м. Вінниця
29 січня 2025 р. Справа № 120/10558/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що в липні .2024 року звернувся до відповідача із заявою та підтверджуючими документами про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (оскільки батько є особою з інвалідністю ІІ групи).
За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 26.07.2024 повідомив позивача про те, що протоколом від 26.07.2024 № 10 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причинами для відмови зазначено наступні обставини: ОСОБА_1 не довів, що у ОСОБА_2 відсутні невійськовозобов'язані та військовозобов'язані особи, які мають відповідно до чинного законодавства її утримувати.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 12.08.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 15.08.2024 відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
У встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про розгляд справи повідомлявся завчасно та належним чином за допомогою підсистеми "Електронний суд", що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 13.08.2024.
В силу приписів ч. 6 ст. 162 КАС України, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.202022 строком на 30 діб у зв'язку із збройною агресією РФ по відношенню до України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено на момент прийняття рішення у цій справі.
В липні 2024 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання йому відстрочки на підставі п. 13, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки мати ОСОБА_2 має інвалідність другої групи.
За результатом розгляду поданої позивачем заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та пакету документів, відповідач рішенням комісії, оформленим протоколом № 10 від 26.07.2024, ОСОБА_1 відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Листом від 26.07.2024 № 6396 територіальний центр повідомив позивача, що комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причини відмови: ОСОБА_1 не довів, що у ОСОБА_2 відсутні невійськовозобов'язані та військовозобов'язані особи, які мають відповідно до чинного законодавства її утримувати..
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 ЗУ № 3543-XII.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Тобто, саме під час мобілізації військовозобов'язані, які, зокрема, мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, не підлягають призову на військову службу, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Позивач в липні 2024 року подав відповідачу заяву, в якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією у зв'язку з тим, що він має мати із числа осіб з інвалідністю ІІ групи. При цьому, довідкою акту огляду МСЕК серії 12 ААБ за № 634757 підтверджено встановлення ОСОБА_2 , ІІ групу інвалідності безтерміново. Отже, вказаними вище документами підтверджується, що мати позивача є інвалідом ІІ групи.
Також, згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 24.10.1982 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , якому згідно довідки до акта медико-соціальної експертної комісії Серії 12ААА №328532 з 09.08.2016 встановлено безтерміново третю групу інвалідності. Крім того, згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримує пенсію по інвалідності 3 гр. захворювання (пенсія призначена довічно) (а.с. 18).
Також, згідно довідки Військової частини НОМЕР_3 від 14.06.2024 за №2665, виданої на ім'я ОСОБА_4 , останній у званні штаб-сержанта перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 за контрактом з 04.11.2002 по теперішній час (а.с. 20).
Суд зазначає, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, адже були внесені зміни до ст. 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п. 59 Порядку № 560).
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Як свідчать матеріали справи, відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, направив позивачу повідомлення від 26.07.2024 № 6396 про відмову від надання відстрочки із посиланням на протокол від № 10 від 26.07.2024 (яке і є рішенням про відмову від відстрочки).
Причиною відмови у наданні відстрочки від призову у повідомленні відповідачем зазначено: ОСОБА_1 не довів, що у ОСОБА_2 відсутні невійськовозобов'язані та військовозобов'язані особи, які мають відповідно до чинного законодавства її утримувати.
З приводу підстави для відмови, означеної відповідачем, суд відмічає, що з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача зі заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що його мати є особою з інвалідністю ІІ групи.
Суд наголошує, що згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Отже, заявник не зобов'язаний подавати додаткові документи для отримання компенсації, оскільки положення статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачають обов'язок утримання особи з інвалідністю, а не здійснення постійного догляду. Зокрема, пункт 13 статті 23 Закону закріплює право військовозобов'язаного на відстрочку від призову у разі наявності одного з батьків або одного з батьків подружжя з інвалідністю I чи II групи, якщо немає інших осіб, які не є військовозобов'язаними та згідно із законом зобов'язані їх утримувати. Процедура підтвердження факту догляду, визначена пунктом 61 Порядку, у цьому контексті стосується лише доказування відсутності інших осіб, які за законом повинні утримувати особу з інвалідністю, а не самого факту догляду.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що мати позивача, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю ІІ групи довічно, батько позивача також є особою з інвалідністю ІІІ групи безтерміново, а брат ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 . Інших осіб, які відповідно до закону зобов'язані утримувати батька позивача, документально не підтверджено. Додаткових документів для підтвердження цих обставин надавати відповідачу не потрібно.
В контексті сформованої відповідачем в повідомленні від 26.07.2024 за №6396 відмови у наданні позивачу відстрочки, суд відмічає, що комісія, відповідно до вимог абзацу 1 пункту 60 Порядку № 560, здійснює вивчення отриманих заяви та підтвердних документів, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує дані з публічних електронних реєстрів.
Суд наголошує, що у разі виникнення сумнівів у достовірності наданих заявником документів, які підтверджують право на відстрочку від призову, відповідач має право самостійно звертатися із запитами до відповідних органів державної влади. Мета таких запитів - перевірка або спростування права позивача на відстрочку.
Водночас матеріали справи не містять інформації про те, що відповідач здійснив будь-які запити з цього приводу.
При цьому, матеріали справи містять довідку від 14.06.2024, яку видано військовою частиною НОМЕР_5 про те, що штаб-сержант ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 .
Отже, із зазначеного слідує, що відповідачем, не надано до суду доказів подання позивачем недостовірної інформації та існування інших осіб зобов'язаних утримувати за законом батька позивача.
Враховуючи зазначене, суд наголошує, що відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повинна бути пропорційною та не створювати необґрунтованих перешкод для реалізації права особи на відстрочку.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи суд вважає, що позивач виконав всі необхідні дії, передбачені законодавством, для отримання ним відстрочки, а саме: подав відповідачу заяву про надання відстрочки, пакет встановлених Порядком № 560 документів, що підтверджують його право на відстрочку згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в тому числі акт догляду за ОСОБА_2 (а.с. 22-23).
Суд, розглядаючи справу в межах позовних вимог, вважає за необхідне визнати протиправним протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 10 від 26.07.2024 у частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, ефективним способом захисту порушеного права позивача, є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що відповідно до вищенаведеного питання відстрочки позивача має бути розглянуто відповідачем з урахуванням приписів чинного законодавства України та висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства України, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене у вигляді протоколу комісії № 10 від 26.07.2024, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", результати розгляду якої оформлені протоколом комісії № 10 від 26.07.2024 та надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна