Справа № 738/2627/24
№ провадження 3/738/7/2025
28 січня 2025 року місто Мена
Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:
судді Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання Іванько А.С.,
представника ОСОБА_1 - Семенія М.В.
pозглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Менським РВ УМВС України в Чернігівській області 12 листопада 1998 року,
за ч.5 ст. 126 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,
В С Т А H О В И В:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №161812 від 29 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 29 жовтня 2024 року о 17:40 у с. Гусавка по вул. Соборна, 4 керував мопедом, без реєстраційного номера, при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, порушення вчинив повторно протягом року, оскільки 03 липня 2024 року притягувався до відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
З аналізу ч.2 ст. 268 КУпАП вбачається, що участь особи під час розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП не є обов'язковою.
Представник ОСОБА_1 - Семеній М.В. в судовому засіданні просив закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, а посилання у протоколі на постанову ЕНА №2528500 від 03 липня 2024 року є безпідставним, оскільки вона скасована в судовому порядку.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 2.1 (а) Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною другою 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Таким чином, під час розгляду справи в суді вимагається доведення того, що ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи права керуванням ним.
Відповідно до положень статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Водночас, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №161812 від 29 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, а саме, не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, керував транспортним засобом - мопедом, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, але доказів того, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню, за вчинення дій, що передбачені у частині 2 статті 126 КУпАП, а саме копії постанови про накладення адміністративного стягнення не додано.
Крім того, представником ОСОБА_1 - Семеній М.В. надано копію рішення Менського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2025 року, яким скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2528500 від 03 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суд позбавлений можливості перевірити обставини викладені в протоколі і встановити фактичні обставини у справі.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 5 статті 126 КУпАП, оскільки до протоколу на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не додано доказів того, що останній протягом року піддавався адміністративному стягненню, за вчинення дій, що передбачені у частині 2 ст.126 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 126 КУпАП необхідно закрити, згідно з положеннями пункту 1 статті 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст. 7, ч.5 ст.126, п. 1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд -
П О С Т А H О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н. В. Волошина