29.01.25
22-ц/812/135/25
Провадження № 22-ц/812/135/25
28 січня 2025 року м. Миколаїв Справа № 487/2684/23
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Травкіній В.Р.,
за участю позивачки - ОСОБА_1 ,
її представника - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про витребування та долучення доказів при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_2 , на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2024 року, повний текст якого складено 05 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Темнікової А.О., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
17 травня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла її представниця - ОСОБА_5 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
У позові просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на дитину ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі 70 000 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 гривень 00 копійок щомісяця, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто з 17 травня 2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп. у дохід держави.
Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким вимоги позову задовольнити в повному обсязі.
24 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про витребування та долучення доказів. В клопотанні представник позивачки просив суд:
- доручити компетентному суду Республіки Болгарія витребувати від UniCredit Bulbank AD Республіки Болгарія витребувати докази стосовно рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у UniCredit Bulbank AD Республіки Болгарія на ім'я громадянина України ОСОБА_4 , а саме: інформацію про рух коштів (надходження, пересилання та зняття грошових коштів, у якій валюті) по поточному рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у UniCredit Bulbank AD Республіки Болгарія з 17 травня 2023 року по день надання відповіді);
- доручити компетентному суду Сполученого Королівства Великобританія витребувати від компанії MarTrust Велика Британія витребувати докази стосовно рахунку МТ-GNUY1055, який відкритий на електронній платформі компанії MarTrust на ім'я громадянина України ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , а саме: інформацію про рух коштів (надходження, пересилання та зняття грошових коштів, у якій валюті) по поточному рахунку НОМЕР_3 , який відкритий на електронній платформі компанії MarTrust Велика Британія з 17 травня 2023 року по день надання відповіді).
- витребувати у Tomini Shipping PVT.LTD та Tomini Shipping LLS інформацію про надання послуг щодо працевлаштування ОСОБА_4 на морських судах та отримання їм заробітної плати за період з 2022 року по день надання відповіді, а також копії трудових договорів моряка укладених з ОСОБА_4
- долучити до матеріалів справи відповідь АТ «Укрсиббанк» від 22 листопада 2024 року № 11/13224, деталі номінального банківського рахунку, данні найближчого родича моряка та скриншоти про отримання документів в електронній формі з електронної адреси позивачки.
Клопотання мотивовано необхідністю дослідити відомості з особистого розрахункового рахунку відповідача, який відкритий UniCredit Bulbank AD Республіки Болгарія та MarTrust Велика Британія після 17 травня 2023 року, також отримати інформацію про надання послуг щодо працевлаштування ОСОБА_4 на морських судах та отримання ним заробітної плати за період з 2021 по 2025 роки, а також копії трудових договорів моряка, оскільки представник відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції вказував, що відповідач ніде не працює та не отримує будь яких доходів.
Представник позивачки звернувся для витребування зазначених даних з адвокатським запитом, однак до теперішнього часу жодної відповіді не отримав.
Зазначене клопотання позивачка та її представник адвокат Скотников О.М. підтримали в судовому засіданні.
Представник відповідача адвокат Риженко Д.О. висловився проти задоволення клопотання, оскільки справа в суді першої інстанції слухалася тривалий час, позивачка та її представник мали можливість заявити таке клопотання, проте з невідомих причин його не заявляли, надавши до суду першої інстанції ксерокопії документів, що не відповідають дійсності та походження яких суду не змогли пояснити.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення такого клопотання про витребування та долучення письмових доказів відсутні.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спільних правовідносин), та дає можливість ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом запитувача.
За такого, кожна сторона сама розглядає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на стороні спору, а суд розглядає справу в межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
В силу вимог частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
Частинами 1-3 статті 83 ЦПК України визначений наступний порядок подання доказів. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подавати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подавати суду докази разом з поданням відзив у або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 ЦПК України).
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів ( частина 5 статті 83 ЦПК України).
Докази, не подані в установлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Приписами статті 84 ЦПК України визначено порядок витребування доказів, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений частинах 2, 3 статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання в установлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та її представник при зверненні до суду з позовом та в ході розгляду справи з 17 травня 2023 року не заявляли про об'єктивні причини не надання зазначених доказів і не звертались до суду з таким або аналогічним клопотанням про витребування та долучення письмових доказів.
Клопотання про витребування та долучення зазначених представником позивачки доказів заявлено на стадії апеляційного перегляду справи, після відкриття апеляційного провадження і отримання відповідачем копії апеляційної скарги позивачки.
Проте, у клопотанні, в порушення вимог частини 3 статті 367 ЦПК України, не зазначено обставини неможливості подання чи заявлення про ці докази в суді першої інстанції, об'єктивних причин невчинення вказаних процесуальних дій, не надано доказів на підтвердження наявності перешкод у цьому. Відсутність вчинення такої процесуальної дії свідчить про те, що сторона позивача розпорядилась своїми процесуальними правами на власний розсуд і, відповідно взяла на себе ризики настання відповідних наслідків.
Посилання адвоката Скотнікова О.М. на відсутність відповіді на його адвокатські запити від 19 листопада 2024 року на адресу Tomini Shipping PVT.LTD та Tomini Shipping LLS після ухвалення судового рішення та не отримання відповіді, колегія суддів не вважає винятковим випадком, оскільки надані запити зроблені після ухвалення судового рішення, не свідчать про неможливість заявити у суді першої інстанції про витребування таких доказів.
Крім того, на думку колегії суддів, клопотання про витребування доказів не містить обґрунтованих підстав, з яких випливає, що такі докази мають відповідні іноземні установи, до яких повинен звернутися суд апеляційної інстанції. В клопотанні зазначено, що «позивачу стало відомо», проте таке твердження позивачки саме по собі без підтвердження будь-якими доказами, є припущенням позивачки.
Щодо долучення до справи наданих письмових доказів, а саме: копії відповіді АТ «Укрсиббанк» від 22 листопада 2024 року № 11/13224 деталі номінального банківського рахунку; даних найближчого родича моряка та скриншоти про отримання документів в електронній формі з електронної адреси позивачки, то в клопотанні не зазначені причин не надання таких доказів до суду першої інстанції.
В суді апеляційної інстанції позивачка заявила, що надані документи перебували на її електронній почті, до якої вона доступу до певного часу не мала. Між тим, будь-яких письмових заяв, передбачених частиною 4 статті 83 ЦПК України щодо неможливості надання таких доказів у встановлений законом строк позивачка в суді першої інстанції не подавала.
Отже колегія суддів вважає, що позивачка не надала відповідні доказів про неможливість подання до суду першої інстанції зазначених доказів з причин, що об'єктивно не залежали від неї.
Також окремо треба зазначити, що письмові докази, які позивачка просить долучити до справи, надані нею в копіях, які відповідно до вимог частини 2 статті 95 ЦПК України належним чином не завірені. Більш того частина документів викладена англійською мовою та переведена на українську мову. Проте відповідно до статті 79 Закону України "Про нотаріат" засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: засвідчують справжність підпису на документах пункт 5 статті 37 Закону України "Про нотаріат".
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає наявності виняткових обставин, які могли б бути підставами для задоволення клопотання про витребування та долучення письмових доказів.
Керуючись статтями 83, 84, 367 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_2 , про витребування та долучення письмових доказів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повний текст ухвали складено 29 січня 2025 року.