29 січня 2025 року Справа №160/7556/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В.,
за участі секретаря судового засідання - Дубина Ю.О.
представника позивача - Силкін О.І.,Демченко В.І.
представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду та заперечення позивача на звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/7556/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року справа № 160/7556/24 позовні вимоги задоволено:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045780013638 від 18.03.2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням архівної довідки №28 від 14.02.2024 року, виданої Управлінням режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Київській області, якою підтверджується факт нарахування та виплати заробітної плати у 1987-1988 роках під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 11.03.2024 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням архівної довідки №28 від 14.02.2024 року, виданої Управлінням режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Київській області, якою підтверджується факт нарахування та виплати заробітної плати у 1987-1988 роках під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили.
Ухвалою суду від 03.09.2024 року зобов'язано відповідача надати суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року справа № 160/7556/24.
25.09.2024 року відповідач надав суду звіт про виконання рішення суду. Відповідач вказує на те, що перерахунок пенсії позивача не призведе до її збільшення, а тому останній не здійснив перерахунок пенсії. Відповідач розраховував розмір заробітної плати позивача за 4 дні перебування у зоні відчуження.
13.11.2024 року ухвалою суду відмовлено у затвердженні звіту відповідача та надано відповідачу новий строк для надання звіту на позовну заяву.
12.12.2024 року відповідач надав суду звіт про виконання рішення суду, у якому вказує на те, що рішення суду виконано ним у повному обсязі: здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі архівної довідки № 28 від 14.02.2024 року. При виконанні рішення суду та зарахування заробітної плати у зоні відчуження за 1987-1988 роки коефіціент заробітної плати складає 1,90652. Під час розрахункузаробітної плати згідно архівної довідки від 14.02.2024 року № 28 розмір заробітної плати для обчислення пенсії за 4 місяці роботи позивача у зоні відчуження складає 15 241,62 грн. Перерахунок пенсії позивача призвів до її зменшення.
Ухвалою суду від 20.01.2025 року розгляд питання про прийняття звіту відповідача призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивач у судовому засіданні просив суд не затверджувати звіт відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився; подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
Суд у рішенні від 23 квітня 2024 року справа № 160/7556/24 зобов'язав відповідача вчинити дію: провести з 11.03.2024 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням архівної довідки №28 від 14.02.2024 року, виданої Управлінням режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Київській області, якою підтверджується факт нарахування та виплати заробітної плати у 1987-1988 роках під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з урахуванням раніше виплачених сум.
У довідці №28 від 14.02.2024 року, виданої Управлінням режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Київській області вказано розміри заробітної плати позивача, а також місяці роботи позивача у зоні відчуження протягом 1987 та 1988 років.
У довідці від 17.03.1993 року № 30/ок-9 вказано, що позивач пропрацював у зоні відчуження з 01.10.1987 року по 01.02.1988 року.
Дані про заробітну плату позивача у зоні відчуження містяться у довідці №28 від 14.02.2024 року, де вказано наступне: кратність 2 дн. 11 м. 87 р.; кратність 4 дн. 12м. 87р., кратність 1 дн, 1 м. 88р.
Зазначені дані співвідносяться з архівною довідкою № 111 від 18.02.2021 року, яка видана Департаментом питань режиму та службової діяльності МВС України.
Відповідач взяв до уваги лише заробітну плату, яка вказана у довідці №28 від 14.02.2024 року, але не привів її до місячної норми з урахуванням кратності.
У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу) (під. 4 п.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою КМ України від 23.11.2011 року № 1210).
Отже, позивач має право на обчислення пенсії виходячи з заробітної плати, одержаної ним за роботу у зоні відчуження за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, а саме: за грудень 1987 року.
За вказаних обставин, відповідач не виконав рішення суду.
Щодо накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до приписів статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, після набрання рішенням законної сили його юридична сила прирівнюється до сили закону у правовідносинах між сторонами.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній набрало законної сили.
Приписами частини 3 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення..
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач всупереч статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не виконав рішення суду, яке набрало законної сили.
Однак, специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, що він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту, чи невиконання рішення суду. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.04.2020 по справі №560/523/19, які з урахуванням частини п'ятої статті 242 КАС України підлягають обов'язковому застосуванню до спірних правовідносин.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Конвенції.
Згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Специфіка застосування штрафної санкції за статтею 382-3 КАС України, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність органу, що він очолює.
Приймаючи до уваги те, що судом під час розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили саме про умисне невиконання відповідачем рішення суду у дані справі, судом не встановлено недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, то суд не знаходить підстав для накладення штрафу.
Суд відмовляє у задоволені клопотання позивача - зобов'язати відповідача до завершення судового процесу та затвердження звіту про виконання рішення суду поновити нарахування та виплачувати з 11.03.2024 року позивачу пенсію у раніше встановленому розмірі - 18200,97 грн., оскільки, на думку суду, в даному випадку позивач повинен подати новий позов до суду тому, що між сторонами виникли нові правовідносини, пов'язані з розміром отриманої пенсії позивача.
Окрім того, ст. 382 КАС України не передбачає таких повноважень у суду під час розгляду питання про затвердження звіту про виконання рішення суду.
Керуючись ст. 382 КАС України, суд
Відмовити у прийняті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.12.2024 року.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року у справі № 160/7556/24 протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання даної ухвали суду.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 стосовно зобов'язання ГУ ПФ України в Харківській області до завершення судового процесу та затвердження звіту про виконання рішення суду поновити нарахування та виплачувати з 11.03.2024 року позивачу пенсію у раніше встановленому розмірі - 18200,97 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.В. Златін