29 січня 2025 року м. Житомир
справа № 240/2433/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.01.2024 про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з 01.01.2024 року на пенсію відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з урахуванням довідки відділу з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Коростенської РВА про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №12-05/3 від 29.12.2023 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а також довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 31.10.2006 їй призначено пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про державну службу". 02.09.2019 згідно з поданою заявою про перехід на інший вид пенсії переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
02.01.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про переведення на пенсію відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та здійснення перерахунку з урахуванням довідки відділу з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Коростенської РВА.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.01.2024 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.
Рішення мотивовано тим, що переведення з пенсії за віком на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» недоцільне, оскільки призводить до зменшення пенсійної виплати, а проведення перерахунку згідно з наданими позивачем довідками не передбачено законодавством.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Липа В.А.) від 12 лютого 2024 року відкрито провадження у справі.
У зв'язку із призовом судді Липи В.А. на військову службу та у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами та доповненнями), розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, призначено повторний авторозподіл справ, зокрема, даної адміністративної справи.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи визначено суддю Горовенко А.В.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№13190/24), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що під час розгляду заяви встановлено, що пенсія, як державному службовцю, їй вже була призначена у 2006 році, розмір пенсії було визначено на підставі довідок про заробітну плату, які наявні у пенсійній справі. Переведення позивача на пенсію державного службовця є недоцільним, оскільки обчислений за нормами Закону України №3723-ХІІ розмір пенсії буде меншим, ніж розмір пенсії, отримуваний позивачем на час звернення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало до суду відзив на позовну заяву (за вх. №22189/24), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що позивачу уже було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". Окрім того зауважує, що пенсія державних службовців не підлягають перерахунку.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 01.11.2006 по 01.09.2019 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
З 02.09.2019 позивача за її заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
02.01.2024 заявниця звернулася із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIIІ. До заяви долучено, зокрема, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №12-05/3 від 29.12.2023 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №582/2 і №582 від 29.12.2023.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та 05 січня 2024 року прийняло рішення №918120176879 про відмову в перерахунку пенсії.
В зазначеному рішенні вказано, що позивачу з 01.11.2006 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ, з 02.09.2019 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи, що ОСОБА_1 вже було призначено пенсію згідно з Законом України "Про державну службу", то перехід можливий лише з врахуванням довідок про заробітну плату, які були враховано при призначенні пенсії, що є недоцільним та призводить до зменшення пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 09.01.2024 повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв"язку з недоцільністю перерахунку пенсії та про неврахування наданих довідок.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі Закон №3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина перша статті 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" №3723-XII, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 9 грудня 2015 року №1013, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України "Про державну службу" №889-VIII.
У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
Пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV визначено, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Враховуючи наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 9 грудня 2015 №1013, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку із набранням у подальшому чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, не підлягають перерахунку ні у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, ні у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючого пенсіонера.
Ані Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону України "Про державну службу" №889-VIII, не визнані неконституційними, на час звернення позивачки до суду з позовом.
Отже законодавством, чинним на час звернення позивачки за перерахунком розміру пенсії, не передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку, тому у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивачці призначена пенсія за умовами Закону України "Про державну службу" на підставі заяви від 01.11.2006 з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця на момент призначення.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, у всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Форми довідки також містять приписи, що дані (виплати (надбавки, місячні премії) зазначаються на день звернення за призначенням пенсії.
Так, на момент звернення позивача із заявою про переведення на пенсію відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Суд зауважує, що надані позивачем довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №12-05/3 від 29.12.2023 та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видані Відділом оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області у формі встановленій постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 для призначення пенсії про заробітну плату позивача на ідентичній посаді начальника Відділу оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Коростенської районної державної адміністрації станом на грудень 2023 року (день звернення).
Разом з тим, із посади державної служби - начальника Відділу з надзвичайних ситуацій Малинської районної державної адміністрації позивача звільнено у жовтні 2006 року, що підтверджується відомостями із трудової книжки позивача.
В той же час, зважаючи на те, що при первинному зверненні позивача за призначенням пенсії в 2006 році, нею уже було реалізовано право на пенсію державного службовця, передбачену ч.1 ст.37 №3723-XII, то відсутні підстави вважати, що при зверненні позивача до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 02.01.2024 йдеться про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" вперше.
Водночас, підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, оскільки законодавство не регламентує ні права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ні порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №712/10182/17, від 03.11.2021 у справі №373/2149/16-а.
Судом враховано, що відсутність механізму перерахунку пенсій державним службовцям, призначених за ст.37 Закону №3723-ХІІ була предметом розгляду Конституційного Суду України.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 року №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення пп.1 п. 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII зі змінами.
При цьому, в абз. 4 п. 5.6 мотивувальної частини цього рішення Конституційний Суд України також констатував, що розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі ст. 37 Закону №3723-ХІІ, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначив, що сучасний стан законодавчого врегулювання з перерахунку розмірів пенсій суб'єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі ст. 37 Закону №3723-ХІІ, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України. Для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, 24, 46 Основного Закону України перерахунок розмірів пенсій обов'язково має бути внормований у законі, ухваленому Верховною Радою (п. 5.7 згаданого рішення).
Поряд з цим, визнаючи неконституційним підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ зі змінами, Конституційний Суд визначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 зі змінами, а також вказав про необхідність Верховній Раді України внормувати перерахунок розмірів пенсій суб'єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
У свою чергу, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" неодноразово продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Відтак, рішення Конституційного Суду України, станом на сьогодні, не змінює нормативно-правого регулювання спірних правовідносин та не дає підстав для висновку про наявність підстав для проведення органом Пенсійного фонду перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців.
Відтак, з огляду на те, що пенсія державного службовця уже призначалася позивачеві та відсутність законодавчо встановленого права на перерахунок пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для обрахунку пенсії позивача за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №12-05/3 від 29.12.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Відділом оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із урахуванням довідок про заробітну плату виданих станом на жовтень 2006 року (момент первинного призначення пенсії державного службовця), оскільки вказане призводить до зменшення пенсійного забезпечення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те що, відповідачами не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, з огляду на з"ясовані обставини справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн.номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 13559341) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21028, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 29 січня 2025 р.
29.01.25