29 січня 2025 рокуСправа №160/24349/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.09.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Щербак Дмитро Віталійович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не виплати ОСОБА_1 як дружині померлого годувальника, нарахованої та невиплаченої пенсії померлого пенсіонера (годувальника) ОСОБА_2 у сумі 249 296,56 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого годувальника, нараховану та невиплачену пенсію померлого пенсіонера (годувальника) ОСОБА_2 у сумі 249 296,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є дружиною померлого пенсіонера, який перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідачем на виконання рішення суду від 29.09.2021 року у справі №160/15331/21, що набрало законної сили, проведено перерахунок пенсії. Сума перерахованої пенсії складає 249296,56 грн. Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила здійснити виплату суми пенсії її чоловіка, проте їй було відмовлено. Позивач вважає, що відмова відповідача у невиплаті сум пенсії, що підлягали виплаті померлому чоловіку, але були неодержані ним у зв'язку із його смертю є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року відмовлено у відкритті провадження в даній адміністративній справі.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду позивач звернулася до суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року по справі №160/24349/24 - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 03.12.2024 року справу передано на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіній О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 03.01.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною пенсіонера МВС України - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.06.1971 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16.03.2024 року.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року у справі №160/15331/21 адміністративний позов було задоволено:
- визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року ОСОБА_2 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» Сектор із соціально-гуманітарних питань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії 33/24/С-2272 від 06.07.2021 року, станом на листопад 2019 року відповідних сум грошового забезпечення протиправними;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року ОСОБА_2 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» Сектор із соціально-гуманітарних питань про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 33/24/С-2272 від 06.07.2021 року, у розмірі відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум).
На підставі вище вказаного рішення суду ОСОБА_2 було перераховано пенсію за вислугою років з 01.12.2019 року та нараховано доплату (заборгованість) у сумі 249296,56 грн.
20.08.2024 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 як дружині померлого годувальника недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.08.2024 року №0400-010202-8/173932, в якому зазначено, що відповідно до статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Також повідомлено, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили, в 2023 році проведено виплату по 20.09.2020 року.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо невиплати їй як дружині померлого годувальника, нарахованої та невиплаченої пенсії померлого чоловіка, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За приписами частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Статтею 8 Закону №2262-XII передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера. При цьому дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
З огляду на викладене вище та враховуючи те, що звернення позивача до пенсійного органу за відповідними виплатами здійснено у межах шести місяців після смерті пенсіонера, докази щодо звернення інших члени сім'ї у відповідності до ст. 61 Закону №2262-XII до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за виплатою суми пенсії померлого у справі відсутні, суд робить висновок, що позивач як дружина померлого має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому пенсіонерові з числа військовослужбовців, але не була виплачена пенсійним органом останньому у зв'язку з його смертю.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 року у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В свою чергу вказана норма ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" містить дві умови за якими неодержані суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та можуть бути отримані членами сім'ї пенсіонера, у разі його смерті а саме: 1) виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам і дружині (чоловіку), а також членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Як зазначено судом вище позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 (згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.06.1971 року).
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті суми пенсії в розмірі 249296,56 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати за сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні виплати ОСОБА_1 як дружині померлого годувальника, нарахованої та невиплаченої пенсії померлого пенсіонера (годувальника) ОСОБА_2 у сумі 249 296,56 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), як дружині померлого годувальника, нараховану та невиплачену пенсію померлого пенсіонера (годувальника) ОСОБА_2 у сумі 249 296,56 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна