Справа №766/1164/25
н/п 1-кс/766/868/25
28 січня 2025 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ ВП №22 ХРУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 , погодженого прокурором Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні,
встановила:
Слідчий у кримінальному провадженні за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно: мобільний телефон Iphone X з сім картою НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , який вилучено та поміщено до сейф пакету PSP 1169204.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає конфіскації.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, якою визначено вимоги до клопотання про арешт майна, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, серед іншого, повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Клопотання слідчого не відповідає вимогам, встановленим ч.2 ст.171 КПК України, а саме:
Клопотання не містить мети арешту, визначеної ч.2 ст.170 КПК України.
У клопотанні зазначено, що арешт необхідно накласти з метою встановлення обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення необхідно забезпечити збереження вилученого з метою використання вказаного тимчасово вилученого майна для забезпечення проведення ряду слідчих(розшукових) дій, в першу чергу огляду та судових експертиз, а тому виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
У слідчого мета арешту це якийсь набір загальних фраз, не пов'язаних між собою змістом, позбавлених логічного зв'язку. З цього слідує, що слідчий взагалі не розуміє для чого йому арештовувати вилучений телефон. Які ж такі розшукові дії збирається проводити слідчий із телефоном і для чого?
Мета арешту має бути чітко зазначена та, яка визначена ч.2 ст.170 КПК України, а не та, яку «придумали» слідчий з прокурором.
Зазначивши мету та завдання арешту, відповідно до приписів КПК України, слідчий з прокурором мають обґрунтувати як мету, так і завдання арешту. Зокрема, якщо слідчий звертається із клопотанням про накладення арешту з метою збереження речового доказу ( п.1 ч.2 ст.170), то відповідно до вимог ч.3 ст.170 КПК України у клопотанні має бути обґрунтовано відповідність майна критеріям речового доказу, визначеного ст.98 КПК України. При цьому, не треба цитувати ст.98 КПК України, а чітко зазначити яким критеріям речового доказу відповідає вилучене майно саме у даному кримінальному провадженні.
Додана до клопотання постанова слідчого про визнання телефону речовим доказом не містить жодного обґрунтування відповідності телефону критеріям речового доказу. Критерії відповідності речовому доказу мають бути зазначені конкретними у даному кримінальному провадженні, а не процитовані зі ст.98 КПК України, яка визначає поняття цих критеріїв в загальному
Крім цього, слідчий з прокурором мають визначити завдання арешту, тобто довести необхідність арешту майна з урахуванням приписів ч.11 ст.170 КПК України.
У клопотанні слідчий з прокурором мають довести, що існують конкретні обставини, які підтверджують, що незастосування арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а не процитувати норму КПК України, в якій перераховані всі можливі обставини. Послатися на конкретні обставини, що можуть свідчити про вчинення таких дій власником чи іншою особою щодо належного йому автомобіля.
Вилучення телефону під час затримання особи не означає, що телефон є речовим доказом і його треба арештовувати.
Слідчий за погодженням з прокурором просить розглядати клопотання без виклику власника вилученого майна . Слідчий має обґрунтувати свою позицію щодо обмеження права власника вилучених речей на участь у розгляді клопотання про арешт належного йому майна з урахуванням приписів ч.1 ст.172 КПК України.
Адже відповідно до приписів ч.1 ст.172 КПК України власник вилученого майна має бути повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Оскільки клопотання про арешт майна не відповідає вимогам, визначеним ч.2 ст.171 КПК України, то відповідно до ч.3 ст.172 КПК України підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
Клопотання повернути прокурору Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_4 .
Встановити строк у 72 години з моменту отримання вказаної ухвали прокурором ОСОБА_5 для усунення наявних у клопотанні недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1