28.01.25
22-ц/812/232/25
Провадження № 22-ц/812/232/25
Іменем України
28 січня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання: Травкіною В.Р.,
за участю державного виконавця Гаїбова Р.Е., стягувачки ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №489/9378/24 за апеляційною скаргою державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича на ухвалу, яку постановив Ленінський районний суд м. Миколаєва під головуванням судді Костюченка Григорія Станіславовича у приміщенні цього суду 06 грудня 2024 року, повний текст складений того ж дня, за поданням державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича про примусовий привід боржника ОСОБА_2 ,
У листопаді 2024 року державний виконавець Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Інгульський ВДВС, Відділ) звернувся до суду із поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_2 .
Подання державний виконавець мотивував тим, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №75102750 з примусового виконання судового наказу №471/171/23, виданого 24 лютого 2023 року Братським районним судом Миколаївської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 лютого 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. 22 травня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75102750, копію якої направлено сторонам провадження для відома та виконання. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що за боржником не зареєстровано нерухоме майно. Державним виконавцем направлено запити, зокрема, щодо реєстрації місця проживання та відомостей про доходи боржника. З відповіді Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, за 1 квартал 2024 року боржнику нарахована сума доходу у розмірі 4000 грн. 16 червня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. На рахунок відділу надійшли кошти 13 вересня 2024 року та 16 вересня 2024 року у загальному розмірі 6 грн. 97 коп., які зараховані на витрати виконавчого провадження. На адресу боржника направлені вимоги з'явитися до державного виконавця та надати докази заходів, що вживаються з метою виконання судового наказу. 23 вересня 2024 року державним виконавцем винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю. За адресою: АДРЕСА_1 здійснено вихід державним виконавцем та з'ясовано, що за вказаною адресою боржник не проживає та не зареєстрований. 09 жовтня 2024 року від боржника надійшли кошти у розмірі 500 грн. Встановлено місце реєстрації боржника: АДРЕСА_2 . Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за матір'ю боржника ОСОБА_5 21 жовтня 2024 року та 30 жовтня 2024 року державним виконавцем направлено на адресу боржника вимогу бути присутнім та надати безперешкодний доступ до житлі 29 жовтня 2024 року та 07 листопада 2024 року. Згідно акта державного виконавця встановлено, що за вказаною адресою боржник був відсутнім, двері квартири ніхто не відчинив, перевірити майновий стан виявилося неможливим. У дверях залишено вимогу державного виконавця. Згідно відповіді від 07 листопада 2024 року ОСОБА_2 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15 грудня 2011 року та був виключений з військового обліку як засуджений з 26 жовтня 2017 року. Станом на 12 листопада 2024 року рішення суду боржником не виконується. Заявник зазначає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, тому застосування приводу боржника є необхідним засобом для виконання виконавчого документа і реалізації засад виконавчого провадження.
Посилаючись на викладене, державний виконавець Інгульського ВДВС просив суд оголосити привід ОСОБА_2 , до Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за адресою: м. Миколаїв, пр.Миру, 54-в, корп.. 4, к. 406.
Боржник ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції вимоги подання не визнав, пояснив суду, що не отримував будь-яких повідомлень про необхідність з'явитися до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Безпосередньо в судовому засіданні був ознайомлений під підпис з постановою про відкриття виконавчого провадження та повідомив, що після цього обов'язково добровільно з'явиться до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 грудня 2024 року у задоволенні подання Інгульського ВДВС відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, державний виконавець не довів факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, які покладені на нього судовим рішенням. Крім того матеріали подання не містять відомостей про належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, про отримання боржником викликів державного виконавця, у зв'язку з чим звернення з поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_2 є передчасним. Також, суд звернув увагу, що подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім'я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника. Однак, державним виконавцем у даній справі до подання не надано жодного доказу того, що боржник отримав хоча б один виклик до приватного виконавця чи відмовився від його отримання, тобто не доведено існування підстав для подальшого обмеження прав боржника у спосіб його примусового приводу. Більш того, з листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07 листопада 2024 року за вих. №12852, проведеною перевіркою з'ясовано, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15 грудня 2022 року, був виключений з військового обліку як засуджений з 26 жовтня 2017 року. Державним виконавцем не здійснено жодних заходів на з'ясування вказаних обстави щодо можливого відбуття покарання ОСОБА_2 в місцях позбавлення волі та/або звільнення останнього від відбуття покарання.
В апеляційній скарзі державний виконавець Інгульського ВДВС, вказує, що ухвала суду є безпідставною та необґрунтованою, прийняту всупереч актуальної правової позиції Верховного Суду, й просить її скасувати та задовольнити подання відділу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що твердження суду першої інстанції про те, що подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби необґрунтоване жодним нормативно-правовим актом та є хибним. Крім того, необґрунтованим є висновок суду, що Відділом не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що боржник отримував чи відмовлявся від отримання викликів, а також
що подання про примусовий привід не містить дати і часу, на який необхідно здійснити привід боржника, що є обов'язковим. Суд вважав недоведеним ухилення від виконання боржником своїх зобов'язань, які покладені на нього рішенням суду, однак таке твердження є також необґрунтованим. Так, 22 травня 2024 року боржнику направлено постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. 19 вересня 2024 року, 07 жовтня 2024 року, 21 жовтня 2024 року, 30 жовтня 2024 року боржнику рекомендованим поштовим відправленням надсилалися вимоги державного виконавця, жодна з яких не була виконана. В судовому засіданні 06 грудня 2024 року на питання державного виконавця, чи повідомлялось боржнику про рішення суду про стягнення з нього аліментів, про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів, про вимогу виконавця надати безперешкодний доступ до житла та про виклик до виконавця було повідомлено, що «так». Враховуючи вище викладене, Відділ зауважив, що боржник знав про рішення суду про стягнення з нього аліментів та про виконавче провадження, відкрите з примусового виконання даного рішення, що підтверджує факт ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань по сплаті аліментів та відсутність намірів виконувати судове рішення, що є обов'язковим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення державного виконавця та стягувачки, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвала суду не відповідає таким вимогам закону.
Оскаржувана ухвала суду відповідає таким положенням процесуального закону.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню через недоведеність наявності передбачених законом підстав для приводу боржника у виконавчому провадженні.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції .
За приписами частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Зазначене конституційне положення відображено і у пункті 7 частини 3 статті 2 та статті 18 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року 1404-VІІІ (далі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Тобто метою виконавчого провадження є примусове виконання судових рішень.
Як встановив суд першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Братського районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 лютого 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
22 травня 2024 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75102750 з примусового виконання цього судового наказу, в якій зобов'язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Вказана постанова направлена сторонам виконавчого провадження 22 травня 2024 року за вих. № 60701, зокрема, ОСОБА_2 - за адресою: АДРЕСА_1 .
З трекінгу сайту Укрпошти вбачається, що вказаний лист отримано за довіреністю.
Згідно Інформаційної довідки від 13 вересня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що за боржником не зареєстровано нерухоме майно.
Як вбачається з відповіді на запити з Державної податкової служби України, ОСОБА_2 нараховано суму доходу за 1 квартал 2024 у розмірі 4000 грн. Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
З відповіді на запити з Пенсійного фонду України, вбачається, що особу за РНОКПП знайдено в РЗО, але відсутні дані про отримання доходу.
12 червня 2024 року за вих. № 71685 Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу сторін направлено розрахунок заборгованості по виконавчому провадженню № 75102750, з якого вбачається, що ОСОБА_2 має заборгованість з несплати аліментів, яка станом на 31 травня 2024 року становить 56029,88 грн.
12 червня 2024 року за вих. № 75102750 на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) направлено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.
12 червня 2024 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження № 75102750.
Вказана постанова направлена сторонам 12 червня 2024 року за вих. № 71617, зокрема, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, здійсненого державним виконавцем вбачається, що ОСОБА_2 має заборгованість з несплати аліментів, яка станом на 31 серпня 2024 року складає 66816,38 грн.
19 вересня 2024 року за вих. № 108651 державним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) виклик, яким зобов'язує ОСОБА_2 з'явитися до виконавця 25 вересня 2024 року о 10:00 год. щодо сплати боргу за виконавчим документом та надати документи, які підтверджують вживання заходів виконання рішення суду.
19 вересня 2024 року за вих. № 108652 державним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) вимогу про надання безперешкодного доступу для перевірки майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_1 .
19 вересня 2024 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно.
Вказана постанова направлена сторонам 19 вересня 2024 року за вих. № 108656, зокрема, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
23 вересня 2024 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 .
Вказана постанова направлена сторонам 23 вересня 2024 року за вих. № 109016, зокрема, ОСОБА_2 - за адресою: АДРЕСА_1 .
23 вересня 2024 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.
Вказана постанова направлена сторонам 23 вересня 2024 року за вих. № 109017, зокрема, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
23 вересня 2024 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Вказана постанова направлена сторонам 23 вересня 2024 року за вих. № 109019, зокрема, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
23 вересня 2024 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичного та охолощеною зброєю пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Вказана постанова направлена сторонам 23 вересня 2024 року за вих. № 109032, зокрема, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з акту державного виконавця від 25 вересня 2024 року, на виклик державного виконавця Шапошников А.В. до відділу 25 вересня 2024 року не з'явився, відібрати пояснення щодо стану сплати аліментів не вдалося.
З акту державного виконавця від 04 жовтня 2024 року вбачається, що державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 був відсутній, залишено вимогу державного виконавця. Зі слів сусідів, ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає.
07 жовтня 2024 року за вих. № 114776 державним виконавцем на адресу ОСОБА_2 направлено вимогу надати безперешкодний доступ для перевірки майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_1 .
09 жовтня 2024 року на адресу виконавчої служби надійшли кошти у сумі 500 грн. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 471/171/23, виданого 24 лютого 2023 року, що підтверджується розпорядженням № 75102750.
З акту державного виконавця від 11 жовтня 2024 року вбачається, що державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 був відсутній, перевірити майновий стан можливості не було, встановити місце знаходження боржника за вищезазначеною адресою неможливо.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, здійсненого державним виконавцем у виконавчому провадженні № 75102750, вбачається, що ОСОБА_2 має заборгованість, яка на вересень 2024 становить 70411,88 грн.
17 жовтня 2024 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 75102750 до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
17 жовтня 2024 заступником начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 75102750.
Вказана постанова суду направлена сторонам 17 жовтня 2024 рокуза вих. № 146044, зокрема, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . 17 жовтня 2024 державним виконавцем здійснені запити про надання інформації відносно боржника ОСОБА_2 .
З акту державного виконавця від 18 жовтня 2024 року вбачається, що державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 з метою перевірки майнового стану боржника та встановлення факту проживання боржника за даною адресою та встановлено, що боржник був відсутній, двері квартири ніхто не відкрив, перевірити майновий стан та встановити місце знаходження боржника за вищезазначеною адресою неможливо.
Згідно відповіді на запит № 233745615 від 19 жовтня 2024 року з Державної фіскальної служби України боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
Згідно відповіді на запит № 233745614 від 19 жовтня 2024 року з Державної податкової служби України інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих само зайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи в Державному реєстрі відсутня.
В МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби, що підтверджується відповіддю на запит № 233745616 від 19 жовтня 2024 року.
21 жовтня 2024 року за вих. № 146970 державний виконавець на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) направив вимогу бути присутнім та надати безперешкодний доступ 29 жовтня 2024року з 10.00до 11.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки державним виконавцем будуть проводитися виконавчі дії з перевірки майнового стану боржника.
З трекінгу сайту Укрпошта вбачається, що вказаний лист вручено за довіреністю.
З акту державного виконавця від 29 жовтня 2024 року вбачається, що державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що боржник відсутній, двері квартири ніхто не відчинив, перевірити майновий стан виявилось неможливим. У дверях залишено вимогу державного виконавця.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28 жовтня 2024 року за вих. № 12220 проведеною перевіркою з'ясовано, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , за мобілізацією не призивався.
30 жовтня 2024 за вих. № 151535 державним виконавцем на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) направлено вимогу бути присутнім та надати безперешкодний доступ 07листопада 2024 року з 10.00до 11.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки державним виконавцем будуть проводитися виконавчі дії з перевірки майнового стану боржника.
З трекінгу сайту Укрпошта вбачається, що вказаний лист повернуто без отримання.
Згідно відомостей ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31 жовтня 2024 року за вих. № 12514, в ЄДРПВР «Оберіг» відносно ОСОБА_2 зазначено дві адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Про місце роботи інформація відсутня.
05 листопада 2024 державним виконавцем Шапошникову А.В. направлено виклик, в якому зобов'язано останнього з'явитися до виконавця 06листопада 2024 року о 10:00 год. для сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.
Відповідно до листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 25 жовтня 2024 року за вих. № 051/044-1408-02/05 згідно бази даних єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_2 була призначена допомога на проживання як внутрішньо переміщеній особі на період з 01 вересня 2022 року по 29 лютого 2024 року у розмірі 2000 грн. Станом на сьогодні ОСОБА_2 в управлінні соціальної та ветеранської політики Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації жодних видів допомоги не отримує.
З акту державного виконавця від 05 листопада 2024 року вбачається, що державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 з метою перевірки майнового стану боржника та встановлено, що боржник ОСОБА_2 за даною адресою не проживає та належне йому майно у квартирі відсутнє.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого 05.11.2024, право власності за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
З акту державного виконавця від 06 листопада 2024 року встановлено, що ОСОБА_2 на виклик державного виконавця не з'явився, відібрати пояснення щодо виконання рішення суду по сплаті аліментів не вдалося.
З акту державного виконавця від 07 листопада 2024 року встановлено, що за допомогою месенджера «Вайбер» боржнику ОСОБА_2 надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження № 75102750 з ідентифікатором доступу, вимогу державного виконавця та повідомлено, що 07 листопада 2024 року з 10:00 год. по 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 будуть проводитися виконавчі дії з перевірки майнового стану та зобов'язано боржника бути присутнім та надати безперешкодний доступ до житла. 07 листопада 2024 року зателефонував боржник та повідомив, що за вказаною адресою не проживає, аліменти сплачує по можливості. З'явитися до виконавця для надання пояснень відмовився.
З акту державного виконавця від 07 листопада 2024 року вбачається, що державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 з метою перевірки майнового стану боржника та встановлено, що через двері квартири жіночий голос повідомив, що відкрити двері та надати доступ до квартири з метою перевірки майнового стану боржника відмовляється. Повідомила, що ОСОБА_2 за даною адресою відсутній.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07 листопада 2024 року за вих. № 12852 проведеною перевіркою з'ясовано, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15 грудня 2022 року, був виключений з військового обліку як засуджений з 26 жовтня 2017 року. Інформація щодо ОСОБА_2 відсутня.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 12 листопада 2024 року за № 42.81-437750-2024 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований, зокрема, ОСОБА_2 з 11 грудня 2017 року.
Заявник в своєму поданні про привід боржника зазначив, що рішення суду боржником до теперішнього часу не виконано, жодних доказів на погашення заборгованості боржником не надано, боржник не вживає заходів щодо виконання рішення суду, за викликом державного виконавця не з'являється.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 14 частини 3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Відповідно до статті 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
За такого Закон України «Про виконавче провадження» передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, час, коли необхідно особу доставити, і місце проживання (перебування) особи, звідки слід здійснити привід, адресу, до якої слід доставити особу, суб'єкт, якому доручається здійснити привід.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця про привід боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_2 .
Наявні у справі копії матеріалів виконавчого провадження не підтверджують того, що боржник ОСОБА_2 особисто отримував виклики чи відмовлявся від їх отримання. Так, направлені на адресу реєстрації місця проживання боржника - АДРЕСА_2 (а.с. 128), виклики до Відділу та вимоги про необхідність бути присутнім за місцем проживання для здійснення виконавчих дій особисто ОСОБА_8 не отримувались або не отримувались взагалі (а.с. 92, 102-106). Згідно актів, складених державним виконавцем за наслідками виходу за адресою місця реєстрації боржника встановлено, що ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_4 не проживає (а.с. 81, 93, 100, 113, 119).
Фактичне місце проживання ОСОБА_2 державним виконавцем на день звернення до суду із поданням не встановлено.
Твердження державного виконавця про те, що боржник не з'явився на виклики державного виконавця, не можуть бути підставою оголошення приводу, оскільки не надано доказів, а саме - підтверджень щодо отримання безпосередньо останнім такого виклику, а додано лише фіскальні чеки АТ «Укрпошта» про відправку боржнику викликів державного виконавця та відомості із сайту Укрпошти, а тому висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання судового рішення є передчасним з огляду на надані суду письмові докази.
За таких фактичних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні подання державного виконавця, оскільки привід боржника є передчасним та недоцільність, а його виконання компетентним органом за наведене не є можливим.
Колегія суддів не приймає аргументи апеляційної скарги, які не спростовують правильність висновків суду першої інстанції по суті подання.
Так, хоча посилання суду першої інстанції на необхідність погодження подання про привід державним виконавцем із начальником Відділу не гуртується на положеннях законодавства, це не вплинуло на правильність висновку про відсутність підстав для задоволення такого подання.
Колегія суддів вважає правильним, що суд першої інстанції виходив із відсутності у матеріалах виконавчого провадження, які надані суду, доказів особистого отримання боржником викликів до Відділу та відхиляє аргументи апеляційної скарги про помилковість такого висновку. Так, посилання заявника на те, що у встановленому частиною 1 статті 28 Закону порядку боржнику 22 травня 2024 року направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, 19 вересня та 07 жовтня 2024 року направлено виклики до державного виконавця, не є підтвердженням повідомлення ОСОБА_2 , оскільки ці відправлення були скеровані державним виконавцем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26, 48, 69), яка не є адресою, що зазначена у виконавчому документі (а.с. 21), та не є адресою його зареєстрованого місця проживання (а.с. 128). Щодо надсилання повідомлень на електронну адресу боржника та через месенджери, які повідомлені ІНФОРМАЦІЯ_2 , то належність вказаної державним виконавцем адреси електронної пошти та номеру зв'язку саме ОСОБА_2 не підтверджена.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що через відсутність відомостей про фактичне місце проживання боржника, зокрема, за умови, що державним виконавцем встановлено, що він не проживає за місцем своєї реєстрації, застосування такого заходу процесуального примусу як привід є передчасним.
Щодо зауваження суду першої інстанції про те, що подання про примусовий привід державного виконавця не містить дати і часу, на який необхідно здійснити привід боржника, колегія суддів погоджується, оскільки зазначення таких даних необхідно для уникнення непорозуміння при виконанні приводу, виходячи зі змісту такого примусу - привід до органу виконання судового рішення.
Також колегія суддів зауважує, що після усунення зазначених у постанові недоліків державний виконавець не позбавлений можливості вдруге звернутися із поданням про привід боржника ОСОБА_2 .
За такого ухвала суду відповідає вимогам процесуального закону, є законною та обґрунтованою, а тому в силу статті 375 ЦПК України відсутні підстави для її скасування.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича залишити без задоволення, ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.М. Базовкіна
Судді: Л.М. Царюк
Ж.М. Яворська
Повний текст постанови складений 29 січня 2025 року