(про забезпечення позову)
29 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/2232/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 28.01.2025 р. №3 в частині щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву від 15.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відстрочку від призову на війкову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.
Разом з позовною заявою представником Позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_5 , його посадовим особам вчиняти дії щодо переміщення/призову/ мобілізаційних заходів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до навчального центру та/або військової частини, з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Заява мотивована тим, що Позивач на момент звернення із заявою про надання відстрочки відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має на утриманні 3 неповнолітніх дітей віком до 18 років ( ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 ). У всіх свідоцтвах про народження дітей вказаний батько ОСОБА_1 . Це підтверджують додані до позову письмові докази. Проте, Відповідач, відмовивши Позивачу у наданні відстрочки, повідомив, що Позивач підлягає мобілізації на військову службу на загальних підставах. Враховуючи зазначені обставини, Позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, адже невжиття таких заходів істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у даній справі.
Крім того, військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації. За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується в тому числі виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії, і по усталеній судовій практиці не підлягає оскарженню, оскільки є реалізованим. Тобто, у разі винесення такого наказу щодо нього, він набуде статусу військовослужбовця і будь-яке рішення за поданою позовною заявою не поновить його право на відстрочку, оскільки він вже перебуватиме на військовій службі і його звільнення з неї буде врегульовано іншими нормами законодавства.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Розглянувши у вказаний строк заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Як вбачається, з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
15.01.2025 року на виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно абз. 3 пп. 1 п. 2 Перехідних положень Закону України від 11.04.2024 року №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» Позивач здійснив уточнення військово-облікових даних. В той же час повідомлено Відповідача про той факт, що 15.01.2025 подано відповідну заяву про надання відстрочки від мобілізації з наданням відповідних підтверджуючих, належним чином завірених копій документів, на комісію по розгляду питань надання відстрочки на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки у Позивача на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей віком до 18-років.
28.01..2025 комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено мене про те, що він підлягаю призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
При цьому причинами відмови зазначено перелік документів визначених Постановою КМ України №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», а саме - відсутність одного із документів на дітей, які проживають з матір'ю: рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком, або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Разом з тим, як вбачається з наданих Позивачем доказів, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на момент звернення із заявою про надання відстрочки відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має на утриманні 3 неповнолітніх дітей віком до 18 років ( ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 ). У всіх свідоцтвах про народження дітей вказаний батько ОСОБА_1 .
До заяви про відстрочку Позивач надав належним чином завірені копії свідоцтв про народження 3-ох неповнолітніх дітей, копія рішення про розірвання шлюбу, а також докази утримання вказаних вище неповнолітніх дітей - рішення суду про стягнення аліментів, договір між батьками щодо здійснення батьківських прав, умови сплати аліментів та визначення місця проживання дитини та докази відсутності боргу по аліментам - довідка від ВДВС у Бердичівському районі Житомирської області.
Суд враховує, що відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, зокрема, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу зазначених норм, видно, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.
При цьому особа, яка має право на відстрочку, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
Беззаперечно, забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
За наведених обставин, проаналізувавши викладені у заяві доводи та долучені до заяви документи, суд вважає, що реалізація рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову від надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не можлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі навіть при задоволенні позову, поновити порушенні права та інтереси Позивача буде неможливо.
Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_5 , його посадовим особам вчиняти дії щодо переміщення/призову/ мобілізаційних заходів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до навчального центру та/або військової частини, з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Разом з тим, спірним рішенням Позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд враховує, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.
Отже, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Позивача частково та заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 та його відділам, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особі його посадових осіб вчиняти дії щодо призову Позивача на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Суд вважає вказаний спосіб забезпечення позову таким, що відповідає критерію співмірності, оскільки відсутні такі негативні наслідки від його вжиття, які б переважали ті негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а саме неможливість позивача реалізувати право на відстрочку від призову та вірогідна неможливість виконати судове рішення.
На думку суду, обрання такого способу забезпечення позову є логічним, оскільки без вжиття таких заходів мобілізація позивача може спричинити порушення прав трьох неповнолітніх дітей заявника на утриманні якого вони перебувають.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, суд при розгляді цієї заяви про забезпечення позову не повинен та не робить висновків щодо того, чи має особа право на відстрочку.
Вжиті заходи забезпечення позову є тимчасовими, діють до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, або їх скасування, та є необхідними для запобігання негативних наслідків для позивача до ухвалення судового рішення у цій справі, які можуть в подальшому унеможливити виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його відділам, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особі його посадових осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 29 січня 2025 року.
Суддя М.Ф. Нагірняк