про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
29 січня 2025 року №320/55912/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення з відповідача матеріальних збитків (2 186 245,72 грн.) та моральної шкоди (250 000,00 грн.).
Надаючи оцінку позовній вимозі про відшкодування КМДА моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Зміст поняття моральної шкоди розкрито у ст. 23 Цивільного кодексу України.
Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Водночас, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд звертає увагу позивача на те, що в межах даної справи позивачем не було заявлено позовних вимог про визнання протиправними дій/бездіяльності/рішення відповідача щодо відмови у наданні запитуваних документів/інформації, а відтак вказані обставини не можуть досліджуватися і їм не може бути надана оцінка судом.
У справі, що розглядається, позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди з визначенням відповідного способу такого відшкодування.
В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Разом з тим, варто зазначити про те, що поєднувати в одному провадженні дві пов'язані вимоги, як-от про визнання дій/бездіяльності/рішення протиправними та стягнення моральної/матеріальної шкоди, є правом позивача. Якщо він не скористався цією можливістю одразу при зверненні з позовом про оскарження дій/бездіяльності/рішення суб'єкта владних повноважень, то в подальшому заявляти адміністративний позов вже з вимогою про стягнення моральної шкоди, заподіяної цією протиправною дією/бездіяльністю/рішенням (якщо адміністративний суд це встановить) позивач не може, оскільки ця вимога самостійно може розглядатися тільки в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб'єктного складу сторін).
Таким чином, питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов'язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності/рішення суб'єкта владних повноважень протиправними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 08.11.2018р. у справі №818/673/17 та від 08.08.2019р. у справі №818/572/17.
З огляду на те, що вимога про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди є основними та єдиними позовними вимогами, тобто не пов'язаними з протиправністю спірних дій/рішень/бездіяльності відповідача, то вирішувати даний спір в порядку адміністративного судочинства чинне законодавство забороняє.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 170 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення коштів.
2. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Марич Є.В.