Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
28 січня 2025 року Справа №200/8842/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення невиплаченої пенсії та компенсації втрати частини доходу, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), про:
- стягнення невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у сумі 155208,36 грн;
- стягнення компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати у розмірі 77821,87 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ухвалою суду замінено сторону (стягувача) у виконавчому листі №200/15692/21, виданому судом 29.06.2022 року, яким зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 01.12.2019 року із врахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України №22/6-5963 від 05.10.2021 року, на ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 . Листом від 22.05.2023 року відповідач повідомив про виконання рішення суду і нарахування недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у сумі 155208,36 грн, проте фактично кошти не сплачено до теперішнього часу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, звільнено позивача від сплати судового збору. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
У відзиві на позов від 22 січня 2025 року представник відповідача зазначив, що нарахована заборгованість з пенсійних виплат за минулий період померлого ОСОБА_2 облікована відповідачем та включена до переліку отримувачів виплат за минулий період станом на 1 січня 2024 року. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсії пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022-2024 роки. Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156. Протягом 2024 року відповідно до Порядку 1165 позивачу ОСОБА_1 проведено виплати за минулий період на загальну суму 7083,00 грн: у жовтні 2024 року - в розмірі 2361,00 грн, у листопаді 2024 - в розмірі 2361,00 грн та в грудні 2024 року - 2361,00 грн. Залишок заборгованості по пенсійній справі станом на 01.12.2024 складає 148125,35 грн. Подальша виплата заборгованості з пенсійних виплат за минулий період, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, має проводитись виключно в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно означеного Порядку № 1165 відповідно до вимог Порядку №21-2. Разом з цим, задоволення позовних вимог позивача призведе до так званого «задвоєння» виплати суми боргу, оскільки після набрання законної сили відповідного рішення суду виконавчий документ про стягнення пенсійних виплат з відповідача на користь позивача має виконуватися через органи державного казначейства України, які, в свою чергу, на виконання судового рішення вносять позивача до відповідного списку щодо пенсійних виплат. «Задвоєння» сум відбуватиметься у зв'язку з тим, що у відповідача немає підстав для виключення позивача із переліку отримувачів пенсійних виплат за минулий період. На підставі наведеного, представник ГУ ПФУ в Донецькій області вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
23 січня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є предметом розгляду судів у інших провадженнях.
У запереченнях на відзив на позовну заяву позивач підтримала позовні вимоги та просила відзив відповідача залишити без розгляду.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року у справі №200/15692/21, яке набрало законної сили 01.09.2022 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 1 грудня 2019 року із врахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) на підставі довідки № 22/6-5963 від 5 жовтня 2021 року, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України відповідно до ст.ст. 43, 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» - з урахуванням раніше виплачених сум.
Виконавчий лист по справі № 200/15692/21, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 29.06.2022 року.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому з 11.02.2022 припинено нарахування та виплату пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2023 року, яка набрала законної сили 24.07.2023 року, замінено сторону - стягувача у виконавчому провадженні з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року перераховано пенсію ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у сумі 155208,35 грн.
Протягом 2024 року відповідно до Порядку 1165 позивачу ОСОБА_1 проведено виплати за минулий період на загальну суму 7083,00 грн: у жовтні 2024 року - в розмірі 2361,00 грн, у листопаді 2024 - в розмірі 2361,00 грн та в грудні 2024 року - 2361,00 грн.
Залишок заборгованості по пенсійній справі станом на 01.12.2024 складає 148125,35 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ч. 2-3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
На підставі ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За частиною першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З системного аналізу зазначених вище норм вбачається, що статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Тобто, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі № 440/1810/19.
Аналізуючи позовну заяву позивача, суд дійшов висновку, що фактичною підставою для звернення до суду з цим позовом стала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішення суду у справі №200/15692/21, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 1 грудня 2019 року із врахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) на підставі довідки № 22/6-5963 від 5 жовтня 2021 року, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України відповідно до ст.ст. 43, 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» - з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2023 року, яка набрала законної сили 24.07.2023 року, замінено сторону - стягувача у виконавчому провадженні з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
На виконання рішення суду відповідачем нараховано пенсію позивачу за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у сумі 155208,35 грн. Протягом 2024 року відповідно до Порядку 1165 позивачу ОСОБА_1 проведено виплати за минулий період на загальну суму 7083,00 грн: у жовтні 2024 року - в розмірі 2361,00 грн, у листопаді 2024 - в розмірі 2361,00 грн та в грудні 2024 року - 2361,00 грн.
Залишок заборгованості по пенсійній справі станом на 01.12.2024 складає 148125,35 грн.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - стягнення невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у сумі 155208,36 грн - є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року у справі №200/15692/21.
Відтак, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Отже, позивач звертаючись до суду з вимогами, які вже були предметом розгляду у справі №200/15692/21, не врахував, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судових рішень, прийнятих в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині стягнення невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у сумі 155208,36 грн.
Оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині стягнення невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у сумі 155208,36 грн.
Ухвала складена та підписана 28 січня 2025 року.
Ухвала суду в частині закриття провадження у справі набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.М. Чучко