Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 січня 2025 року Справа№200/8283/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, стягнення заборгованості із виплати недоотриманої суми пенсії, -
На адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у невиплаті заборгованості з виплати пенсії за період з 01 червня 2021 року по 29 січня 2023 року у сумі 69234,61 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3) на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати недоотриманої суми пенсії за період з 01 червня 2021 року по 29 січня 2023 року у розмірі 69234 (шістдесят дев'ять тисяч двісті тридцять чотири) гривні 61 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року по справі №200/4116/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.06.2021. В подальшому, позивач звернувся засобами веб-порталу ПФУ до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про надання інформації щодо виконання судового рішення, відповідно до якого просив повідомити дату, з якої було здійснено перерахунок пенсії, а також суму щомісячної виплати та загальної суми перерахованої пенсії, дату виплати заборгованості, яка буде перерахована на виконання судового рішення та ін. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивача було повідомлено, що рішення суду було відпрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та за пенсійною справою було здійснено перерахунок пенсії з 01.06.2021, доплата згідно з рішенням суду за період з 01.06.2021 по 29.01.2023 у сумі 69234,61 грн., як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу
Вказує, що таким чином, Відповідач має перед Позивачем заборгованість з виплати пенсії у розмірі 69234,61., і невиплата цієї суми є протиправною, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву. Відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача, зокрема, зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано Рішення суду 2 та здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.06.2021 по 29.01.2023. Доплата, нарахована на виконання Рішення суду 2 за період з 01.06.2021 по 29.01.2023 складає 69234,61 грн. Вказує на те, що вказана доплата потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. З урахуванням викладеного вважає, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років від 06.11.1989 року, що сторонами не заперечується.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №200/4116/23 адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010 про визнання протиправними дій, які полягають у включенні в розрахунковий період середньої заробітної плати період з 01.05.2018 по 31.05.2018 нульовим значенням та не зарахуванні до пільгового стажу відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 01.06.2018 по 04.09.2019 та період знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.09.2019 по 21.05.2021 на відокремленому підрозділі “Шахта “Котляревська» державного підприємства “Селидіввугілля»; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 30.01.2023, з зарахуванням до пільгового стажу відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 01.06.2018 по 04.09.2019 та періоду знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.09.2019 по 21.05.2021 на відокремленому підрозділі “Шахта “Котляревська» державного підприємства “Селидіввугілля» та без урахування періоду заробітної плати з 01.05.2018 по 31.05.2018 включеної нульовим значенням - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), які полягають у включенні в розрахунковий період середньої заробітної плати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) періоду з 01.05.2018 по 31.05.2018 нульовим значенням та не зарахуванні до пільгового стажу відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 01.06.2018 по 04.09.2019, періоду знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.09.2019 по 21.05.2021 на відокремленому підрозділі “Шахта “Котляревська» державного підприємства “Селидіввугілля».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) перерахунок пенсії з 30.01.2023, з зарахуванням до пільгового стажу відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 01.06.2018 по 04.09.2019, періоду знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.09.2019 по 21.05.2021 на відокремленому підрозділі “Шахта “Котляревська» державного підприємства “Селидіввугілля» та без урахування періоду заробітної плати з 01.05.2018 по 31.05.2018 включеної нульовим значенням.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року по справі №200/4116/23 адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010 про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2021 по 29.01.2023, з зарахуванням до пільгового стажу відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 01.06.2018 по 04.09.2019 та періоду знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.09.2019 по 21.05.2021 на відокремленому підрозділі “Шахта “Котляревська» державного підприємства “Селидіввугілля» та без урахування періоду заробітної плати з 01.05.2018 по 31.05.2018 включеної нульовим значенням - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) щодо нездійснення ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) перерахунку пенсії за період з 01.06.2021 по 29.01.2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) перерахунок пенсії з 01.06.2021 по 29.01.2023 року, із урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №200/4116/23.
В іншій частині позову - відмовлено.
Вищезазначене рішення набуло законної сили 20.03.2024 року.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.11.2024 №30006-28627/В-02/8-0500/24 було повідомлено позивача, що рішення суду було відпрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та за пенсійною справою було здійснено перерахунок пенсії з 01.06.2021, доплата згідно з рішенням суду за період з 01.06.2021 по 29.01.2023 у сумі 69234,61 грн., як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Відповідно до розрахунку боргу ОСОБА_1 за період з з 01.06.2021 по 29.01.2023 на виконання рішення суду вбачається, що загальна сума заборгованості - 69234,61.
Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність не нарахування та невиплати позивачеві заборгованості з виплати пенсії за період з 01 червня 2021 року по 29 січня 2023 року у сумі 69234,61 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Згідно з п. 1 Постанови КМУ № 637 (у редакції, чинній на час припинення виплати пенсії позивачу) призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що УПФ має право припинити виплату пенсії особі виключно з підстав передбачених законом, про що приймає вмотивоване рішення.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Стаття 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що питання поновлення виплати пенсії належить до виключної компетенції територіального органу Пенсійного фонду шляхом прийняття відповідного рішення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне. За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні від 08 липня 2004 року «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Як вже зазначалось судом вище, рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності коштів на виплату заборгованості, оскільки відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 8 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що невиплату заборгованості з пенсії за період з 01 червня 2021 року по 29 січня 2023 року у сумі 69234,61 грн, було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Таким чином з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача сума заборгованості з пенсійних виплат за період з 01 червня 2021 року по 29 січня 2023 року у розмірі 69234 (шістдесят дев'ять тисяч двісті тридцять чотири) гривні 61 копійок.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, стягнення заборгованості із виплати недоотриманої суми пенсії - підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3) про визнання протиправними дії, стягнення заборгованості із виплати недоотриманої суми пенсії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у невиплаті заборгованості з виплати пенсії за період з 01 червня 2021 року по 29 січня 2023 року у сумі 69234,61 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, буд.3) на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати недоотриманої суми пенсії за період з 01 червня 2021 року по 29 січня 2023 року у розмірі 69234 (шістдесят дев'ять тисяч двісті тридцять чотири) гривні 61 копійок
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Суддя О.О. Галатіна