Справа № 523/16519/24
Провадження №2/523/305/25
"28" січня 2025 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді Сувертак І.В.
при секретарі Мельніченко Г. О.,
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
Установив:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 серпня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Приморської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис №360, був зареєстрований шлюб між сторонами. У шлюбі у сторін народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони шлюбні відносини не підтримують значний проміжок часу. Спільного господарства не ведуть. Примирення між ними не можливе. Шлюб фактично розпався та носить формальний характер, тому підлягає розірванню.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року суддею прийнято до свого розгляду зазначену цивільну справу за нормами спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов. (а.с. 17,18).
Позивач в судове засідання не з'явився, однак його представником - адвокатом Лях І. Д. надано на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги та розірвати шлюб між сторонами. (а.с. 24,25).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому порядку, причин неявки суду не сповістив та з клопотання про відкладення розгляду справи не звертався. (а.с. 28,29).
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Викладене позивачем підтверджується:
- свідоцтвом про реєстрацію шлюбу між сторонами від 08 серпня 1998 року, актовий запис №360. (а.с. 5).
- свідоцтвом про народження доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 11).
Відповідно до ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Однак, згідно ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 1 статті 110 СК України встановлено право одного з подружжя на пред'явлення позову про розірвання шлюбу. Таким чином забезпечується принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження та під час розірвання шлюбу.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ст. ст. 21, 22 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із нормами статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За Цивільним кодексом України фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав (частина третя статті 269 Цивільного кодексу України).
Особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності.
За змістом ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушення прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, інтересам їхньої доньки, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , носить формальний характер і підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд,
Вирішив:
Шлюб, зареєстрований 08 серпня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Приморської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис №360, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Після набрання рішенням суду законної сили копію рішення суду направити до Суворовського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28 січня 2025 року.
Суддя