про залишення позовної заяви без руху
28 січня 2025 року м. Київ № 320/3294/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати незаконною та протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 по розгляду Рапорту від 06.11.2024р. про направлення мене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 19.07.2022р. Органом 8032, РНОКПП НОМЕР_3 - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на проходження військово - лікарської комісії для визначення придатності до проходження військової служби;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 розглянути мій Рапорт від 06.11.2024р. про направлення мене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 19.07.2022р. Органом 8032, РНОКПП НОМЕР_3 - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на військово лікарської комісії для визначення придатності до проходження проходження військової служби
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Отже, згідно із вказаними правовими приписами судовий збір не справляється військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і які саме у цьому становищі подають позов до суду у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Поняття військового обов'язку розкривається в статті 1 Закону № 2232-ХІІ, який включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Як зазначено у позовній заяві, позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , проте позивачем не надано жодного документа, який підтвердим би такий факт. Водночас, на підтвердження свого статусу військовослужбовця позивачем надано лише копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, яке саме по собі не може слугувати достатнім доказом наявності статусу військовослужбовця у позивача, а відтак не звільняє позивача від сплати судового збору за даним позовом.
Відповідно до пункту 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Таким чином, документами, які б підтверджували статус військовослужбовця для позивача можуть бути: військовий квиток, що підтверджує, що особа активно проходить службу; посвідчення офіцера або інших категорій військовослужбовців; наказ про зарахування на службу, відповідна довідка або інші документи, що підтверджують, що особа перебуває на військовій службі.
Водночас, тимчасове посвідчення військовозобов?язаного підтверджує, що особа зобов?язана пройти службу у разі призову, але не факт поточного проходження служби.
Судом встановлено, що позивачем заявлено у позовній заяві одна позовна вимога немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 1211,20 грн.
Разом з тим позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у наведеному вище розмірі або ж достатніх доказів наявності підстав для звільнення від його сплати.
Таким чином, у порядку усунення недоліків необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (оригінал платіжного доручення (квитанції) на рахунок Київського окружного адміністративного суду, який слід сплатити за наступними реквізитами:Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача:; код класифікації доходів бюджету: 22030101;призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Водночас, суд звертає увагу позивача на можливість подання належних та достатніх доказів, які б підтверджували підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу(його представнику).
Суддя Вісьтак М.Я.