ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" січня 2025 р. справа № 300/7586/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Представник ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 03.10.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19.07.2024 №0915011617 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу пенсію за вислугу років з 01.07.2024 відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із врахуванням вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні, яка становить 25 років 01 місяць 02 дні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, рішенням від 19.07.2024 №0915011617, відмовив у призначенні позивачу пенсії відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ у зв'язку відсутністю відповідної вислуги років, необхідної для призначення пенсії за вислугу років. Однак, на думку позивача основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави й може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується насамперед зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Відтак, у відповідача були всі підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки у матеріалах пенсійної справи наявні всі необхідні документи від уповноваженого органу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. З наведених підстав, ОСОБА_1 просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення її недоліків (а.с. 18-19).
10.10.2024 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (27-28).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 28.10.2024 за №0900-0904-8/55698. У відзиві представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначив, що позивач не має права на пенсію за вислугу років, оскільки на час звільнення зі служби з Територіального управління Служби судової охорони в Івано-Франківській області календарна вислуга позивача становила 23 рік 11 місяці 23 дні, при необхідних 25 календарних років і більше. При цьому, зазначено, що на час звільнення зі служби позивача, його вислуга у пільговому обчисленні становила 25 років 01 місяць 02 дні, проте для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу у пільговому обчисленні законом не передбачено. На підставі вищевикладеного, представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі (а.с.33-35).
01.11.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник заперечив щодо доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.37-44).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Згідно витягу з Наказу Управління державної охорони України від 21.06.2024 № 261 о/с звільнено зі служби в Службі судової охорони відповідно до положення «Про проходження служби співробітниками служби судової охорони за пп.7 п. 2 Розділу ХІІ (за власним бажанням) в запас Збройних сил (із постановкою на військовий облік) з 30 червня 2024 року: капітана Служби судової охорони ОСОБА_1 , заступника командира 1 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області. Вислуга років станом на 30.06.2024 у календарному обчисленні становить: 23 роки 11 місяців 23 дні, у пільговому обчисленні - 25 років 01 місяць 02 дні (а.с.8 та зворотна сторона).
Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області оформило та направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подання від 11.07.2024 №3 про призначення позивачу пенсії та всі необхідні документи для призначення пенсії (а.с.9-10).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло оскаржуване рішення від 19.07.2024 №091501167, яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки на день звільнення зі служби 30.06.2024 у нього не було необхідної для призначення пенсії за вислугу років (25 років календарної вислуги). Згідно вказаного рішення. Вислуга років станом на 30.06.2024 становить в календарному обчисленні 23 роки 11 місяців 23 дні, а в пільговому обчисленні - 01 рік 01 місяць 09 днів та загальна вислуга 25 років 01 місяць 02 дні (а.с.16, 17).
Вважаючи вищенаведену відмову протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення до представника позивача до відповідача із запитом щодо оформлення документів про призначення позивачу пенсії), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова від 17.07.1992 №393).
Відповідно до абзацу 2 пункту "г" частини 3 цього Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейським зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.
Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Отже, передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Щодо календарної вислуги років, суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Вказана правова позиція відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.
За наслідками розгляду вказаної справи Верховний Суд зробив такі правові висновки:
1. В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, 19.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло оскаржуване рішення №0975011617, яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки на день звільнення зі служби 30.06.2024 у нього не було необхідної для призначення пенсії за вислугу років (25 років календарної вислуги). Згідно вказаного рішення вислуга років станом на 30.06.2024 становить в календарному обчисленні 23 роки 11 місяців 23 дні, а в пільговому обчисленні - 01 рік 01 місяць 09 днів та загальна вислуга 25 років 01 місяць 02 дні (а.с.16, 17).
З огляду на вищевикладене, оскільки вислуга років позивача становить більше 25 календарних роки, то позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Отже, оскільки позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", то відповідач оскаржуваним рішенням від 19.07.2024 №091501167 протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач має право на пільги відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.12.2004 (а.с.6) та звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору.
З огляду на те, що ОСОБА_1 не поніс судових витрат зі сплати судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення №3 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 19.07.2024 №0915011617 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсію за вислугу років з 01.07.2024 відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із врахуванням вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні, яка становить 25 років 01 місяць 02 дні.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.