Справа № 523/18366/24
Провадження №2/523/1349/25
(заочне)
"27" січня 2025 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю помічника судді, який за дорученням судді виконує функції секретаря судового засідання Бондар Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/18366/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 27.06.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа - Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491006935 від 27.06.2019 року, згідно якої отримала кредит в розмірі 32439,48 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 32,00 % річних строком на 36 місяці з кінцевим терміном повернення кредиту 01.07.2022 року. Відповідач підписуючи Оферту підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між нею та АТ «Альфа - Банк», на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб - сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в Договорі), Правилами користування банківською платіжною карткою, Тарифами АТ «Альфа-Банк», які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, а також інші витрати згідно Умов.
Також, 27.06.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа - Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491006937 від 27.06.2019 року, згідно якої отримала кредит в розмірі 24953,64 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 32,00 % річних строком на 36 місяці з кінцевим терміном повернення кредиту 01.07.2022 року. Відповідач підписуючи Оферту підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між нею та АТ «Альфа - Банк», на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб - сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в Договорі), Правилами користування банківською платіжною карткою, Тарифами АТ «Альфа-Банк», які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, а також інші витрати згідно Умов.
17.05.2021 року між АТ «Альфа - Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було Договір факторингу № 2, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтова Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 2 від 17.05.2021 року ТОВ «ФК «Флексіс» набуло право грошової вимоги до відповідача за наступними договорами та розмірах:
?За Договором № 491006935 від 27.06.2019 року у розмірі 39928,31 грн., з яких: 28273,47 грн. - сума за основною заборгованість; 11654,84 грн. - сума заборгованості за процентами;
?За Договором № 491006937 від 27.06.2019 року у розмірі 29250,39 грн., з яких: 21720,32 грн. - сума за основною заборгованість; 7530,07 грн. - сума заборгованості за процентами.
18.05.2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було Договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтова Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за наступними договорами та розмірах:
?За Договором № 491006935 від 27.06.2019 року у розмірі 39928,31 грн., з яких: 28273,47 грн. - сума за основною заборгованість; 11654,84 грн. - сума заборгованості за процентами;
?За Договором № 491006937 від 27.06.2019 року у розмірі 29250,39 грн., з яких: 21720,32 грн. - сума за основною заборгованість; 7530,07 грн. - сума заборгованості за процентами.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників. Зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників. Відповідно Витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за наступними договорами та розмірах:
?За Договором № 491006935 від 27.06.2019 року у розмірі 50066,47 грн., з яких: 2827,47 грн. - сума за основною заборгованість; 50066,47 грн. - сума заборгованості за процентами;
?За Договором № 491006937 від 27.06.2019 року у розмірі 37038,76 грн., з яких: 21720,32 грн. - сума за основною заборгованість; 15318,44 грн. - сума заборгованості за процентами.
Позивач зазначає, що в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «Коллект Центр» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. Таким чином заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «Коллект Центр» станом на 03.10.2024 року складає 87102,23 грн., з яких 50066,47 грн. - загальна заборгованість за Договором № 491006935 від 27.06.2019 року; 37038,76 грн. - загальна заборгованість за Договором № 491006937 від 27.06.2019 року.
У зв'язку з цим, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у розмірі 87105,23 грн., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 28.11.2024 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомленням та участю сторін.
Представник позивача Ткаченко М. в судове засідання не з'явилася. Однак, у позовній заяві просить суд провести розгляд даної справи за відсутності представника позивача, у разі неявки відповідача, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася без поважних. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутня, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Відзив у визначений судом строк відповідачка не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
По справі встановлено, 27.06.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа - Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491006935 від 27.06.2019 року, згідно якої отримала кредит в розмірі 32439,48 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 32,00 % річних строком на 36 місяці з кінцевим терміном повернення кредиту 01.07.2022 року.
Факт отримання у кредит грошових коштів у розмірі 32439,48 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією меморіального ордеру №4126620 від 01.07.2019 року.
Згідно п. 3 Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491006935 від 27.06.2019 року (надалі - Оферта) кредит надається Позичальнику для:
?Повернення заборгованості за кредитним договором № 631037187 від 17.10.2018 року.
Також підписанням такої Оферти Позичальник беззаперечно підтвердив, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі, у письмовій формі:
?Зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту;
?З нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ;
Також у матеріалах справи наявний Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 491006935 від 27.06.2019 року, особисто підписаний Позичальником ОСОБА_1 , відповідно до якого відповідачка ознайомлена з графіком платежів, розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Окрім того, в матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту, підписана відповідачкою ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування, а саме валюти кредиту, кредитного ліміту, тип процентної ставки, строку кредитування та інші умови договору.
Окрім того, 27.06.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа - Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491006937 від 27.06.2019 року, згідно якої отримала кредит в розмірі 24953,64 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 32,00 % річних строком на 36 місяці з кінцевим терміном повернення кредиту 01.07.2022 року.
Факт отримання у кредит грошових коштів у розмірі 24953,64 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією меморіального ордеру №4126657 від 01.07.2019 року.
Згідно п. 3 Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491006937 від 27.06.2019 року (надалі - Оферта) кредит надається Позичальнику для:
?Повернення заборгованості за кредитним договором № 630573297 від 11.02.2017 року..
Також підписанням такої Оферти Позичальник беззаперечно підтвердив, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі, у письмовій формі:
?Зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту;
?З нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ;
Також у матеріалах справи наявний Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 491006937 від 27.06.2019 року, особисто підписаний Позичальником ОСОБА_1 , відповідно до якого відповідачка ознайомлена з графіком платежів, розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Окрім того, в матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту, підписана відповідачкою ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування, а саме валюти кредиту, кредитного ліміту, тип процентної ставки, строку кредитування та інші умови договору
Таким чином, ОСОБА_2 підписуючи Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491006935 від 27.06.2019 року та № 491006937 від 27.06.2019 року підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між нею та АТ «Альфа - Банк», на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб - сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в Договорі), Тарифами АТ «Альфа-Банк», які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
17.05.2021 року між АТ «Альфа - Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було Договір факторингу № 2, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтова Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 2 від 17.05.2021 року ТОВ «ФК «Флексіс» набуло право грошової вимоги до відповідача за наступними договорами та розмірах:
?За Договором № 491006935 від 27.06.2019 року у розмірі 39928,31 грн., з яких: 28273,47 грн. - сума за основною заборгованість; 11654,84 грн. - сума заборгованості за процентами;
?За Договором № 491006937 від 27.06.2019 року у розмірі 29250,39 грн., з яких: 21720,32 грн. - сума за основною заборгованість; 7530,07 грн. - сума заборгованості за процентами.
Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією Договору факторингу № 2 віж 17.05.2021 року та додатками до нього.
18.05.2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було Договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтова Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за наступними договорами та розмірах:
?За Договором № 491006935 від 27.06.2019 року у розмірі 39928,31 грн., з яких: 28273,47 грн. - сума за основною заборгованість; 11654,84 грн. - сума заборгованості за процентами;
?За Договором № 491006937 від 27.06.2019 року у розмірі 29250,39 грн., з яких: 21720,32 грн. - сума за основною заборгованість; 7530,07 грн. - сума заборгованості за процентами.
Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією Договору факторингу № 18-5/21 від 18.05.2021 року та додатками до нього.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників. Зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників. Відповідно Витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за наступними договорами та розмірах:
?За Договором № 491006935 від 27.06.2019 року у розмірі 50066,47 грн., з яких: 2827,47 грн. - сума за основною заборгованість; 50066,47 грн. - сума заборгованості за процентами;
?За Договором № 491006937 від 27.06.2019 року у розмірі 37038,76 грн., з яких: 21720,32 грн. - сума за основною заборгованість; 15318,44 грн. - сума заборгованості за процентами.
Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/23 та додатками до нього..
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набувши статусу нового кредитора у Кредитних договорах № 491006935 від 27.06.2019 року та № 491006937 від 27.06.2019 року, отримало право пред'явлення грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаними договорами.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 03.10.2024 року у неї виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «Коллект Центр» у розмірі 87105,23 грн., з яких:
?За Договором № 491006935 від 27.06.2019 року у розмірі 50066,47 грн., з яких: 2827,47 грн. - сума за основною заборгованість; 50066,47 грн. - сума заборгованості за процентами;
?За Договором № 491006937 від 27.06.2019 року у розмірі 37038,76 грн., з яких: 21720,32 грн. - сума за основною заборгованість; 15318,44 грн. - сума заборгованості за процентами.
Даний факт підтверджується наявним у матеріалах справи Розрахунком заборгованості та копією Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги.
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем спростовано не було.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Так як своїх зобов'язань за кредитними договорами ОСОБА_1 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов'язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення коштів отриманих у кредит, а також процентів за користування кредитом.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.ч. 1 - 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи.
Суд констатує, що в матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та АБ «Лігал Ассістас» та Витяг з Акту № 3 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 року, з яких вбачається, що вартість послуг з отримання правової допомоги складає 16000,00 грн.
У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Водночас, у ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядає конкретну справу і має визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд враховує, що хоча відповідачка і не подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляла, проте, як встановлено судом, правнича допомога, надана ТОВ «Коллекст центр» полягала виключно у наданні усної консультації, складення позовної заяви у сукупному розмірі 16000,00 грн., що вочевидь не відповідає вимогам обґрунтованості та співмірності сумі таких витрат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року справа № 686/5757/23 наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд приходить до переконання, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви.
Суд також бере до уваги той факт, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для часткового задоволення позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 87105,23 грн., а також сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за Кредитними договорами № 491006935 від 27.06.2019 року та № 491006937 від 27.06.2019 року в розмірі 87105 /вісімдесят сім тисяч сто п'ять/ грн. 23 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422 /дві тисячі чотириста двадцять два/ грн. 40 коп., а також витрати правову допомогу у розмірі 5000 /п'ять тисяч/ грн. 00 коп.
У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - відмовити.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код за ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. № 3 офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Повний текст рішення складено 27 січня 2025 року.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер