунктів 6, 10, 15, 21 Порядку.
Перевіркою застосування тарифів встановлено, що нарахування плати споживачам 3 групи (суб'єкти господарювання, що є зареєстровані, як суб'єкти господарювання, але не визначені, як бюджетні установи) за послуги з поводження з побутовими відходами Товариством здійснюється за договірними цінами (тарифами), які сформовано без дотримання вимог Порядку та які не затверджені (встановлені) органом місцевого самоврядування, чим порушено вимоги ч. 9 «Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070, ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» No2189-VIII, ч. 2 ст. 12 3аконуУкраїни «Про ціни і ціноутворення».
За рахунок застосування економічно необґрунтованих та завищених тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами в період з 01.04.2021 по 31.08.2021 Товариством необґрунтовано нараховано споживачам 1 групи (населення) суму у розмірі 117280,42 грн, споживачам 2 групи (бюджетні установи) - 11242,01 грн, чим порушено ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення».
Таким чином, за твердженням відповідача, ПрAT «КАТП-1028» були порушені вимоги «Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами», затвердженого постановою КМУ від 26.07.2006 № 1010, «Правила надання послуг з поводження з побутовими відходами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII та Закону України «Про ціни та ціноутворення». Вказані дії є порушенням порядку формування, встановлення і застосування державних регульованих цін. На підставі Акту №102 Головним управлінням було складено Припис № 35 від 24.09.2021 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування встановлення та застосування державних (регульованих) цiн.
У зв'язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/13130/21, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А.Б.
Ухвалою від 07.12.2023 суддею прийнято до провадження справу №320/13130/21, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 29.02.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні представники позивача просили позовні вимоги задовольнити з підстав, зазначених у позові та додаткових письмових поясненнях.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні учасниками справи заявлені клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Після надання пояснень учасниками справи у відкритому судовому засіданні та дослідження матеріалів справи, ухвалою суду від 06.05.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09.03.2021 №170 були встановлені тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами для Приватного акціонерного товариства «КАТП-1028» в розмірі:
1. Для населення та бюджетних установ (збирання, перевезення, захоронення) твердих побутових відходів (надалі - ТПВ):
- контейнери виконавця до 3 контейнерів на майданчику - 82,52 грн (3ПДВ) за м3 та 86,79 грн (з ПДВ) за м3 відповідно;
- контейнер виконавця від 4 контейнерів на майданчику - 66,19 грн (3ПДВ) за м3 та 86,79 грн (з ПДВ) за м3 відповідно;
- контейнер споживача м. Біла Церква - 74,70 грн (з ПДВ) за м3 та 78,61грн (з ПДВ) за м3 відповідно;
- контейнер виконавця с. Шкарівка- 86,21 грн (з ПДВ) за м3;
- контейнер виконавця с. Терезине - 86,35 грн (з ПДВ) за м3;
- контейнер виконавця с. Томилівка - 90,49 грн (з ПДВ) за м3;
- контейнер виконавця с. Піщана - 90,37 грн (з ПДВ) за м3;
- контейнер виконавця села Володимирівка, Гайок, Вільна Тарасівка -90,46 грн (з ПДВ) за м3;
- контейнер виконавця села Сидори, Мазепинці, Дрозди-94,86 гри (з ПДВ) зa м3;
- контейнер виконавця села Пилипча, Горище, Глибочка - 94,62 гpн (3ПДВ) за м3;
- контейнер виконавця села Глушки, Скребиші, Храпачі - 94,77 грн (3ПДВ) за м3.
2. Для населення та бюджетних установ (збирання, перевезення, захоронення) великогабаритних побутових відходів (надалі - ВПВ):
- контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, с. Терезине - 121,44 грн (з ПДВ) за м3 та 127,02 грн (з ПДВ) за м3 відповідно;
- перевезення ВПВ контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, с.Терезине - 88,08 грн (з ПДВ) за м3 та 92,16 грн (з ПДВ) за м3 відповідно.
3.Для населення та бюджетних установ перевезення рідких побутових відходів (надалі - РПВ) - 119,88 грн (з ПДВ) за м3 та 125,52 грн (з ПДВ) за м3 відповідно.
4. Для населення та бюджетних установ захоронення TПВ та BПВ - 14,28грн (з ПДВ) за м3 та 14,94 грн (з ПДВ) за м3 відповідно або 99,78 гpн (3 ПДB) зa 1 т. та 104,40 грн (з ПДВ) за 1 т. відповідно.
Пунктом 5 вищезазначеного рішення рекомендовано для всіх інших суб'єктів господарювання, що є зареєстровані, як суб'єкти господарювання, але не визначені, як бюджетні установи застосовувати договірні ціни по наданню послуг з поводження з побутовими відходами.
На підставі наказу № 3318-ОД від 03.09.2021 «Про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) Приватного акціонерного товариства «КАТП-1028» ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за наслідками якої було складено акт № 102 від 17.09.2021 (Т. 1 а.с. 224-290).
На підставі Акту № 102 відповідачем складено припис № 35 від 24.09.2021 (Т. 1 а.с. 63-65) про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування встановлення та застосування державних (регульованих) цiн.
Відповідачем вимагалось від позивача:
1. В термін до 31.12.2021 привести тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами до рівня економічно обґрунтованих, відповідно до вимог діючого законодавства та «Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами», затвердженого постановою КМУ від 26.07.2006 № 1010 і подати на затвердження до органу місцевого самоврядування відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
2. В термін до 31.12.2021 повернути споживачам за послуги з поводження з побутовими відходами, шляхом здійснення перерахунків, необґрунтовано нараховану суму у розмірі 128522,43 грн, у т.ч.:
2.1. Населенню (збирання, перевезення, захоронення) TПB:
- контейнери виконавця до 3 контейнерів на майданчику м. Біла Церква - 64010,12 грн;
- контейнер виконавця від 4 контейнерів на майданчику м. Біла Церква - 4078,24 грн;
- контейнер споживача м. Біла Церква - 5404,45 грн;
- контейнер виконавця с. Шкарівка- 5656,40 грн;
- контейнер виконавця с. Терезине - 4843,55 грн;
- контeйнер виконавця с. Томилівка - 3886,58 грн;
- контейнер виконавця с. Піщана - 3453,79 гpн;
- контейнер виконавця села Володимирівка, Гайок, Вільна Tарасівка - 3083,96 грн;
- койтейнер виконавця села Сидори, Мазепинці, Дрозди - 4366,04 грн;
- контейнер виконавця села Пилипча, Горище, Глибочка - 5653,38 грн;
- контейнер виконавця села Глушки, Скребиші, Храпачі - 4277,35 гpн.
2.2. Бюджетним установам (збирання, перевезення, захоронення) TПВ:
- контейнери виконавця до 3 контейнерів на майданчику м. Біла Церква - 3958,17 грн;
- контейнер виконавця від 4 контейнерів на майданчику м. Біла Церква - 659,48 rpн;
- контейнер споживача м. Біла Церква - 1224,99 грн;
2.3. Haселенню (збирання, перевезення, захоронення) BПB:
- збирання, контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, с. Терезине - 3614,14 грн.;
- перевезення, контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, с. Tерезинe - 2611,98 гpн.
2.4. Бюджетним установам (збирання, перевезення, захоронення) BПB:
- збирання, контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, с. Терезине - 2573,47 грн;
- перевезення, контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, c.Tepезинe - 1868,85 грн.
2.5 Насeленню за захоронення ТПВ та BПВ - 2 340,45 грн.
2.6. Бюджетним установам за захоронення ТПB та BПB -957,05 грн.
3. Реєстри перерахунків та інформацію про виконання припису надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області за адресою:08133, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22.
Рішенням № 61 від 24.09.2021 (Т. 1 а.с. 66-67) про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін вирішено:
1. Зобов'язати ПрАТ «КАТП-1028» в термін до 31.12.2021 повернути споживачам за послуги з поводження з побутовими відходами, шляхом здійснення перерахунків, суму необгрунтовано одержаної виручки у розмірі 665997,34 грн, у т.ч.:
1.1. Населенню (збирання, перевезення, захоронення) TПB:
- контейнери виконавця до 3 контейнерів на майданчику м. Біла Церква - 280130,29 грн;
- контейнер виконавця від 4 контейнерів на майданчику м. Біла Церква - 17847,8 грн;
- контейнер споживача м. Біла Церква - 23651,73 грн;
- контейнер виконавця с. Шкарівка - 24754,37 грн;
- контейнер виконавця с. Терезине - 21197,05 грн;
- контeйнер виконавця с. Томилівка - 17009,02 грн;
- контейнер виконавця с. Піщана - 15114,97 гpн;
- контейнер виконавця села Володимирівка, Гайок, Вільна Tарасівка - 13496,48 грн;
- койтейнер виконавця села Сидори, Мазепинці, Дрозди - 19107,30 грн;
- контейнер виконавця села Пилипча, Горище, Глибочка - 24741,12 грн;
- контейнер виконавця села Глушки, Скребиші, Храпачі - 18719,13 гpн.
1.2. Бюджетним установам (збирання, перевезення, захоронення) TПВ:
- контейнери виконавця до 3 контейнерів на майданчику м. Біла Церква - 51478,33 грн;
- контейнер виконавця від 4 контейнерів на майданчику м. Біла Церква - 8576,95 гpн;
- контейнер споживача м. Біла Церква - 15931,68 грн;
1.3. Haселенню (збирання, перевезення, захоронення) BПB:
- збирання, контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, с. Терезине - 15816,72 грн.;
- перевезення, контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, с. Tерезинe - 11430,90 гpн.
1.4. Бюджетним установам (збирання, перевезення, захоронення) BПB:
- збирання, контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, с. Терезине - 33469,53 грн;
- перевезення, контейнер виконавця м. Біла Церква, с. Шкарівка, c.Tepезинe - 24305,55 грн.
1.5 Насeленню за захоронення ТПВ та BПВ - 5262,60 грн.;
1.6. Бюджетним установам за захоронення ТПB та BПB - 1266,18 грн.;
1.7. Насeленню за захоронення ТПВ та BПВ - 10242,60 грн.
1.8. Бюджетним установам за захоронення ТПB та BПB - 12447,04 грн.;
2. Застосувати до ПрАТ «КАТП-1028» штраф у сумі 665997,34 грн.
Не погодившись із приписом та рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Частинами сьомою та восьмою статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI).
Згідно вимог ст. 2 Закону № 5007-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (ст. 12 Закону № 5007-VI).
Відповідно до вимог ст. 16 Закону № 5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. (п. 1, 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст.18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (далі - Закон №2189-VІІІ) до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 5 цього Закону встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону №2189-VІІІ до повноважень Кабінету Міністрів України належать затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту «с» частини першої статті 18 Закону України «Про відходи» до повноважень Кабінету Міністрів України належить встановлення порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами. Порядок формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010.
Механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів (станом на дату проведених позивачем розрахунків тарифу) був визначений Порядком формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010.
Відповідно до п. 1 Порядку № 1010, цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів (далі - послуги). До послуг належать операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.
Згідно з п. 2 Порядку № 1010, зміна тарифів - перегляд уповноваженим органом тарифу і його структури або коригування тарифів; економічно обґрунтовані плановані витрати - витрати, планування яких здійснюється з дотриманням вимог стандартів, нормативів, норм технологічних регламентів, а також вимог щодо надання послуг визначеної кількості та якості з урахуванням економічних і природно-кліматичних особливостей регіону.
Відповідно до п. 3 Порядку № 1010, формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін підприємства.
Згідно з п. 4 Порядку № 1010, річний план надання послуг розробляється окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами на підставі фактичного та прогнозованого обсягів надання послуг з урахуванням техніко-економічних факторів, зокрема таких, як: зміна обсягів надання послуг в результаті економічного розвитку населеного пункту, підвищення вимог щодо якості послуг; підвищення рівня технологічного процесу поводження з побутовими відходами, заміна амортизованого обладнання, здійснення заходів щодо автоматизації та механізації виробництва, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій; підвищення рівня організації виробництва та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.
Відповідно до п.11 Порядку № 1010 до складу прямих витрат з оплати праці включаються витрати з основної заробітної плати виробничого персоналу, діяльність якого безпосередньо пов'язана з технологічним процесом надання послуг, що визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, установлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців.
Пунктом 21 Порядку №1010 визначено, що планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток.
Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, провадиться відповідно до інвестиційної програми підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої з уповноваженими органами в установленому порядку.
Відповідно до абз.1 п.27 Порядку №1010 розрахунок тарифу включає визначення розміру економічно обґрунтованих планованих витрат підприємства на одиницю калькулювання собівартості послуги з урахуванням потреби в кожному ресурсі у натуральному виразі.
Системний аналіз положень Порядку дає підстави для висновку про те, що алгоритм встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги можна умовно розподілити на такі етапи:
1) здійснення уповноваженими виконавцями розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг;
2) подання уповноваженими виконавцями відповідних розроблених розрахунків економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг;
3) доведення до споживачів інформації;
4) встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
Отже, уповноважені органи (органи місцевого самоврядування) тільки встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі, не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, поданих їм виконавцями.
Системний аналіз чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що формування тарифів і їх затвердження - це різні за своїм змістом поняття, при чому формування тарифів другої групи житлово-комунальних послуг здійснюється виключно відповідним підприємством, що надає послуги, а встановлення тарифів на такі послуги здійснюється органом місцевого самоврядування в межах його компетенції та у спосіб, визначений законом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі попередньо визначених позивачем розрахунків економічних витрат, рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09.03.2021 були встановлені тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами для Приватного акціонерного товариства «КАТП-1028».
А тому посилання позивача на відсутність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваних рішень щодо приведення у відповідність до норм законодавства затверджених не позивачем, а органом місцевого самоврядування тарифів, на думку суду, є необгрунтованими.
Як вбачається з оскаржуваного припису, відповідачем зроблено висновки про порушення товариством порядку формування, встановлення і застосування регульованих цін оскільки товариством не надано розрахунки тарифів, на послуги з поводження з побутовими відходами, встановлених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09.03.2021 № 170, за формами, встановленими органом місцевого самоврядування в порушення вимог п. 1 pозділу 3 «Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також pозрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення», затвердженого Наказом № 239.
Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12.09.2018 № 239 (далі - Порядок № 239).
Відповідно до вимог п. 1, 2 pозділу 3 Порядку № 239 розрахунки тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, комунальні послуги, що додаються до заяви, здійснюються заявниками на планований період за формами, встановленими органами місцевого самоврядування.
Примірні форми розрахунків одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, комунальні послуги наведено у додатках до цього Порядку.
Суд зазначає, що ані з акту № 102, ані з оскаржуваного припису не вбачається, яким саме рішенням органу місцевого самоврядування було встановлено форми розрахунків тарифів на комунальні послуги, на підставі якого позивачем мало бути подано розрахунки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог п. 2 розділу 2 Порядку № 239 позивач використав форму, передбачену у додатку № 38 до нього.
При цьому, як стверджує позивач, товариство не могло використати форми, встановлені органами місцевого самоврядування, для подання розрахунку, оскільки на момент його подання орган місцевого самоврядування ще не встановив відповідні форми. Вони були встановлені рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 563 від 10.08.2021 (Т. 1 а.с. 72-114).
Вказані доводи позивача належними та допустимими доказами відповідачем не спростовано, а тому суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог Порядку № 239 в цій частині.
Крім того як вбачається з акту перевірки, відповідачем було встановлено, що відповідно до договору № 5 від 02.01.2021, укладеного між ПрАТ «КАТП-1028» та ПП «Рось Екотех», товариство зобов'язується поставляти відібрану суху фракцію ТПВ на пересувний пункт по сортуванню ТПВ рівномірними поставками відповідно графіку, а ПП «Рось Екотех» зобов'язується прийняти і оплатити її. Вартість 1 т. сухої фракції ТПВ відповідно до п. 4 договору складає 120 грн.
У зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що товариством не надано підтвердження щодо вилучення із собівартості вартості операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисним компонентами відходів під час встановлення цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами в порушення абз. 3 п. 1 Порядку № 1010, що і було відображено у спірному приписі.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначала, що на підставі договору з ПП «Рось Екотех» позивач мав отримувати прибуток з сортування ТПВ, проте ніде в розрахунках тарифів не відображено, а після розірвання такого договору тариф також не змінився.
Надаючи оцінку вказаному порушенню, суд зазначає настпуне.
Станом на час звернення товариства із заявою про встановлення тарифів та подання на розгляд виконкому Білоцерківської міської ради пакету документів, п. 1 розділу 1 Порядку № 1010 містив абзац 3, відповідно до якого у разі запровадження роздільного збирання побутових відходів під час встановлення цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами не враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами таких відходів.
При цьому згідно п. 2 Порядку № 1010, повною планованою собівартістю послуг є економічно обґрунтовані плановані витрати підприємства, що бере участь у наданні послуг з поводження з побутовими відходами (далі - підприємство), включаючи витрати з операційної діяльності, фінансові витрати, пов'язані з основною діяльністю; а планованою виробничою собівартістю послуг з поводження з побутовими відходами є прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Отже, до собівартості послуг відносяться витрати, які несе підприємство. При цьому, згідно вимог абз. 3 п. 1 Порядку № 1010, станом на час звернення товариства із заявою про встановлення тарифів, вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами таких відходів не мала враховуватись під час встановлення цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами.
Водночас, як вбачається з розрахунків тарифу на надання послуг ПрАТ «КАТП-1028», позивачем витрати на операції з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами таких відходів до складу тарифу не включались.
Включення таких витрат як складової частини тарифу не було встановлено в ході проведення перевірки, доказів зазначеного матеріали справи не містять, а тому суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення товариством абз. 3 п. 1 Порядку № 1010.
Також перевіркою формування встановлено, що тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами є економічно необґрунтованими та завищені (додаток № 1 до акту перевірки від 17.09.2021 № 102) для споживачів 1 та 2 групи (населення, бюджетні установи) за рахунок включення до складу собівартості завищених та необґрунтованих витрат на паливо-мастильні матеріали, шини, оплату праці апарату управління, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врахування у тарифах прибутку без наявності погодженої уповноваженим органом інвестиційної програми, в порушення пунктів 6, 10, 15, 21 Порядку.
Згідно висновків акту перевірки відповідачем було встановлено порушення п.п. 6, 10 Порядку № 1010 у зв'язку з тим, що загальний річний пробіг 10 автомобілів, які задіяні у перевезенні ТПВ у м. Біла Церква, на 2021 рік товариством розраховано в розмірі 464863 км. Відповідно до копій маршрутних листів, що були надані під час перевірки, фактичний пробіг автомобілів, що були задіяні у перевезенні ТПВ у м. Біла Церква у 2020 році склав 354383 км. Таким чином, за рахунок завищення пробігу автомобілів, задіяних у перевезенні ТПВ по м. Біла Церква, товариством необгрунтовано завищено витрати на паливно-мастильні матеріали на 502937,64 грн, на шини - 61977,22 грн в собівартості тарифу на «Перевезення ТПВ» в м. Біла Церква.
Надаючи оцінку вказаному порушенню, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1010 планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм і розцінок з оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва.
Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планованих витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі планованих кошторисів.
Суд враховує, що фактичний пробіг автомобілів, що були задіяні у перевезенні ТПВ у м. Біла Церква у 2020 році визначений відповідачем 354383 км.
Позивач вказує, що розрахунок, проведений відповідачем не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідачем не враховано усі шляхові листи, наявні у товариства, а також заплановане збільшення громади, а отже і обсяги споживання.
Варто зазначити, що будь-яких розрахунків вказаного розміру фактичного пробігу відповідачем не зазначено в акті чи додатках до нього. При цьому представник відповідача у судовому засіданні вказав, що такий розрахунок було зроблено ним на підставі наданих товариством шляхових листів.
Суд зазначає, що в ході проведення перевірки відповідачем надавались вимоги про надання інформації (Т. 2 а.с. 108-116). Проте такі запити не містили вимог про надання шляхових листів. Представник відповідача у судовому засіданні вказував, що в ході перевірки усно просили позивача надати додаткові документи, в тому числі шляхові листи.
Представник позивача вказувала, що під час перевірки могли надаватися на усну вимогу перевіряючих ті чи інші документи. Проте питання обґрунтованості закладення в тарифи планових показників по витратам на ПММ в частині підтвердження пробігу автомобілів за 2020 рік перевіряючими не ставилось.
Оскільки належних та достовірних доказів того, що відповідачем витребовувались у позивача усі шляхові листи за 2020 рік матеріали справи не містять, у суду відсутні підстави для неврахування шляхових листів, що не були враховані відповідачем при прийнятті спірного рішення, наданих позивачем на підтвердження загального пробігу автомобілів в розмірі 398921 км (Т. 2 а.с. 124-166, 197-203).
Крім того фактичний пробіг автомобілів, задіяних у перевезенні ТПВ, в розмірі 398921 км підтверджується також довідкою № 259 від 26.03.2024 (Т. 2 а.с. 195-196).
Водночас, варто зазначити, що витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планованих витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі планованих кошторисів.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з реорганізацією територіальних районів Білоцерківського району, з 2021 року територія зони обслуговування товариством збільшилась, оскільки збільшилась кількість об'єктів утворення побутових відходів (Т. 2 а.с. 87-92). Проте вказані обставини відповідачем під час проведення перевірки та проведенні підрахунку правомірності визначення позивачем при плануванні витрат на паливно-мастильні матеріали та шини, не було враховано.
З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими висновки ГУ Держпродспоживслужби щодо порушення п.п. 6, 10 Порядку № 1010.
Згідно висновків акту перевірки відповідачем було встановлено порушення абзацу 3 п. 6, п. 15 Порядку № 1010, оскільки витрати на оплату праці апарату управління та відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування апарату управління у «Адміністративних витратах» завищені за рахунок включення премії за виконання особливо важливих завдань головному інженеру, заступнику директора, головному бухгалтеру та головному економісту в розмірі від 10% до 30%, що не передбачено колективним договором товариства.
Як вбачається з Розрахунку фонду оплати праці адміністративного персоналу на плановий період - 2021 рік по ПрАТ «КАТП-1028», витрати на оплату праці головного інженера, заступника директора, головного бухгалтера та головного економіста розраховані з урахуванням доплати за виконання особливо важливих завдань в розмірі від 10 до 30 % та премії у розмірі 40%.
Відповідно до Положення про оплату праці ІТП, фахівців, спеціалістів адмінуправління, відділу збуту, диспетчерів, (далі - Положення про оплату праці), затвердженого директором ПрАТ КАТП-1028, вбачається можливість отримання базової ставки премії - 40%. Нарахування премії проводиться за виконання основних показників преміювання.
Відповідач зазначає, що інших доплат до тарифної ставки і посадових окладів Положенням про оплату праці не передбачено.
А тому, як зазначає відповідач, позивачем при формуванні тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, необґрунтовано завищені «Адміністративні витрати» на оплату праці апарату управління та, відповідно, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування апарату управління за рахунок включення доплати за виконання особливо важливих завдань, що не передбачено колективним договором ПрАТ КАТП-1028.
Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 3 п. 6 Порядку № 1010 планування витрат з оплати праці працівників підприємства здійснюється за переліком витрат з оплати праці, наведеним у додатку, з урахуванням колективного договору та з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Пунктом 11 Порядку № 1010 передбачено, що до складу прямих витрат з оплати праці включаються витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати для працівників (персоналу), що безпосередньо залучені до надання послуг з поводження з побутовими відходами) відповідно до Закону України “Про оплату праці»:
основна заробітна плата відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;
додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, класність, керівництво бригадами, інші виплати, встановлені законодавством), премій за виконання виробничих завдань і функцій та компенсаційних виплат (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, інші виплати, встановлені законодавством);
інші заохочувальні та компенсаційні виплати (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).
На підставі п. 15 Порядку № 1010 до складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємством, крім іншого, з оплатою праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, що розраховуються відповідно до пункту 11 цього Порядку; відрахуванням на загальнообов'язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; утриманням апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовка і перепідготовка кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань, охорона праці).
Суд погоджується з доводами позивача про те, що Порядком № 1010 встановлено можливість включення до складу адміністративних витрат при формуванні тарифів тих заохочувальних та компенсаційних виплат, які передбачені законодавством та Галузевими угодами.
Водночас в Додатку № 6 «Перелік та розмір доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів» до Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Об?єднанням організацій роботодавців «Всеукраїнська конференція роботодавців житлово-комунальної галузі України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України, передбачено надбавку «за виконання особливо важливої роботи» до 50 відсотків посадового окладу, як одну з мінімальних обов'язкових гарантій в оплаті та нормуванні праці у сфері житлово-комунального господарства (п.3.1 Розділу 3 Галузевої угоди).
З розрахунку фонду оплати праці адміністративного персоналу на плановий період - 2021 рік по ПрАТ «КАТП-1028» заохочення за виконання особливо важливих завдань 10, 30% зазначено в графі «Доплати до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що мають галузевий характер».
Таким чином, включення до адміністративних витрат витрати на «виконання особливо важливих завдань» передбачені п.11 розділу III Порядку 1010, оскільки доплата носить галузевий характер та передбачена в Галузевій у годі.
Також, як вбачається зі спірного припису, відповідачем було зроблено висновок про те, що тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами є економічно необґрунтованими та завищені для споживачів 1 та 2 групи (населення, бюджетні установи) за рахунок врахування у тарифах прибутку без наявності погодженої уповноваженим органом інвестиційної програми, в порушення п. 21 Порядку.
Щодо порушення вимог п. 21 Порядку в акті перевірки зазначено, що інвестиційна програма товариства не погоджена з уповноваженим органом в порушення вимог законодавства. Техніко-економічного обґрунтування комплексу заходів відповідно до інвестиційної програми товариством під час перевірки не надано. Таким чином планування прибутку у тарифі на послуги з поводження з побутовими відходами здійснено без відповідного обґрунтування та необхідних документів.
Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 1010 планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток.
Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, провадиться відповідно до інвестиційної програми підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої з уповноваженими органами в установленому порядку.
Як зазначає у додаткових письмових поясненнях представник позивача, зазначена інвестиційна програма у суб'єкта господарювання ПрАТ «КАТП-1028» на 2020-2025 роки існує, але в планових розрахунках тарифів не передбачено фінансування заходів інвестиційної програми.
Проте, як вбачається з примірної форми розрахунку повної собівартості та тарифів з поводження з побутовими відходами, ПрАТ «КАТП-1028» було включено до планованого прибутку податок на прибуток та чистий прибуток, до якого включено резервний фонд та виробничі інвестиції (на розвиток виробництва).
За таких обставин, суд вважає обгрунтованими в цій частині висновки відповідача про те, що планування прибутку у тарифі на послуги з поводження з побутовими відходами здійснено без відповідного обґрунтування та необхідних документів.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалами від 02.07.2024 та від 06.12.2024 судом витребовувались у відповідача належним чином оформлені розрахунки щодо сум, які позивач має повернути споживачам згідно припису та згідно рішення в розрізі оскаржуваних рішень та виявлених порушень.
Згідно письмових пояснень відповідача від 12.12.2024 до порушень, які потягли за собою завищення тарифу Головне управління відносить: витрати на паливно-мастильні матеріали, шини, оплату праці апарату управління, врахування у тариф прибутку без наявної погодженої уповноваженим органом інвестиційної програми.
При цьому належного розрахунку сум, які позивач має повернути споживачам згідно припису та згідно рішення в розрізі оскаржуваних рішень та виявлених порушень відповідачем надано не було.
Щодо сум на оплату праці апарату управління відповідачем будь-яких пояснень та розрахунків суду не надано взагалі.
Як вбачається з розрахунків тарифів на надання послуг ПрАТ «КАТП-1028» за розрахунками ДПСС в Київській області, які долучено до письмових пояснень відповідача від 17.09.2024 відповідачем було взагалі виключено плановий прибуток зі складу тарифу, не виділивши і навіть не описавши, яка частина не підлягає включенню до планованого прибутку у зв'язку із відсутністю погодження інвестиційної програми позивача.
Оскаржувані рішення не мають ані сум, ані жодних числових значень чи будь-якого виміру інвестиційних витрат, які не підлягають включенню до тарифу. Така сума, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, відповідачем не досліджувалась і не перевірялась.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не може визнати протиправним та скасувати рішення органом державного контролю в якійсь сумі, оскільки відповідачем не надано належних доказів щодо визначення в установленому законом порядку суму, на яку було завищено тариф у зв'язку завищенням витрат на оплату праці апарату управління, врахування у тарифі прибутку без наявної погодженої уповноваженим органом інвестиційної програми.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
Вказаний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 05.12.2006 у справі № 21-527во06.
Суд також враховує, що надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру штрафної санкції, нарахованої контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни чи визначення суми штрафної санкції. Суд, виключно, досліджує прийняті рішення суб'єкта владних повноважень на предмет їх відповідності закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 260/433/19.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає спірні рішення протиправними та скасовує їх повністю.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності своїх дій під час обрахунку розміру штрафу та визначення сум, які мають бути повернені споживачам.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги ПрАТ «КАТП-1028» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію договору про надання юридичних послуг від 07.10.2021 №07/10/2021-ЕМ, укладений між ТОВ "Легал Едвайс Компані" та ПАТ "КАТП-1028" (а.с. 133-135); копію рахунку на оплату № ЛЕ-10 від 11.10.2021 (а.с. 136) та копію виписки по рахунку ТОВ "Легал Едвайс Компані" за 11.10.2021 про сплату 30000 грн ПАТ "КАТП-1028" за юридичні послуги згідно договору від 07.10.2021 №07/10/2021-ЕМ (а.с. 138).
Так, відповідно до п.п. 1.1. договору, в порядку та на умовах договору виконавець зобов?язується протягом дії Договору надавати замовнику юридичні послуги в рамках підготовки позову та супроводження судової справи щодо визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 24.09.2021 №-35 та рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення від 24.09.2021 р. № 61 до отримання рішення суду першої інстанції (далі - Послуги) в порядку та на умовах визначених цим договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги.
Пунктом 4 договору визначено розмір і порядок оплати юридичних послуг. Вартість послуг визначається в розмірі 30 000 (тридцять тисяч гривень) без ПДВ, що включає в себе надання послуг згідно п. 2.1. цього Договору, обмежуючи участь в судових засіданнях у кількості - 4 (чотири) засідання.
Замовник зобов'язаний провести розрахунок протягом 10 банківських днів на підстав виставленого рахунку-фактури.
За надані виконавцем юридичні послуги не передбачені пунктом 2.1. Договору та участь судових засіданнях починаючи з п'ятого засідання, замовник здійснює оплату додатково, з погодженням сторін.
Додаткові витрати, понесені виконавцем в зв'язку з виконанням умов Договору або додатково замовлені послуги, оплачуються замовником окремо на підставі виставленого рахунку фактури протягом 10 банківських днів з моменту виставлення. Виконавець зобов'язаний на вимог замовника надати документи, які підтверджують вартість понесених додаткових витрат.
З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 30000,00 грн.
Щодо стягнення витрат, пов'язаних із залученням спеціалістів, а саме на проведення аудиту обґрунтованості розрахунків тарифів за договором від 01.10.2021 № 11/10/21 суд зазначає, що такі витрати позивача не входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи, оскільки такий аудит було здійснено не за клопотанням учасника справи під час розгляду її судом та не з ініціативи суду.
Також, враховуючи задоволення позовних вимог, згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду в розмірі 2270 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "КАТП-1028" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування припису та рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 35 від 24.09.2021 та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 61 від 24.09.2021.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "КАТП-1028" (вул. Мережна, б. 10, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09109, код ЄДРПОУ 05447639) витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (вул. Балукова, 22, м. Вишневе, Київська обл., 08133 код ЄДРПОУ 40323081).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Діска А.Б.