29 січня 2025 року м. Житомир
справа № 240/7537/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому (з урахуванням уточненої позовної заяви від 06.05.2024 за вх.№25540/24) просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в переведенні з одного виду пенсії на інший вид, не проведення своєчасного перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії;
- скасувати рішення від 12.03.2024 за №918250812208 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший вид, не проведення своєчасного перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про державну службу" на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.03.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу». Однак відповідач відмовив у переведенні та перерахунку пенсії у зв"язку з недоцільністю, оскільки вказане призводить до зменшення пенсійної виплати, а проведення перерахунку згідно з наданими позивачем довідками не передбачено законодавством.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідачів щодо не переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та не врахування вищевказаних довідок, звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Липа В.А.) від 08 травня 2024 року відкрито провадження у справі.
У зв'язку із призовом судді Липи В.А. на військову службу та у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами та доповненнями), розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, призначено повторний авторозподіл справ, зокрема, даної адміністративної справи.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи визначено суддю Горовенко А.В.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№31641/24), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що пенсія позивачу, як державному службовцю, вже була призначена у 2017 році, розмір пенсії визначено було на підставі довідок про заробітну плату, які наявні у пенсійній справі. Переведення позивача на пенсію державного службовця є недоцільним, оскільки обчислений за нормами Закону України №3723-ХІІ розмір пенсії буде меншим, ніж розмір пенсії, отримуваний позивачем на час звернення.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", електронний документ (ухвала суду про відкриття провадження від 08 травня 2024 року) доставлена в Електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 08 травня 2024 року о 19:14 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Суд вказує, що на запровадження підсистем ЄСІТС Електронний кабінет та Електронний суд, що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України щодо обов'язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.
Отже, з урахуванням положень пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України наявні підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС Електронний кабінет та Електронний суд є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 05.09.2016 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Надалі, з 08.06.2017 позивача переведено на пенсію за віком, згідно із Законом України "Про державну службу".
Оскільки позивач продовжувала працювати на посадах державної служби, то пенсія позивачу з 01.10.2017 виплачувалась відповідно до п.13-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, тобто в розмірі, обчисленому відповідно до вказаного Закону №1058-IV.
05.03.2024, після звільнення з посади начальника Відділу звітності та бухгалтерського обліку Коростенського управління Державної казначейської служби України в Житомирській області позивач, звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із врахуванням нових довідок про заробітну плату.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та 12 березня 2024 року прийняло рішення №918250812208 про відмову у перерахунку пенсії.
В зазначеному рішенні вказано, що переведення з пенсії за віком на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» недоцільне, оскільки призводить до зменшення пенсійної виплати, а проведення перерахунку згідно з поданими довідками не передбачено законодавством. Також, відповідач вказує, що Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 не передбачена можливість здійснення перерахунку уже призначених пенсій державним службовцям.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 року №889-VІІІ "Про державну службу" (далі - Закон №889-VІІІ), у зв'язку з чим, стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ втратила чинність.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - постанова №622), на підставі якої втратили чинність, зокрема, постанова №865, а також пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою №1013. За пунктом 5 постанови №622 вона застосовується з 01.05.2016 року.
Постановою №622, зокрема затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, а також передбачено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім пенсій осіб з інвалідністю І і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" поновлюється.
Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою КМУ від 14 вересня 2016 року №622 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із пунктом 3-1 Порядку державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Відповідно до п.2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VІІ, втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3273-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених в пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З урахуванням викладеного, пенсійне забезпечення позивача після переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" регулюється ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ).
Відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622, затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).
Відповідно до п.4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранги та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в п.2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Згідно із ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що позивач 05.03.2024, після звільнення з посади начальника Відділу звітності та бухгалтерського обліку Коростенського управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, звернулася до Головного управління ПФУ в Житомирській області із заявою про перехід на інший вид пенсії а саме, на пенсію за віком відповідно до Закону України "По державну службу".
Одночасно із заявою позивачем було надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №03-06/625 від 05.03.2024 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією) №03-06/623 від 05.03.2024, видані Коростенським управління державної казначейської служби України в Житомирській області.
Суд зазначає, що аналіз норми ст.37 Закону №3723-ХІІ дає підстави вважати, що особи мають право на одержання пенсії державних службовців за наявності, зокрема, не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а також досягнення такими особами певного віку та наявності страхового стажу, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
При цьому, вік визначається ст.26 Закону №1058-ІV.
Тобто, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до ст.90 Закону України "Про державну службу" №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-Х1І.
Так, відповідно до пункту 10 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 попереднього Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Розділом "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст.37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону 3723-ХІІ і розділом "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічний висновок, викладений у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18.
Матеріали справи свідчать, що позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців (а.с.19-20).
Окрім того, на день набрання чинності Законом №889-VIII позивач перебувала на державній службі, відповідно до записів у трудовій книжці позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на пенсію за віком згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, та, відповідно, наявні правові підстави для перерахунку пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу».
Саме тому, суд відхиляє доводи відповідачів про неможливість та недоцільність призначення позивачу обраного нею виду пенсії.
Відповідно до ст.90 Закону України "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із ст.2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до частин 2, 3 статті 50 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення). За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; 3) місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення). При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Згідно із ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як зазначали відповідачі та підтверджується матеріалами справи, з 08.06.2017 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII.
Згідно з п. 13-1 розділу XV Закону №1058-IV з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.
Враховуючи вищевикладене позивач після звільнення з посади державної служби (04.03.2024) має право на обчислення пенсії державного службовця у порядку ст.37 Закону України "Про державну службу" та на умовах Порядку №622 із врахуванням усіх складових її заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Складові заробітної плати, які зазначені у поданих позивачем довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, відповідають приписам чинного законодавства, а тому відповідач протиправно не здійснив перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №03-06/625 від 05.03.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією) №03-06/623 від 05.03.2024, видані Коростенським управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити позивачу з 05.03.2024 переведення та перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням виданої Коростенським управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №03-06/625 від 05.03.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією) №03-06/623 від 05.03.2024.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те що, відповідачами не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, з огляду на з"ясовані обставини справи суд дійшов висновку про задоволення позову.
В силу приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 13559341) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №918250812208 від 12.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 05.03.2024 переведення та перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням виданої Коростенським управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №03-06/625 від 05.03.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією) №03-06/623 від 05.03.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п"ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п"ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 29 січня 2025 р.
29.01.25