28 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/5147/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , з 01 травня 2014 року пенсії за віком державного службовця у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХП у розмірі 90 відсотків заробітної плати, відповідно до довідок Департаменту сім'ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації від 22.04.2014 №743/01.01-15/14, від 15.05.2014 №861/01.01-15/14 про складові заробітної плати, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити і виплачувати мені, ОСОБА_1 з 01 травня 2014 року пенсію державного службовця за віком у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХП у розмірі 90 відсотків заробітної плати за останнім місцем роботи на державній службі, зазначеної в довідках Департаменту сім'ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації від 22.04.2014 №743/01.01-15/14, від 15.05.2014 №861/01.01-15/14 про складові заробітної плати, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати з 01 травня 2014року компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати належних сум пенсії, відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.
В обґрунтування позову вказує, що у зв'язку з досягненням пенсійного віку, за заявою від 01.10.2010 та доданими до неї документами позивача було переведено на пенсію державного службовця за віком та призначено пенсію у розмірі 90% заробітної плати, з якої сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Звільнившись 22.04.2014 з роботи, 23.04.2014 подала до відповідача заяву та довідки про складові заробітної плати, в якій просила перерахувати пенсію. Крім того, в заяві зазначила, що раніше пенсія державного службовця мені вже була призначена. Незважаючи на те, що станом на 17.05.2005, стаж державної служби становив 25 років 4 місяці 25 днів, а на 23.04.2014 - 29 років 10 днів, 30.04.2014 відповідач здійснив перерахунок пенсії державного службовця відповідно до довідок Департаменту сім'ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації від 22.04.2014 №743/01.01-15/14, від 15.05.2014 №861/01.01-15/14 про складові заробітної плати, однак при перерахунку, з незрозумілих причин та без будь-якого правового обґрунтування, вказав її розмір 80 % від заробітку, замість раніше призначеного розміру пенсії 90% від заробітку. В подальшому у період з 31.01.2020 по 07.10.2020 позивач знову працювала в Житомирській обласній раді, а тому після звільнення, 23.10.2023 звернулася до відповідача з заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, однак листом від 14.11.2023 відповідач повідомив про відсутність права на такий перерахунок. Позивач у позові зазначає, що 13.02.2024 знову звернулася до відповідача з заявою, в якій просила: здійснити перерахунок та виплату з 01 травня 2014 року пенсію за віком державного службовця у розмірі 90 відсотків заробітної плати, відповідно до довідок Департаменту сім'ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації від 22.04.2014 №743/01.01-15/14, від 15.05.2014 №861/01.01- 15/14 про складові заробітної плати, з урахуванням раніше проведених виплат, а також нарахувати компенсацію втрати мною частини доходів. Листом від 01.03.2024 №6359-4614/Г-02/8-0600/24 ГУ ПФУ у Житомирській області повідомило, що: - я дійсно з 08.10.2010р. отримую пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХП; - виплата пенсії здійснюється у розмірі 80% заробітку з 23.04.2014 згідно перерахунку, здійсненого за заявою від 23.04.2014 та становить 6883,24грн. Отже, вказаним вище листом відповідач підтвердив, що пенсія виплачується у розмірі 80% заробітку, замість необхідного 90 %. Крім того, незважаючи на прохання привести пенсію до належного (справедливого) розміру, відповідач відмовився здійснити перерахунок та виплату цієї пенсії у розмірі 90%. З позицією відповідача позивач категорично не погоджується, вважає рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії державного службовця за віком у розмірі 90% заробітку протиправним, а право, як громадянина України на справедливе пенсійне забезпечення порушеним та таким, що підлягає захисту у судовому порядку. Просить позов задовольнити.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, головуючим суддею у справі №240/5147/24 визначено суддю Липу В.А.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 22.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов 14.04.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесено зміни до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ відповідно до яких з виключено законодавчу норму щодо перерахунку призначених пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - постанова), якими вилучено пункт 4 постанови щодо порядку обчислення заробітної плати для проведення перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям до рішень Кабінету Міністрів України та внесено зміни до пункту 5 постанови в частині надання довідок про заробітну плату. Враховуючи викладене, починаючи з 01.06.2015 раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, не перераховуються. Довідки про заробітну плату по відповідних посадах державних службовців видаються установами та організаціями безпідставно. Закон №1058 не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців. Викладене свідчить про відсутність у органів Пенсійного фонду України підстав для здійснення перерахунку призначених пенсій з 01 травня 2016 року. Просить відмовити у задоволенні позову.
Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року №139 було призначено повторний автоматизований розподіл справ, що перебували в провадженні судді Липи В.А., зокрема й адміністративної справи №240/5147/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/5147/24 було визначено суддю Лавренчук Ольгу Володимирівну.
Суддя Лавренчук О.В. своєю ухвалою від 24 липня 2024 року прийняла до провадження адміністративну справу № 240/5147/24 та, враховуючи положення статей 31-33 КАС України , розпочала її розгляд спочатку.
Ухвалою суду від 24.04.2024 постановлено позовну заяву залишити без руху.
Ухвалою суду від 24.09.2024 постановлено поновити пропущений строк звернення до суду та продовжити розгляд адміністративної справи.
У період із 17.10.2024 по 30.10.2024 та із 06.12.2024 по 25.12.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що у 2004 році позивачу було призначено пенсію по інвалідності; % для обчислення пенсії по інвалідності - 90 (а.с. 7).
Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 17.05.2005 "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача із 17 травня 2005 року звільнено з роботи.
Як вбачається з розпорядження 178201 від 01.07.2005: вид перерахунку- перерахунок через перехід з виду на вид; причина інвалідності - інвалідність внаслідок роботи на держслужбі; загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 90, стаж держслужбовці - 20 років 1 місяць 20 днів (а.с. 10).
Позивач у позові зазначає, що їй з 18.05.2005 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", однак матеріали адміністративної справи не містять таких доказів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою від 08.10.2010 у якій зазначено: "Прошу пенсію поновити. Вид пенсії: за віком Закону України "Про державну службу"; призначалась по інвалідності" (а.с. 16).
Розпорядженням 178201 від 25.11.2010 позивачу із 08.10.2010 призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу"; загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 90 (а.с. 19).
Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 22.04.2014 №146-к "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача із 22 квітня 2014 року звільнено з роботи.
Встановлено, що 23.04.2014 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення/поновлення пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" (а.с. 21).
Розпорядженням 178201 від 30.04.2014 позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу"; загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 80 (а.с. 22).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до відповідача із заявою від 13.02.2024 у якій просила здійснити перерахунок пенсії із 01.05.2014 у розмірі 90 відсотків заробітної плати.
Листом від 01.03.2024 Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про наступне: " Ви з 08.10.2010 отримуєте пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ). Відповідно до поданої заяви від 23.04.2014 Вам проведено перерахунок пенсії із врахуванням довідок про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років) що подається для призначення пенсії державного службовця від 22.04.2014 N 743/01.01.-15/14 та довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарних місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії державного службовця за період з 01.04.2012 по 31.03.2014 від 15.05.2014 №861/01.01.-15/14, видані Департаментом сім'ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації. Перерахунок проведено відповідно до ст. 37 Закону (в редакції, що діяла на дату перерахунку пенсії) в розмірі 80 % суми заробітної плати. Розмір пенсії з 23.04.2014 становив 6883,24 грн., (8604,05 грн. х 80%) + 218,27 грн. пенсія за особливі заслуги перед Україною.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вважає порушеним право на перерахунок пенсії державного службовця за віком у розмірі 90% заробітку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закону №3723).
Статтею 37 Закону №3723, в редакції станом на дату призначення позивачу пенсії згідно її заяви від 08.10.2010, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Належними доказами підтверджується, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , їй із 08.10.2010 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723; стаж роботи на державній службі - 20 років 1 місяць 20 днів; загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 90 (а.с. 17).
У редакції ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, чинній на дату звернення позивача із заявою від 23.04.2014, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Однак норми, яка надавала право на збільшення на один відсоток заробітку, вказана редакція Закону №3723 не містить.
При призначенні пенсії на підставі заяви позивача від 23.04.2024, загальний процент розрахунку пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" від заробітку встановлено на рівні 80% (а.с. 22).
Однак, відповідачем при розрахунку розміру пенсії позивача на підставі її заяви від 23.04.2014 не враховано, що позивачу вперше пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII призначено у 2010 році, а у 2014 було поновлено виплату такої пенсії.
Зі змісту норми Закону №3732 в редакції від 01.04.2014 вбачається, що нею врегульовано розмір пенсії у випадку, коли "пенсія державним службовцям призначається".
Суд зауважує, що зміни у законодавстві щодо розміру пенсії в частині визначення розміру відсотку заробітної плати стосуються осіб, які звернулись за призначенням пенсії після набуття чинності такими змінами законодавства, та не можуть застосовуватися при здійсненні перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже дії відповідача щодо самостійного зменшення розміру відсотків пенсії від заробітної плати при перерахунку вже призначеної пенсії позивачу є неправомірними, так як в межах спірних правовідносин у 2014 році фактично мало місце поновлення раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Водночас, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У прохальні частині позову позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити і виплачувати з 01 травня 2014 року пенсію у розмірі 90% з урахуванням заробітної плати за останнім місцем роботи на державній службі, зазначеної в довідках Департаменту сім'ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації від 22.04.2014р. №743/01.01-15/14, від 15.05.2014 №861/01.01-15/14 про складові заробітної плати.
Суд зауважує та належними доказами підтверджується, що зазначені у прохальній частині довідки враховано відповідачем при призначенні/поновленні пенсії позивача у 2014 році.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
З метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе задовольнити позов у спосіб, визначений позивачем, адже саме таких спосіб захисту порушених прав позивача мінімізує необхідність повторного звернення до суду.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати з 01 травня 2014 року компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати належних сум пенсії, відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-111, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, судом враховується наступне.
Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон №2050).
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено те, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна права позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 520/1001/19 та від 23.03.2023 у справі №520/2020/19, від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Проте під час вирішення цього спору судом досліджувалася обставини саме щодо правомірності проведення розрахунку пенсії позивача.
Тобто, на момент звернення позивачки до суду, перерахунок та виплата пенсії останньої пенсійним органом, на виконання рішення суду у даній адміністратвиній справі, проведено ще не було, а тому виплату заборгованості не здійснено.
Своєю чергою, зі змісту норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 можна дійти висновку, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
Отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Така правова позиція викладено у постанові Верховного Суд від 19 червня 2024 року у справі № 440/700/20, від 24 липня 2024 року у справі №520/2674/2020
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
У зв'язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат по даній справі, питання про їх розподіл судом не розглядається.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01 травня 2014 року пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХП, у розмірі 90 відсотків заробітної плати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 травня 2014 року пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХП, у розмірі 90 відсотків заробітної плати, з урахуванням довідок Департаменту сім'ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації від 22.04.2014 №743/01.01-15/14, від 15.05.2014 №861/01.01-15/14 про складові заробітної плати, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
28.01.25