Справа № 574/48/25
Провадження №2-о/574/10/2025
29 січня 2025 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про надання обмежувального припису,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про надання обмежувального припису. Заяву мотивує тим, що вона з 2022 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , з який 01.10.2024 року було розірвано. З травня 2024 року вона з їхнім спільним сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стала проживати на постійній основі у своєї матері ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .
Під час спільного проживання з ОСОБА_2 , який відносно неї вчиняв домашнє фізичне та психологічне насилля, постійно підіймав на неї руку, штовхав неї та давав ляпаси, висловлювався нецензурною лайкою, завдавав їй тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона декілька разів викликала поліцію. 28.05.2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ №758865за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 та 25.09.2023 року Березанським міським судом Київської області винесено постанову по справі №356/545/23, в якій суд вбачає склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП в діях ОСОБА_2 .
Вони розлучились, однак ОСОБА_2 все рівно продовжує вчиняти домашнє насилля, тероризує та не залишає її у спокої, весь час її переслідує і перебуває в неадекватному роздратованому та іноді нетверезому стані, в зв'язку з чим вона постійно відчуває на собі його психологічний тиск, боїться за свою безпеку та безпеку її дитини. Кожної зустрічі він розпочинає сварки та ображає її нецензурними словами, штовхає її та погрожує фізичною розправою, свідомо шкодить майно господарства її матері, вночі сигналить та світить у вікна будинку фарами автомобіля, через що не дає спокійно відпочивати їй, синові та її матері, сусідам, внаслідок чого їй завдана психологічна шкода. Вони не можуть спокійно з ним спілкуватися, так як вона боїться за своє здоров'я та здоров'я її сина, погрози фізичною розправою від нього надходять регулярно, погрожує їй також через соціальні мережі, месенджери, пише їй смс-повідомлення, в яких містяться погрози до неї та її сім'ї нецензурною лайкою.
Кривдник постійно безпідставно скаржиться на неї до поліції, органів опіки та піклування, суду, чим самим вчиняє домашнє насильство психологічного характеру.
08.08.2023 року винесений працівниками поліції м. Суми терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 відносно постраждалої ОСОБА_1 (заявниці), під час перебування на стаціонарному лікуванні з дитиною в лікарні в м. Сумах, колишній чоловік приїхав та поводив себе неадекватно в палаті хворого сина, кричав, лаявся та штовхав її. Їй неодноразово доводилось викликати працівників поліції, звертатись до дільничного офіцера поліції. Її колишній чоловік протягом року вчиняв по відношенню до неї домашнє насильство та сварки близько 20 разів, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП та заборонним припис відносно нього, які він все одно ігнорує та вчиняє домашнє насильство відносно неї.
Також, в наслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , відносно останнього до Буринського районного суду Сумської області було направлено матеріали кримінального провадження за відомостями внесеними до ЄРДР №1202320545000361 від 25.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченою ч.2 ст.162 КК України, яке зараз перебуває на розгляді в суді.
Незважаючи на припис, кривдник наближається до неї та вчиняє домашнє насильство, вона дуже боїться за своє здоров'я та життя своєї дитини. Останнього разу, 03.01.2025 року ОСОБА_2 з'явився за її місцем проживання вчинивши неправомірні дії та домашнє насильство, а саме: вночі сигналив гудком автомобіля дуже довго та світив у вікна будинку фарами автомобіля, про що було складено протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП, який направлений для розгляду до Буринського районного суду. 10.01.2025 року він знов вчинив неправомірні дії: вибив ворота до господарства її матері, розбив віконне скло у будинку в кімнаті, де в цей час перебував їх син разом із нею, розбив фару у вантажному автомобілі, що знаходився у господарстві (дворі), це порушення зареєстровано до журналу ЄО Конотопського РВП за №45 від 10.01.2025 року. Кривдник приїздив на автомобілі в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, що підтверджується зареєстрованою справою №574/26/25 Буринським районним судом Сумської області.
Таким чином, вважає, що вона є особою, яка зазнала домашнього насильства та потребує захисту.
На підставі викладеного, просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на максимальний термін, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та інших місцях її перебування; заборонити ОСОБА_2 і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 27.01.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням заявника та заінтересованої особи.
Учасники справи, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явились.
Заявниця ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій заяву підтримала повністю.
Заінтересована особа ОСОБА_2 про причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч.1 ст.350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
З врахуванням наведеного, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності учасників справи.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було зареєстровано 02.09.2022 року Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №131, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.18).
Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 01.10.2024 року, яке набрало законної сили 01.11.2024 року, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02.09.2022 року Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №131.
З витягу з ЄРДР вбачається, що 25.08.2023 року, за заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12023205450000361 за ч.2 ст.162 КК України за фактом незаконного проникнення, 25.08.2023 року близько 9 год., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на територію господарства заявниці ОСОБА_4 , мешканки АДРЕСА_1 , та спричинення їй тілесних ушкоджень.
Згідно витягу з Реєстру Буринської територіальної громади №2025/000441185 від 13.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Березанського міського суду Київської області від 25.09.2023 року адміністративну справу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.1 ст.173-2 закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягненн.
Із вказаної постанови, вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 758865 від 28.06.2023 ОСОБА_2 о 11 годині 00 хвилин 22.06.2023 за місцем свого проживання вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав та ображав її нецензурною лайкою. Також за змістом постанови суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно копії довідки ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області №975/61 від 13.01.2025 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька: АДРЕСА_2 являється постраждалою особою від вчинення домашнього насильства в сім'ї з боку її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на даний час перебуває на обліку у ВПД №1 (м. Буринь), як особа, що вчиняє домашнє насильство в сім'ї - кривдник. 03.01.2025 року відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. 25.08.2023 за фактом вчинення незаконного проникнення ОСОБА_2 до господарства розташованого за адресою: АДРЕСА_2 слідчим відділом Конотопського РВП було внесено відомості до ЄРДР за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.162 КК України, на даний час дане кримінальне провадження знаходиться на розгляді в Буринському районному суді. 10.01.2025 року ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 знов вчинив неправомірні дії, а саме: пошкодив вхідні ворота до господарства, розбив віконне скло будинку та вантажного автомобіля, який знаходився в господарстві. Даний факт було зареєстровано до журналу ЄО Конотопського РВП за №475 від 10.01.2025 по якому на даний час проводиться перевірка.
Проведення перевірки за вказаним фактом підтверджується копіями матеріалів, зареєстрованих в журналі ЄО Конотопського РВП за №845 від 10.01.2025 року.
Зокрема, згідно рапорту помічника чергового Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Прокопенка Р.М. 10.01.2025 року о 19:56 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.01.2025 о 19:55 за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік вибив ворота та вікна. Дані про заявника у вказаному рапорті відсутні, однак номер телефону з якого надійшов виклик, відповідає номеру телефону ОСОБА_1 , зазначеному нею у заяві про видачу обмежувального припису.
З супровідних листів ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області №7 від 06.01.2025 року та від 13.01.2025 року вбачається, що на адресу Буринського районного суду Сумської області направлено матеріали про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП.
Надана заявницею копія постанови Березанського міського суду Київської області від 11.07.2023 року у справі №356/484/23, яка виготовлена з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом до уваги не приймається, оскільки не містить даних про вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , а також про набрання нею законної сили.
Роздруківки переписки в соціальні мережі, у вигляді скріншотів чату, які містяться в матеріалах справи, не дають можливості ідентифікувати осіб учасників, що вели переписку, тому вони не можуть бути належними доказами у справі.
Відповідно до ст.350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Пунктом 1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису (ч.1 ст.350-3 ЦПК України).
Згідно з п.3, 14, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч.4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 зазначено, що, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у Кодексі України про адміністративні правопорушення та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Необхідною умовою для застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що підлягає доказуванню.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.6 ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги досліджені письмові докази, суд дійшов висновку про наявність обставин, які входять до предмету доказування у даній справі, та доведеності факту вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , з якою раніше перебував у зареєстрованому шлюбі.
Протидія насильству у сім'ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини. При здійсненні насильства в сім'ї відбувається порушення прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.
Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров'ю потерпілої від насильства у сім'ї.
Враховуючи надані докази, з огляду на встановлені судом обставини, заявниця, як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому суд доходить висновку про наявність підстав для видачі обмежувального припису.
Разом з цим, захід тимчасового обмеження прав кривдника, який просить застосувати заявниця, у виді заборони ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) заявниці, відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» застосовується у випадку спільного проживання (перебування) кривдника з постраждалою особою.
Як встановлено судом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно не проживають.
З урахуванням викладеного суд вважає, що в даному випадку дієвими та достатніми заходами будуть заборона кривднику наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою, а також заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Крім того, враховуючи наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільної малолітньої дитини, яка проживає разом із заявницею, суд не вбачає підстав для застосування заборони вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Також заявницею не обґрунтовано та не доведено необхідність видачі обмежувального припису на максимальний строк, визначений Законом, а тому суд вважає достатнім видати його на строк три місяці.
Разом з цим, у випадку продовження кривдником протиправної поведінки відносно ОСОБА_1 , вона не позбавлена права в порядку ст.350-7 ЦПК України звернутися до суду із заявою про продовження обмежувального припису.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, суд відносить на рахунок держави.
Згідно вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Керуючись ст.ст.10-13, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 350-1, 350-8, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про надання обмежувального припису задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .
Встановити на строк 3 (три) місяці наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 :
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання (перебування), та інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у невідомому йому місці, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Судові витрати по справі, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 29.01.2025 року.
Суддя Т.Р. Гук