про повернення позовної заяви
28 січня 2025 року м. Київ № 320/3941/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду надійшов вказаний адміністративний позов.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 55 кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Дослідивши позовну заяву, судом установлено, що позов підписано представником позивача - адвокатом Марченко Поліною Вікторівною із очевидним застосуванням механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле.
Факсиміле з латині «facsimile» - зробити подібне. Так, фактично - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.
У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним із метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ із метою посвідчення різних фактів та подій.
Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
Частиною третьою статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні позовної заяви при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у цьому випадку не застосовується, а також ураховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, суд не може вважати подану заяву як таку, що містить власноручний підпис позивача, оскільки такий підпис відтворений за допомогою факсиміле його представника
Суд констатує, що звернення до суду передбачає, зокрема надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи на уповноваження певної особи на представництво та відображенні такої волі у проставленому на заяві власноручному підписі. Зазначене дає змогу суду виключити будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду з відповідною заявою. Учасники справи повинні демонструвати повагу до суду.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що позовна заява скріплена власноручним підписом уповноваженої особи заявника.
Отже позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, є такою, що не підписана повноважною особою заявника, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для застосування відповідних наслідків (повернення заяви).
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховний Суд від 05.06.2018 у справі № 826/811/17 та від 26.06.2019 у справі № 620/3858/18, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що надіслані на адресу суду процесуальні документи, які підписані з використанням факсиміле, не можуть вважатися такими, що підписані відповідним заявником.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено випадків, коли допускається подання позовних заяв із факсимільним підписом.
У той же час, статтею 43 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
Суд звертає увагу на те, що оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, то подання відповідних заяв із використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 640/5124/19, яка в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України врахована судом у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки позовна заява не містить власноручного підпису заявника, позовну заяву слід повернути позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд залишає в матеріалах справи первинно подану позовну заяву з відтвореним за допомогою факсиміле підпису представника позивача, а позивачеві повертає її копію зі штампом вхідної кореспонденції про її реєстрацію, разом із доданими до неї документами.
Керуючись статтями 55, 59, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві разом із доданими до неї документами без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Шевченко А.В.