17 січня 2025 року
м. Київ
Справа № 545/4228/21
Провадження № 61-16327ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився з касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 2 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 5 листопада 2024 року
у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та
1. 4 грудня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначену постанову та змінити рішення суду першої інстанції, визнавши за скаржницею та відповідачем право власності - по 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (далі - домоволодіння), а іншу частину рішення суду першої інстанції залишити без змін.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо дотримання принципу рівності
4. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.1. Із касаційною скаргою скаржниця подала клопотання про відстрочення сплати судового збору. Додала: довідку про доходи № 1565 4953 8257 2534, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 20 листопада 2024 року. Однак не додала копій цього клопотання з додатками відповідно до кількості інших учасників справи.
4.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргуразом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками. Тому скаржниця має надати копії вказаних документів для відповідача.
(2) Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору
5. Скаржниця додала до касаційної скарги клопотання про відстрочення сплати судового збору. Верховний Суд вважає це клопотання необґрунтованим.
5.1. Скаржниця зазначила, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 % розміру її річного доходу, оскільки отримала у 2023 році дохід у виді пенсії в розмірі 33 600,00 грн, а у 2024 році - 32 816,00 грн. Вважає предметом позову захист її житлових прав. Стверджує, що є пенсіонеркою, яка не має житла та виховує онука, який є сиротою.
5.2. Для підтвердження майнового стану надала:
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період 2023 року та першого - третього кварталів 2024 року;
- видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про доходи № 1565 4953 8257 2534 за період з січня 2023 року до листопада 2024 року.
5.3. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. (частина перша статті 136 ЦПК України).
5.4. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
5.5. За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне чи декілька із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
5.6. У Законі України «Про судовий збір»немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
5.7. Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення чи розстрочення сплати судового збору особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
5.8. Скаржниця надала інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, згідно з якою вона у 2023 році отримала 3 000,00 грн соціальних виплат, та довідку з органу Пенсійного фонду України, згідно з якою у 2023 році скаржниця отримала 33 600,00 грн пенсії. Однак така інформація не характеризує загальний майновий стан скаржниці.
5.9. Скаржниця у клопотанні про відстрочення сплати судового збору зазначила, що вона не має житла. Однак у вступній частині касаційної скарги зазначила адресу для листування: АДРЕСА_2 . Ця адреса відрізняється від адреси домоволодіння, якого стосується позов. Юридичні підстави використання так званої адреси для листування скаржниця не пояснила. Довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші відомості, що характеризують майновий стан, скаржниця суду не надала. Не підтвердила відсутність у неї будь-якого житла, права власності на інше нерухоме майно, оплатного чи безоплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби, заощаджень тощо.
5.10. Наведені доводи скаржниці та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що належно характеризують саме її майновий стан і зумовлюють необхідність задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Тому у задоволенні цього клопотання за такого обґрунтування слід відмовити.
5.11. Вказане не позбавляє скаржницю можливості повторно просити про відстрочення сплати судового збору за умови належного обґрунтування клопотання (надання копій документів, що підтверджують майновий стан скаржниці).
(3) Щодо сплати судового збору
6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
6.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
6.4. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» із 1 січня 2021 року становив 2 270,00 грн.
6.5. У грудні 2021 року скаржниця подала до суду позовну заяву. За змістом постанови апеляційного суду остаточними були такі позовні вимоги:
- визнати об'єктами спільного майна подружжя (скаржниці та відповідача) домоволодіння та земельну ділянку з кадастровим номером 5324085701:01:001:0029 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за скаржницею право власності та виділити у натурі 53/100 частини домоволодіння, а саме: кімнату № 3 площею 17,9 кв. м та санвузол № НОМЕР_1 площею 4,3 кв. м у житловому будинку А-1; частину веранди площею 1,5 кв. м; літню кухню Б; погріб «б»; колодязь № 1; огорожу № 3; частину воріт з хвірткою № 4 і частину огорожі з металевої сітки 72.7; всього виділити майна на суму 143 475,00 грн;
- визнати за відповідачем право власності та виділити у натурі 47/100 частини домоволодіння, а саме: кухню № 1 площею 10,0 кв. м і кімнату № 2 площею 6,6 кв. м у житловому будинку А-1, «а»; частину веранди № 1 площею 7,1 кв. м; сарай Г; сарай В; сарай Е; колодязь № 1; погріб «е»; вбиральню Ж; ворота № 2; частину воріт з хвірткою № 4 і частину огорожі з металевої сітки 25.2; всього виділити майна на суму 127 728 грн;
- зобов'язати скаржницю та відповідача:
закласти дверний отвір із кухні № 1 площею 10,0 кв. м у житлову кімнату № 3 площею 17,9 кв. м;
улаштувати перегородку у веранді № 1 площею 8,6 кв. м, розділивши це приміщення на два: площею 7,1 кв. м і 1,5 кв. м відповідно;
частину веранди площею 1,5 кв. м об'єднати із санвузлом площею 4,3 кв. м (згідно з пунктом 5.20 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» зі змінами);
улаштувати дверний отвір із житлової кімнати № 3 площею 17,9кв. м в об'єднане приміщення санвузла;
переобладнати кімнату № 2 площею 6,6 кв. м у санвузол (згідно з пунктом 5.20 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» зі змінами);
улаштувати дверний отвір на місці віконного отвору на вулицю із кімнати № НОМЕР_2 площею 17,9 кв. м зі встановленням подвійних дверей;
частину самочинної збудованої прибудови використовувати для улаштування житлової кімнати площею 15,2 кв. м і висотою не менше 2,5 м та коридору площею 8,3 кв. м;
обладнати самостійні системи електропостачання зі встановленням лічильників у межах виділених частин і системи опалення;
зовнішні межі водопостачання (артезіанську сверловину) та водовідведення залишити у загальному користуванні;
- зобов'язати відповідача перенести ворота № 2;
- розподілити горище відповідно до лінії розподілу житлового будинку без улаштування перегородки згідно з протипожежними нормами;
- виділити скаржниці у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5324085701:01:001:0029 і площею 0,0767 га, що відповідає частині земельної ділянки для будівництва й обслуговування 53/100 частин домоволодіння;
- виділити відповідачу у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5324085701:01:001:0029 і площею 0,0768 га, що відповідає частині земельної ділянки для будівництва й обслуговування 47/100 частин домоволодіння;
- у спільному володінні скаржниці та відповідача залишити земельну ділянку з кадастровим номером 5324085701:01:001:0029 і площею 0,0117 га для проходу, проїзду й обслуговування домоволодіння з пропозицією встановлення сервітуту на вказану площу земельної ділянки для обох співвласників.
6.6. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково: визнав об'єктом права спільної сумісної власності скаржниці та відповідача домоволодіння; у задоволенні інших вимог відмовив. Скаржниця у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного суду та змінити рішення суду першої інстанції, визнавши за скаржницею і відповідачем по 1/2 частині домоволодіння, а іншу частину рішення залишити без змін. Таким чином, за змістом касаційної скарги її аргументи стосуються однієї задоволеної вимоги майнового характеру.
6.7. У клопотанні про відстрочення сплати судового збору скаржниця зазначила, що відповідно до висновку експерта № 14 від 5 липня 2023 року вартість домоволодіння становить 245 860,00 грн. Тому за подання касаційної скарги мала б сплатити 245 860,00 грн х 1 % х 200 % = 4 917,20 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_3 судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 545/4228/21).
6.8. Скаржниця повинна надати суду відповідний документ про сплату судового збору у зазначеному розмірі, а також копію цього документа для інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 2 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 5 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима