про закриття провадження у справі
28 січня 2025 рокуЛуцькСправа № 140/13404/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік), з 15.05.2024.
За змістом позовної заяви позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, постійно проживає в населеному пункті, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та непрацюючим пенсіонером, а тому має право на виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб (станом на 1 січня календарного року виплати пенсії).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 13).
Представник відповідача у листі від 11.12.2024 №0300-0802-7/73802 вказала, що за результатами розгляду позову рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №140/7824/23 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , з 20.10.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 20.10.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік), до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для закриття провадження у даній справі з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За відомостями комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №140/7824/23, яке набрало законної сили 01.07.2023, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , з 20.10.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 20.10.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік), до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач вказує на те, що рішенням суду від 31.05.2024 у справі №140/7824/23 зобов'язано відповідача у справі провести нарахування та виплату передбачених статтею 39 Закону №796-XII виплат виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат, тоді як в даній позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату вказаних виплат у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб.
Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність іншого ніж у справі №№140/7824/23 предмету спору.
Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на наступне.
Форма захисту порушеного права у вигляді позовної заяви до суду складається зі сторін спору, предмета та підстави позову.
Предмет позову це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем до суду щодо усунення допущеного відповідачем порушення суб'єктивного права позивача. Звідси й саме поняття позову включає в себе одночасно матеріально-правову вимогу і процесуальну форму вираження в їх нерозривній єдності, яка визначається змістом спірних правовідносин.
Як і у даній справі, так і в справі №140/7824/23 змістом спірних правовідносин є суб'єктивне право позивача на нарахування та виплату підвищення до пенсії на підставі та в розмірі визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
Позивач стверджує, що позовна заява у даній справі містить інший предмет спору ніж у справі №140/7824/23, оскільки він просить суд для визначення розміру спірних виплат застосувати іншу базову величину.
Проте, судом при вирішенні спору у справі №140/7824/23 вирішено питання розміру спірних виплат.
Відтак, рішенням від 31.05.2024 у справі №140/7824/23 судом було вирішено спір між тими ж сторонами, який виник з аналогічних підстав та по суті тих же спірних правовідносин (з того ж предмету позову) відповідно до заявлених позовних вимог (матеріально-правових вимог).
Таким чином у відкритті провадження у даній справі слід відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Згідно із частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити, що якщо позивач не погоджується із рішенням суду від 31.05.2024 у справі №140/7824/23, яке набрало законної сили, в частині визначення базової величини для обрахунку розміру спірних виплат, він вправі звернутись до суду із заявою в порядку передбаченому процесуальним законом для перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відтак, оскільки у провадженні Волинського окружного адміністративного суду перебувала справа №140/7824/23 (рішення у якій 01.07.2023 набрало законної сили) про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку, що провадження у справі №140/13404/24 необхідно закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Зважаючи на те, що провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв'язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, тому позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 15.11.2024 №9112-2442-5019-6788.
Керуючись статтями 238-239, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії закрити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з бюджету судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), сплачений платіжною інструкцією від 15 листопада 2024 року №9112-2442-5019-6788.
Роз'яснити позивачу, що згідно із частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.І. Смокович