29 січня 2025 рокуСправа №160/29422/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний Суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (далі - позивач, ТОВ «НТС-ПАРТНЕР») до Дніпровської митниці (далі - відповідач, митниця), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 29.10.24 №UA110050/2024/000160/1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем з метою митного оформлення товарів подано до митного органу митну декларацію та документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів. Під час декларування товарів позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Вказує, що в оскаржуваному рішенні митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товарів наявні у позивача та надані під час митного оформлення товарів. З огляду на викладене позивач вважає, що оскаржуване ним рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню судом.
Ухвалою суду від 25.11.2024 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовної заяви заперечує та просить відмовити в її задоволенні. У відзиві зазначено, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів, водночас, декларантом не подано всіх додаткових документів, які витребувані контролюючим органом згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України.
На адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Дніпровської митниці є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Представником позивача також подано до суду пояснення, в яких останнім порівняно рівень митної вартості товарів, що надійшли напряму від виробників за прямим контрактом та від посередників. Останній підтримав позовні вимоги та просив суд позовну заяву задовольнити.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (покупець) та компанією LILING KAIWEI CERAMIC CO., LTD., Китай (продавець), укладений контракт №264/Е, за яким продавець продає, а покупець купує посуд порцеляновий та керамічний (далі - товар), ціна асортимент, кількість і умови поставки якого вказані у комерційному рахунку, який є невід'ємною частиною контракту.
З метою митного оформлення товару, 29.10.2024 ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» було подано до Дніпровської митниці декларацію №24UA110050004646U9, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар: «1. Посуд столовий фарфоровий глазурований: кухлі, виробник - LILING KAIWEI CERAMIC CO., LTD., CN. Див. «електронний інвойс». 2. Місць 2490 СТ коробка картонна. 3. 1/СААU8134160/221/1».
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з митною декларацією від 29.10.2024 №24UA110050004646U9 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 1,4091 долар США/кг, надано наступні документи: 1) зовнішньоекономічний контракт від 22.02.2021 №264/Е; 2) специфікація від 16.08.2024 №14; 3) рахунок (інвойс) від 18.08.2024 №KW23258-1; 4) банківська платіжна квитанція SWIFT від 24.09.2024; 5) висновок експерта від 29.10.2024 №М-229/2; 6) рахунок перевізника від 18.10.2024 №240/24; 7) рахунок перевізника від 21.10.2024 №240.1/24; 8) довідка перевізника від 22.10.2024 №СLL19182; 9) митна декларація країни відправлення від 16.08.2024 №530420240041318839.
У ході проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, митницею були виявлені розбіжності у поданих документах, що стало підставою для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Відповідачем надіслано позивачу електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію митної декларації країни відправлення.
У відповідь на повідомлення митниці 29.10.2024 №б/н декларантом повідомлено про надання митниці всіх необхідних документів на підтвердження митної вартості товарів.
29.10.2024 Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000160/1, за яким митна вартість імпортованих позивачем товарів скоригована в сторону збільшення до 3,1400 доларів США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, а саме, - резервного.
Обставини прийняття зазначеного вище рішення:
1. Документального підтвердження торгівельної марки не надано.
2. Документи, зазначені у графі №44 МД під кодами «0003, 0271, 0380, 0705, 0861, 3014, 9610» надано без перекладів.
3. Документи від виробника, що містять відомості про детальні якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано. Надані виробником сертифікат якості №б/н від 16.08.2024 за формою та змістом суперечить загально прийнятим стандартам.
4. В рахунку-фактурі №KW23258 від 16.08.2024 та сертифікаті якості б/н від 16.08.2024 відсутні дані щодо якості товару АВ. Документи, що підтверджують якість товару всіх зазначених в першому розділі графі №31 товару 1 МД та електронному інвойсі найменувань товарів на вимогу митного органу декларантом не надано.
5. Прейскурант (прас-лист) виробника товару від 15.08.2024 №б/н компанії «LILING KAIWEI CERAMIC CO., LTD.» містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів (16 артикулів) та умови поставки товару FOB SHEKOU, SHENZHEN, які декларуються за ЕМД від 29.10.2024 №UA110050/2024/004646 та зазначені в доповненні №14 від 16.08.2024 до Контракту й рахунку-фактурі №KW23258-1 від 16.08.2024. Наданий декларантом прайс-лист має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МК України, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за МД та конкретні умови поставки FOB SHEKOU, SHENZHEN, та за формою та змістом повторюючи специфікацію №15 від 16.08.2024 до Контракту, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України.
6. Декларантом для підтвердження транспортних витрат від пункту SHEKOU, SHENZHEN, Китай, до митного кордону України, який надійшов по коносаменту від 20.08.2024 №HS124080642, згідно гр. 44 ЕМД до митного оформлення надано: договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.02.2021 №KL-470/21 з ТОВ «Керріленд логістикс» (далі - договір ТЕО); заявка на ТЕО №CLL19182 від 07.08.2024 за маршрутом FOB SHEKOU, Китай - CONSTANTA, Румунія - Самар, Україна, на загальну суму 9450,00 дол. США; довідку про транспортні витрати від 22.10.2024 №CLL19182 по Договору ТЕО за маршрутом FOB SHEKOU, Китай - CONSTANTA, Румунія - Рені кордон України на суму 317059,00 грн; у графі 44 ЕМД два рахунки-фактури №CLL240/24 від 18.10.2024 та №CLL240.1/24 від 21.10.2024 на оплату транспортних витрат на загальну суму - 391702,57 грн. Але скановані копії рахунків не надано, приєднані рахунки №240/24 від 18.10.2024 та №240.1/24 від 21.10.2024.
7. У рахунках №240/24 від 18.10.2024 та №240.1/24 від 21.10.2024 зазначено, що сплатити згідно договору від 24.02.2021 №KL-470/21 до 18.10.2024 та до 21.10.2024 відповідно. В графі №44 МД під кодом «3005» відсутнє посилання на реквізити банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, завірені скановані копії цих документів митному органу не надано.
8. Відповідно до відомостей декларації країни відправлення від 16.08.2024 №530420240041318839 наявне посилання на номер накладної №ЕА42408160239, яка до митного контролю не надана.
9. У декларації країни відправлення зазначено вага брутто 22630 та вага нетто 21400,53. До митного оформлення надано пакувальний лист від 16.08.2024 №б/н, у якому вага брутто 22957,6 та вага нетто 21199.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.
Коригування митної вартості товарів проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.
Товар, імпортований позивачем, випущений у вільний обіг за митною декларацією №24UA110050004671U7 від 30.10.2024, зі збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 486340,42 грн.
Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України №4495-VI від 13.03.2012).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).
Відповідно до ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Наказом Державної митної служби України №689 від 11.09.2015 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.
Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п. 8 розділу 2 Методичних рекомендацій).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (ч. 1 ст. 337 МК України).
Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ МК України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до глави 52 розділу ХІ МК України.
Так, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).
Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно приписів ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що митна вартість товарів за митною декларацією від 29.10.2024 №24UA110050004646U9 базувалась на ціні товарів в розмірі 22201,44 доларів США, яка була вказана в специфікації від 16.08.2024 №14, рахунку-фактурі (інвойсі) №KW23258-1 та сплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківським платіжним дорученням SWIFT від 24.09.2024.
На підтвердження ціни товарів відповідачу наданий висновок експерта Дніпропетровської ТПП Торгово-промислової палати України №М-229/2 від 29.10.2024.
Суд зазначає, що твердження відповідача про відсутність доказів на підтвердження заявленої торгової марки «INTEROS» є безпідставним, адже товар позивача випущений у вільний обіг із перевіркою та підтвердженням всіх заявлених відомостей, в тому числі, щодо торгової марки.
За відмовленою митною декларацією №24UA110050004646U9 до митного оформлення був заявлений товар торгової марки «INTEROS», так само як за оформленою митною декларацією №24UA110050004671U7, - на підставі оскаржуваного рішення, товар торгової марки «INTEROS» випущений у вільний обіг.
На підтвердження витрат з транспортування товару ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» до митного оформлення було надано отримані від перевізника ТОВ «Керріленд Логістикс ЛТД» (ЄДРПОУ 41024321) документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів (рахунки та довідка) в загальному розмірі 391702,57 грн, відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: рахунок перевізника від 18.10.2024 №240/24; рахунок перевізника від 21.10.2024 №240.1/24; довідка перевізника від 22.10.2024 №СLL19182.
Отже, зазначені вище документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.
З огляду на викладене вище та зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, суд вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, наявні у нього на момент митного оформлення товарів, які дають змогу перевірити суму, сплачену за транспортування останнього.
Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надана перевізником довідка про транспортні витрати є допустимим доказом розміру таких витрат.
Суд наголошує на тому, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Щодо митної декларації країни відправлення суд зазначає, що в наданій відповідачу експортній митній декларації Китайської Народної Республіки від 16.08.2024 №530420240041318839 містяться відомості про ціну товарів, кількість, одержувача, інвойс, які кореспондують вказаним у митній декларації позивача №24UA110050004646U9.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідною умовою для використання цього документу як такого, що підтверджує митну вартість товарів, є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробок або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що перелічені у ч. 2 ст. 53 МК України.
В межах даної справи такими документами є: 1) зовнішньоекономічний контракт від 22.02.2021 №264/Е; 2) специфікація від 16.08.2024 №14; 3) рахунок (інвойс) від 18.08.2024 №KW23258-1; 4) банківська платіжна квитанція SWIFT від 24.09.2024; 5) висновок експерта від 29.10.2024 №М-229/2; 6) рахунок перевізника від 18.10.2024 №240/24; 7) рахунок перевізника від 21.10.2024 №240.1/24; 8) довідка перевізника від 22.10.2024 №СLL19182; 9) митна декларація країни відправлення від 16.08.2024 №530420240041318839.
Таким чином суд вважає, що недоліки, зазначені в митній декларації країни відправлення не є підставою для відмови у митному оформлені товару за ціною контракту та доданих до нього документів.
Крім того, відповідач має можливість перевірити автентичність експортної митної декларації шляхом направлення запиту до митних органів країни відправлення товару.
Суд також критично оцінює доводи відповідача, що наданий декларантом прейскурант (прас-лист) виробника товару від 15.08.2024 №б/н компанії «LILING KAIWEI CERAMIC CO., LTD.» містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів (16 артикулів) та умови поставки товару FOB SHEKOU, SHENZHEN, які декларуються за ЕМД від 29.10.2024 №UA110050/2024/004646 та зазначені в доповненні №14 від 16.08.2024 до Контракту й рахунку-фактурі №KW23258-1 від 16.08.2024. Наданий декларантом прайс-лист має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МК України, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за МД та конкретні умови поставки FOB SHEKOU, SHENZHEN, та за формою та змістом повторюючи специфікацію №15 від 16.08.2024 до Контракту, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України.
Відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Проте, відповідачем не наведено належного обґрунтування невідповідності прайс-листа від 15.08.2024 №б/н компанії «LILING KAIWEI CERAMIC CO., LTD.» вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України.
Щодо доводів відповідача про ненадання перекладу документів зазначених в графі №44 МД під кодами «0003, 0271, 0380, 0705, 0861, 3014, 9610» суд вказує, що наведені документи, відповідно до приписів ч. 1 ст. 53 МК України, не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.
Отже, ненадання позивачем перекладу документів країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Разом з тим, суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Також суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.
Щодо твердження відповідача про те, що наданий виробником сертифікат якості №б/н від 16.08.2024 за формою та змістом суперечить загально прийнятим стандартам, суд зазначає наступне.
Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже відсутність даних щодо якості товару не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 53 МК України.
За сукупності викладених обставин суд приходить до висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що вказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.
Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 53 МК України.
Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об'єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Таким чином, подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4-5 ст. 58 МК України.
При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у ст. 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Таким чином, подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4-5 ст. 58 МК України.
На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням від 29.10.2024 №UA110050/2024/000160/1.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність свого рішення у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А; код ЄДРПОУ 43968660) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 29.10.2024 №UA110050/2024/000160/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А; код ЄДРПОУ 43968660) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5836 (п'ять тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 08 копійок.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса