28 січня 2025 року м. Київ № 320/33775/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київської області, в якому просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішения № 578 від 13.06.2023, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про заборону в?їзду в Україну громадянину Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Республіки Узбекистан № НОМЕР_1 ;
зобов?язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення № 578 від 13.06.2023 Центрального міжрегіопального Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про заборону в?їзду в Україну громадянину Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати протиправними та скасувати рішення № 80101500071377 від 15.06.2023 Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживания № НОМЕР_2 , що видана громадянину Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Республіки Узбекистан № НОМЕР_1 ;
зобов?язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Кисві та Київській області повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про відміну скасувания посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , що видана громадянину Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані рішення про заборону в'їзду в Україну та про скасування посвідки на тимчасове проживания, є протиправними та прийняті без передбачених законодавством підстав, враховуючи те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення була визнана судом протиправною та скасована. Позивач вважає, що застосування заборони щодо заборони в'їзду в Україну строком на три роки та скасування посвідки на тимчасове проживання, є невиправданим та порушує права позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
На підставі наведеного, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є іноземцем та перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , що видана громадянину Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18.05.2023 службовими особами Національної поліції України під час перевірки документів ОСОБА_1 за місцем здійснення його господарської діяльності, як фізичної особи-підприємця за адресою АДРЕСА_1 було прийнято рішення про проведення додаткової перевірки, у зв'язку із чим, в примусовому порядку ОСОБА_1 було доставлено до відділу протидії незаконній міграції, який розташований у будівлі Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області за адресою м. Київ, вул. Березняківська, буд, 4-а.
Під час перебування ОСОБА_1 у приміщенні ЦМУ ДМС відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення № ПР МКМ 013101 від 18.05.2023.
На підставі вказаного протоколу, заступником начальника ЦМУ ДМС, Петровим Дмитром Васильовичем було винесено постанову від 18.05.2023 про накладення адміністративного стягнення серії № ПН МКМ 013058, відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 5100,00 грн.
У подальшому, після розгляду матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 , заступником начальника управління - начальником відділу протидії нелегальній міграції управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було ухвалено рішення № 578 від 13.06.2023 про заборону на в'їзд на територію України станом на 3 роки, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач, вважаючи такі дії протиправними та такими, що порушують його права, звернувся з адміністративним позовом до Дніпровського районного суду міста Києва для оскарження вказаної постанови.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24.07.2023 у справі № 755/10114/23 постанову заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області Петрова Дмитра Васильовича, серії ПН МКМ № 013058 від 18.05.2023, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення ч. 1 за ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн скасовано, а справу про адміністративне правопорушення - закрито.
07.07.2023 представник позивача отримав на електронне звернення відповідь Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області № 8010.8.2.-24206/80.4-23, якою було надано рішения № 578 Центрального міжрегіональтого управління ДМС у м. Києві та Київській області від 13.06.2023 про заборону в'їзду в Україну громадянину Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, у подальшому, 07.09.2023 відповідь Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області № 8010.6.2-32723/80.2-23 від 07.09.2023 на адвокатський запит від 04.09.2023, в якій надано копію оскаржуваного рішення.
Оскільки постанову про накладення адміністративного стягнення скасовано, позивач вважає рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 578 від 13.06.2023 про заборону в'їзду на територію України та № 80101500071377 від 15.06.2023 про скасування посвідки на тимчасове проживання протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773) іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в'їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду.
За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Рішення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 визначено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок № 322; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1 Порядку № 322 посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Підстави скасування посвідки визначено пунктом 63 Порядку № 322 відповідно до якого, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: 1) отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СЬУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів; 2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи; 3) коли іноземця або особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі; 4) коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 5) коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в'їзду в Україну; 6) отримання особою паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України), посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, якій надано додатковий захист; 6-1) якщо з'ясусться, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з'ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій ст. 5 Закону України "Про правовий статус іноземчів та осіб без громадянства", який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся; 6-2) отримання від іноземця або особи без громадянства заяви про скасування виданої посвідки; 7) в інших випадках, передбачених законом.
Пунктами 64-66 Порядку № 322 передбачено процедуру винесення такого рішення, зокрема, рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття.
Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.
Судом досліджено, що 18.05.2023 працівниками Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області виявлено, що громадянин Узбекистану ОСОБА_1 , порушив правила перебування іноземців на території України.
18.05.2023 стосовно іноземця були складені матеріали про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопоручіення та 18.05.2023 винесено постанову про накладання адміністративного стягнення ПН МКМ 013058, у вигляді штрафу розміром 5 100,00 грн.
Відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив, що після несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області надіслано лист від 08.06.2023 № 5010.8.1-20205/80.4-23 разом з постановою про накладання адміністративного стягнення та заявою про відкриття виконавчого провадження, для стягнення штрафу у примусовому порядку. Станом на 13.06.2023 інформації щодо виконання постанови про накладання адміністративного стягнення від 18.05.2023 ПН МКМ 013058 до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не надходило.
За позицією відповідача, ураховуючи те, що під час попереднього перебування на території України гр. Узбекистану ОСОБА_1 не виконав постанову про накладання адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення та ухиляється від її виконання, на виконання положень абз. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», керуючись Інструкцією «Про порядок прийняття ДМС України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства», затвердженою Наказом МВС № 1235 від 17.12.2013, відповідач вирішив заборонити громадянину Узбекистану ОСОБА_1 в'їзд в Україну строком на 3 (три) роки.
15.06.2023 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 громадянину Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. 5 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, відповідно до інформації Управління організації запобігання нелегальній міграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну.
Водночас, суд наголошує на тому, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24.07.2023 у справі № 755/10114/23 постанову заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області Петрова Дмитра Васильовича, серії ПН МКМ № 013058 від 18.05.2023, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення ч. 1 за ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 гривень скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Тож, рішення ЦМУ ДМС про заборону в'їзду на територію України було прийнято через невиконання громадянином Узбекистану ОСОБА_1 постанови про адміністративне стягнення, яка скасована рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24.07.2023 у справі № 755/10114/23.
При цьому, відповідач мав бути обізнаним/перевірити обставини оскарження позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення, позаяк, це є правом особи, яка притягається до відповідальності, після чого, приймати відповідне рішення, до того ж, відповідач у даній справі був стороною у справі № 755/10114/23.
Доказів протилежного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, до суду не надано, з огляду на що, не вбачається підстав для застосування заборони на в'їзд на територію України, а таке рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області є таким, що порушує права ОСОБА_1 , як і відпали підстави для прийняття рішення від 15.06.2023 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 . Крім того, відповідачем на надано доказів, які б підтверджували поновлення прав позивача після винесення рішення у справі № 755/10114/23.
Крім того, незазначення у рішенні конкретної підстави для прийняття оскаржуваного рішення, а лише посилання на норму ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суперечить приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме свідчить про недотримання відповідачем принципів добросовісності та обгрунтованості, чим, зокрема, порушено право позивача знати визначену законом підставу заборони в'їзду на територію України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень № 578 від 13.06.2023 про заборону в?їзду в Україну громадяцину Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Республіки Узбекистан № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_3 від 15.06.2023 про скасування посвідки на тимчасове проживания № НОМЕР_2 , що видана громадянину Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Республіки Узбекистан № НОМЕР_1 , а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, задоволення позову у такий спосіб направлено на ефективний та остаточний захист порушеного права позивача та не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Щодо позовних вимог в частині вимог про зобов?язання відповідача повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення № 578 від 13.06.2023 та про відміну скасувания посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , суд вважає, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки направлені на поновлення прав позивача на майбутнє, а також пов'язані з виконанням вказаного рішення суду, проте, в цій частині, останні підлягають поновленню у силу правового регулювання спірних правовідносин, за якими після визнання протиправними та скасування відповідних рішень, саме відповідач має вчинити відповдні дії.
Доказів наявності підстав для заборони позивачу в'їзду в Україну на три роки, а також скасування посвідки на проживання в Україні, відповідачем під час розгляду даного спору не було надано, з огляду на що, застосування заборони є невиправданим.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стороною відповідача не було доведено правомірність прийнятих рішень, а здійснено лише загальне посилання на обставини, проте належним чином не було їх перевірено, чого недостатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, що безумовно створює для нього негативні наслідки, зокрема, у частині можливості на законних підставах проживати та працювати в Україні.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішения № 578 від 13.06.2023, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про заборону в?їзду в Україну громадяцину Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Республіки Узбекистан № НОМЕР_1 .
Визнати протиправними та скасувати рішення № 80101500071377 від 15.06.2023 Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживания № НОМЕР_2 , що видана громадянину Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Республіки Узбекистан № НОМЕР_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального Управління ДМС України у м. Києві та Київській області суму судового збору в розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.