28 січня 2025 року Справа № 280/540/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
23 січня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0511826-2409-0827-UA23060070000082704 від 25.06.2024, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у сумі 8 341,50 грн;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які ОСОБА_1 сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Разом з позовною заявою до суду подано заяву про поновлення строків пропущеного строку позовної давності, в якій позивач просить суд:
вважати поважною причину пропуску строку на звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0511826-2409-0827-UA23060070000082704 від 25.06.2024, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у сумі 8 341,50 грн;
поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк, встановлений процесуальним законодавством, для звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0511826-2409-0827- UA23060070000082704 від 25.06.2024, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у сумі 8 341,50 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що в момент подання через електронний кабінет річного звіту щодо своєї господарської діяльності як фізичної особи-підприємця 04.01.2025 позивач дізнався про наявність у нього суми податкового боргу у розмірі 8 341,50 грн. Позивач звернувся до Адвокатського об'єднання «ЛЕГЕС» для з'ясування причин нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 08.01.2025 до Головного управління ДПС у Запорізькій області було здійснено звернення із адвокатським запитом №08/01/25-1 від 08.01.2025 про отримання інформації про наявність у позивача заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з наданням відповідних копій документів. 16.01.2025 Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» отримано лист ГУ ДПС №1465/6/08-01-24-05-15 від 14.01.2025, у якому контролюючий орган надав відповіді на питання поставлені в адвокатському запиті №08/01/25-1 від 08.01.2025, та з яким надав копії податкового повідомлення-рішення №0511826-2409-0827-UA23060070000082704 від 25.06.2024 з розрахунком суми податку, конверту з рекомендованим повідомленням про вручення та відміткою «за закінченням терміну зберігання». Зазначено, що в порушення норм податкового законодавства, відповідач надіслав на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0511826-2409-0827- UA23060070000082704 від 25.06.2024 лише 12.08.2024, про що свідчить трекінг Укрпошти за кодом 0600951106558. Просить суд врахувати доводи щодо вчинення позивачем всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Згідно положень статті 19 КАС України на зазначений спір поширюється юрисдикція адміністративних судів та він має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, відповідно до ч.2 ст.20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 257, 259 КАС України дана позовна заява підпадає під розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Стосовно клопотання про поновлення строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Суд зазначає, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на повідомлені позивачем обставини, суд вважає за доцільне заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відкриття спрощеного позовного провадження, підстав для проведення судового засідання з викликом сторін судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 171, 257, 259, 260, 262 КАС України, суддя
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.
Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/540/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Справа буде розглянута протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Черновою Жанною Миколаївною в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Роз'яснити сторонам право на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідно до приписів статті 262 КАС України.
Запропонувати:
відповідачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування, з урахуванням вимог статті 162 КАС України;
позивачу - протягом 5-ти днів від дня отримання від відповідача відзиву, подати письмову відповідь на відзив, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачами у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України;
відповідачу - протягом 5-ти днів від дня одержання від позивача відповіді на відзив подати заперечення щодо пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
Роз'яснити відповідачу, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі до відома.
Адреса веб-сторінки за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Ж.М. Чернова