про зупинення провадження у справі
29 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10743/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До суду надійшов адміністративний позов поданий адвокатом Сорокопудом Миколою Олександровичем в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Волинській області, відповідно до якого просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0071570705 від 29.03.2024 та № 0071580705 від 29.03.2024.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
До суду 26.12.2024 надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про скасування рішення ГУ ДПС у Волинській області №1798 від 31.03.2020 року.
Клопотання обґрунтовано таким.
ФОП ОСОБА_1 оскаржено в судовому порядку рішення ГУ ДПС у Волинській області №1798 від 31.03.2020, згідно якого йому було анульовано свідоцтво платника єдиного податку (2-га група) на підставі «наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу третього п. 299.10 ст. 299 ПК України», оскільки зазначені штрафні санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були нараховані на підставі анулювання свідоцтва платника єдиного податку (судова справа № 140/14280/24).
Отже, зазначені справи є взаємопов'язані, адже вирішення спору у справі про оскарження рішення податкового органу щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку матиме безпосередній вплив на розгляд справи за позовом про стягнення податкового боргу на підставі податкових повідомлень-рішень № 0071570705 від 29.03.2024 та № 0071580705 від 29.03.2024 оскільки вони виносилися контролюючим органом з урахуванням рішення №1798 від 31.03.2020, а тому з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи № 140/10743/24, вважає за необхідне зупинити провадження у ній.
Ухвалою від 22.01.2024 було відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на те, що судом не встановлено взаємозв'язку оскаржуваних податкових повідомлень-рішень із рішенням № 1798 від 31.03.2020 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яке є предметом оскарження в адміністративній справі № 140/14280/24.
23.01.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про скасування рішення ГУ ДПС у Волинській області №1798 від 31.03.2020.
Клопотання містить додаткові обґрунтування пов'язаності даної справи із адміністративною справою № 140/14280/24. Зокрема, представник позивача вказує на таке.
Згідно Акту перевірки від 08.03.2024 за №002758 на підставі якого контролюючим органом було винесено ППР № 0071580705 від 29.03.2024 та № 0071570705 від 29.03.2024 підставами для нарахування штрафних санкцій було порушення законодавства, а саме: п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, а саме: за період з 01.03.2021 по 31.12.2021 за проведення операцій з використаннім РРО на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) та не проведення таких розрахунків із застосуванням РРО та невидача відповідного розрахункового документа відповідно до п.1 ст.17 Закону на загальну суму реалізованих товарів в розмірі 100% - 112616,00 грн. та в розмірі 150% в сумі 528275,20 гривень. (застосовано фінансові санкції відповідно 112616,00 грн та 792412,80 грн). Дані суми згідно даних ДПС визначені за проведення розрахунків шляхом еквайрингу на суму 549767,20 гривень та надходження готівкових коштів в сумі 138000 гривень.
В той же час згідно зі п.61підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, «З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.»
Тобто ФОП ОСОБА_1 перебуваючи на 2-й групі спрощеної системи оподаткування в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 мав право не використовувати РРО.
В той же час без перевірки, без повідомлення ОСОБА_1 31.03.2020 контролюючим органом своїм рішенням № 1798 від 31.03.2020 було анулювано свідоцтво платника єдиного податку 2-ї групи ФОП ОСОБА_1 .
Якби відповідачем ГУ ДПС не було скасовано свідоцтва платника єдиного податку, контролюючий орган не мав би підстав для винесення ФОП ОСОБА_1 ППР № 0071580705 від 29.03.2024 та № 0071570705 від 29.03.2024, які оскаржені в судовому порядку у даній справі № 140/10743/24.
Таким чином рішення у справі №140/14280/24 прямо впливає на вирішення позову ФОП ОСОБА_1 у адміністративній справі № 140/10743/24.
Вирішуючи вказане клопотання суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З матеріалів даної справи вбачається, що її предметом є податкові повідомлення-рішення:
· № 0071580705 від 29.03.2024, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за проведення розрахункових операцій в готівковій та безготівковій формі із застосуванням електронного платіжного засобу (платіжного терміналу) без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій або зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій та без надання покупцям в обов'язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту створених у паперовій та/або електронній формі на повну суму проведених операцій;
· № 0071570705 від 29.03.2024, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за ненадання документів, що становлять предмет перевірки.
Оскаржувані рішення винесено на підставі виявлених порушень, що зафіксовані за результатами фактичної перевірки питань дотримання суб'єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій.
В ході аналізу наданих до перевірки виписок банку відповідачем встановлено, що під час перебування ФОП ОСОБА_1 на загальній системі оподаткування з 01.03.2021 по 01.07.2022 СГ проводилися розрахункові операції в готівковій та безготівковій формі із застосуванням електронного платіжного засобу (платіжного терміналу) на загальну суму 687767,20 грн. без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій або зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій та без надання покупцям в обов'язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту створених у паперовій та/або електронній формі на повну суму проведених операцій.
Крім того, під час проведення перевірки позивачем були надані пояснення, в яких, зокрема, вказав, що за період з 01.01.2021 по 01.07.2022 ним були проведені розрахункові операції на суму 687767,20 грн так як він не знав, що перебував на загальній системі оподаткування та і тому не знав, що потрібно використовувати РРО або ПРРО.
Судом встановлено, що ухвалою від 23.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 140/14280/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення № 1798 від 31.03.2020 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Таким чином, зважаючи на встановлені фактичні обставини та їх правове регулювання, слід дійти висновку про те, що дана справа в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0071580705 від 29.03.2024 перебуває в залежності від вирішення адміністративної справи № 140/14280/24 про оскарження рішення № 1798 від 31.03.2020 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Також неможливо окремо надати судову оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення № 0071580705 від 29.03.2024 яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за ненадання документів, що становлять предмет перевірки, оскільки вказане рішення винесене в межах однієї перевірки та перебуває в нерозривному зв'язку із правовідносинами, які виникли протягом періоду господарської діяльності позивача та охоплюються податковим повідомленням-рішенням № 0071580705 від 29.03.2024.
Зважаючи на вищевикладене, суду дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі № 140/14280/24.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 236, статтями 248, 256 КАС України, суд
Клопотання представника позивача задовольнити.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - зупинити до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 140/14280/24.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ф.А. Волдінер