17 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 178/3386/23
Провадження № 61-11565ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), в інтересах якого діє адвокат Шпунт Мар'ян Богданович (далі - адвокат),
на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_3 та скаржника про визнання правочину дійсним і визнання права власності на земельну ділянку
за участю особи, яка подала апеляційну скаргу, - керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Геника Віталія Миколайовича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - та
1. 14 жовтня 2024 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та скерувати справу на новий розгляд до цього суду.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, Верховний Суд вважає, що її слід залишити без руху.
(1) Щодо строку на касаційне оскарження
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
4.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
4.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
4.3. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
4.5. 10 липня 2024 року апеляційний суд прийняв постанову. Інформація про дату складення її повного тексту відсутня. Адвокат у касаційній скарзі просив поновити строк на касаційне оскарження. Зазначив, що копію оскарженої постанови отримав на руки у суді лише 12 вересня 2024 року. Для підтвердження додав копію заяви від 3 вересня 2024 року про видачу копії постанови апеляційного суду (на заяві є розписка про отримання копії цієї постанови 12 вересня 2024 року). Проте у Верховного Суду відсутні дані, що апеляційний суд не вручив копію оскарженої постанови скаржнику чи адвокату у день виготовлення її повного тексту, не надіслав їм цю постанову раніше, ніж 12 вересня 2024 року (поштою чи до електронного кабінету), а вони її не отримали (відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає, а також в електронному кабінеті адвоката).
4.6. З огляду на вказане скаржник має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення, надавши відповідну інформацію з документальним підтвердженням (наприклад, копії з матеріалів справи чи відповідь апеляційного суду на запит).
(2) Щодо дотримання принципу рівності
5. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повиннобути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Скаржник додав до касаційної скарги копію заяви з розпискою про отримання адвокатом оскарженої постанови, ордер на надання правничої допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Однак не додав копії всіх цих документів відповідно до кількості інших учасників справи.
5.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржник подав касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками. Тому скаржник має подати копії додатків до касаційної скарги відповідно до кількості інших учасників справи.
(3) Щодо сплати судового збору
6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Однак скаржник такі документи до касаційної скарги не додав.
6.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
6.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
6.4. За змістом підпунктів 1 та 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із 1 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.
6.5. У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив: (1) визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 8,850 га і з кадастровим номером 1222085000:01:002:0026 (далі - земельна ділянка), який він уклав 22 лютого 2022 року із ОСОБА_3 , (2) визнати за позивачем право власності на земельну ділянку. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував це рішення й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову. Скаржник оскаржив постанову апеляційного суду в цілому, тобто щодо однієї вимоги немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру.
6.6. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
6.7. Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
6.8. Згідно з рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій вартість земельної ділянки становить 241 000,00 грн.
6.9. З огляду на зазначене скаржник повинен був сплатити (241 000,00 грн х 1 % +2 684,00 грн х 0,4) х 200 % = 6 967,20 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 178/3386/23).
6.10. Скаржник має надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, з такою кількістю копій цього документа, яка відповідає кількості інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржнику або адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним і визнання права власності на земельну ділянку за участю особи, яка подала апеляційну скаргу, - керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Геника Віталія Миколайовича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима