Справа № 751/451/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/61/25
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
27 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2025 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024270000000731 від 11 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Накладено арешт на майно, яке вилучено 10 січня 2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а саме на: тимчасове посвідчення військовозобов'язаної особи № НОМЕР_1 від 28.04.2022 на ім'я ОСОБА_9 ; тимчасове посвідчення військовозобов'язаної особи у вигляді бланку та незаповнене з фотознімком ОСОБА_9 ; довідку ВЛК № 2740 від 26.04.2022 на ім'я ОСОБА_9 ; грошові кошти в сумі 500 доларів США, купюрами по 100 доларів США в кількості 5 (п'ять) купюр; мобільний телефон марки «iPhone 10» ІМЕІ НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «iPhone 10 Pro Max» ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з абонентським номером НОМЕР_6 із забороною власникам, користувачам та будь-яким іншим третім особам розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Мотивуючи рішення, слідчий суддя зазначив, що є підстави вважати, що вилучені під час проведення обшуку речі та предмети можуть містити відомості, що можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні. Крім того, вилучені предмети та речі безпосередньо входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі на проведення обшуку, проте без зазначення їх індивідуалізуючих ознак.
На зазначену ухвалу слідчого судді адвокатом ОСОБА_7 була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати її в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 500 доларів США та повернути вказані кошти ОСОБА_8 . В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що вилучені грошові кошти набуті ОСОБА_8 у законний спосіб, шляхом отримання заробітної плати, відкладення заощаджень, тощо Вказує, що сума коштів є незначною та становить менше 3 мінімальних заробітних плат, що не вказує на те, що вони могли бути отримані злочинним шляхом. Звертає увагу, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування триває з 11 квітня 2024 року, тобто близько 9 місяців, ОСОБА_8 жодного процесуального статусу не має, підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, оголошено не було. Вважає, що грошові кошти, хоча і визнано речовими доказами, однак відсутні будь-які дані, що свідчили про те, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, чи набуте кримінально протиправним шляхом, а тому це майно не відповідає критеріям, визначеним ст.. 98 КПК України.
Заслухавши доповідача, представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , щодо можливості задоволення поданої апеляційної скарги, думку прокурора про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12024270000000731, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому посилання апелянта на незаконність арешту, не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Посилання в апеляційній сказі про те, що вилучені грошові кошти не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки являються особистим накопиченням ОСОБА_8 , колегія суддів не може взято до уваги, оскільки не надано належних доказів і суду апеляційної інстанції, щодо можливого законного погодження вказаних грошових коштів.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2025року про арешт майна, вилученого під час обшуку у кримінальному провадженні №12024270000000731 від 11 квітня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4