Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 січня 2025 року Справа№200/8677/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням зміни позовних вимог) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, 40009, м.Суми, вул.Степана Бандери. 43) про визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2024 №053130013401, зобов'язання призначити з 20.11.2024 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. В обґрунтування зазначено, що після досягнення 50 років позивач звернулася до управління із заявою про визначення пенсії. Вважає наявним право на призначення пенсії, оскільки досягла пенсійного віку та має необхідний страховий і пільговий стаж.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн надана квитанція від 07.12.2024.
17 грудня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі призначено розгляд справи за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за даними трудової книжки серії НОМЕР_2 та довідок працювала в психіатричній лікарні на посадах «молодшої медичної сестри з догляду за хворими», «сестри медичної палатної», що передбачені Списком №2, затвердженим Постановами КМУ від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36. Звернулася із заявою про призначення пенсії.
27 листопада 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області за результатом розгляду заяви від 20.11.2024 прийнято рішення №053130013401 про відмову в призначенні пенсії. Управлінням встановлено, що вік заявниці - 50 років 2 дні, страховий стаж - 27 років 4 місяці 16 днів, стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатом робочих місць - 20 років 3 місяці 2 дні. Відмова у призначенні пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 обумовлена недосягненням пенсійного віку.
Позивач, не погодившись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні пільгової пенсії за віком звернулася за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До цих змін порядок призначення пенсій на пільгових умовах визначався ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, п. б ст.13 цього закону в редакції, чинній до 01.04.2015 передбачала, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон№ 213-VІІІ), який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, зокрема, пенсійний вік жінкам до 55 років.
Рішенням Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнано неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для чоловіків після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; для жінок - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020з одного боку, та Законом № 1058-ІV- з іншого в частині пенсійного віка для жінок. Перший із цих законів визначав такий вік на рівні 55, тоді як другий - 50.
Положення зазначеним нормативно-правових актів суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
В рішенні у зразковій справі № 360/3611/20 Велика палата Верховного суду зазначила, що суперечність положень Законів України «Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV в частині врегулювання питань призначення пенсій на пільгових умовах, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).
Велика палата Верховного суду в межах зразкової справи № 360/3611/20 дійшла висновку про те, що в даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливим ля особи, а не Закону № 1058-ІV. Під час ухвалення рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи документів на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачці виповнилося 50 років, стаж роботи є більшим ніж 20 років, а пільговий стаж роботи за умови зайнятості повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України є більшим ніж 10 років, що відповідає вимогам п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд дійшов висновку, що позивачка набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону№ 1788-ХІІ (в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII) з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020по справі 1-5/2018 (746/15).
Наведене вище свідчить про протиправність відмови відповідача у призначенні пенсії з підстав недосягнення пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, яка оформлена рішенням від 27.11.2024 №053130013401, з огляду на що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення підлягають задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно ч.1ст. 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Враховуючи те, що позивач досягла пенсійного віку (50 років), при цьому, із заявою про призначення пенсії звернулася 20.11.2024, суд дійшов висновку, що призначення пенсії здійснюється з 20 листопада 2024 року.
З урахуванням обставин справи, належним та ефективним способом захисту прав буде саме зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII) з 20 листопада 2024 року.
Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що фактично, позовні вимоги задоволенні, оскільки скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії, а вимога про зобов'язання вчинити певні дії є похідною, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача, сплачений нею судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 27 листопада 2024 року №053130013401.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, 40009, м.Суми, вул.Степана Бандери. 43) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 20 листопада 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом України №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення») з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) відповідно до заяви від 20 листопада 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, 40009, м.Суми, вул.Степана Бандери. 43) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош