Ухвала від 28.01.2025 по справі 320/61979/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

28 січня 2025 року справа №320/61979/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо не надання відповіді на питання «Чи входять до стажу державної служби служба в армії, робота в органах внутрішніх справ, робота в податкових органах?» у зверненні від 05.03.2024 №ВЕБ-26002-Ф-С-24-039595, зареєстроване 06.03.2024 за №9197/М-2600-24,

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо не надання відповідей на питання: 1. Чи включається до стажу державної служби період моєї роботи в органах внутрішніх справ з 15.10.94 по 25.02.2000? 2. Чи включається до стажу державної служби період моєї роботи в податковій службі з 19.11.2002 по 04.08.2004? 3. Чи включається до стажу державної служби період моєї роботи з 27.12.2004 по 31.12.2021? у зверненні від 01.04.2024 №ВЕБ-26002-Ф-С-24-058964, яке зареєстроване 01.04.2024 за №14387/М-2600-24,

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати конкретну та чітку відповіді на запитання, викладене в зверненні від 05.03.2024 №ВЕБ-26002-Ф-С-24-039595, зареєстроване 06.03.2024 за №9197/М-2600-24: Чи входять до стажу державної служби періоди служби в армії, роботи в органах внутрішніх справ, роботи в податкових органах?

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати конкретну та чітку відповіді на запитання, викладені в зверненні від 01.04.2024 №ВЕБ-26002-Ф-С-24-058964, яке зареєстроване 01.04.2024 за №14387/М-2600-24: 1. Чи включається до стажу державної служби період моєї роботи в органах внутрішніх справ з 15.10.94 по 25.02.2000?, 2. Чи включається до стажу державної служби період моєї роботи в податковій службі з 19.11.2002 по 04.08.2004?, 3. Чи включається до стажу державної служби період моєї роботи з 27.12.2004 по 31.12.2021?.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Таким чином, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

При цьому, додані до позовної заяви додатки не є загальним відображенням скрутного майнового стану позивача. Документів на підтвердження скрутного майнового стану позивача матеріали справи не містять.

Таким чином, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Водночас, з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне відстрочити позивачу сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1 937,92 гривень ((3028,00х0,4)х2)х0,8) до ухвалення судового рішення у справі.

Вирішуючи питання про порядок розгляду даної справи (форму адміністративного судочинства), суд виходить з наступного.

Нормами частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 КАС України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами частини 1 статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням вищевикладеного, складу сторін та предмету доказування, суд доходить висновку, що зазначена справа є незначної складності та відкриття провадження в адміністративній справі № 320/61979/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що за правилами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно правил статті 19 КАС України (предметна юрисдикція) та статей 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Київським окружним адміністративним судом.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Керуючись статтями 12, 19, 25-27, 133, 162-163, 168, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату збору у розмірі 1 937,92 гривень за подання до суду позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в адміністративній справі № 320/61979/24 до ухвалення судового рішення у справі.

Відкрити провадження у справі № 320/61979/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Справа буде розглядатись одноособово суддею Кочановою П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Встановити відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог частини третьої статті 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз'яснити учасникам справи, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (стаття 163 КАС України), відповідач - заперечення (стаття 164 КАС України), протягом п'ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.

Звернути увагу сторін, що відповідно до вимог статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копію даної ухвали направити сторонам. Відповідачу направити також копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням (http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кочанова П.В.

Попередній документ
124776206
Наступний документ
124776208
Інформація про рішення:
№ рішення: 124776207
№ справи: 320/61979/24
Дата рішення: 28.01.2025
Дата публікації: 03.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (28.01.2025)
Дата надходження: 25.12.2024
Предмет позову: про визнання протиправними дій
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КОЧАНОВА П В
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
позивач (заявник):
МЕЗЕНЦЕВ ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ