про відмову у залишенні позову без розгляду
28 січня 2025 року № 320/40900/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 04.03.2022 грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 - 2022 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України обчислити та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 04.03.2022, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 - 2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2020 - 2022 роки, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку для звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку (пропуску строку) на звернення до суду з даним позовом та документів (доказів) на підтвердження цих обставин.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, визначеного положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування поданого до суду клопотання представником відповідачем зазначено, що грошове забезпечення позивач отримував щомісячно, у тому числі й у спірний період, а відтак, вважає, що, звернувшись до суду у червні 2024 року, він пропустив строк звернення з вимогами щодо перерахунку сум грошового забезпечення за період проходження військової служби у 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роках.
Дослідивши подану заяву, перевіривши наявні в матеріалах справи документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
19 липня 2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, зокрема у постанові по зразковій справі №260/3564/22 від 06.04.2023 року.
Аналогічний підхід щодо застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 27.04.2023 у справі № 300/4201/22, від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23, від 01 жовтня 2024 року у справі № 160/21959/23.
Судом встановлено, що предметом оскарження є дії відповідача з приводу неналежного обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.03.2022.
Оскільки спірні правовідносини стосуються неналежного обчислення грошового забезпечення за період проходження позивачем військової служби з 29.01.2020 по 04.03.2022, тобто під час коли стаття 233 КЗпП не обмежувала строки звернення до суду з позовними заявами про стягнення заробітної плати, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви у справі №320/40900/24 без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.