28 січня 2025 року
м. Київ
справа № 496/5888/15-ц
провадження № 61-642 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Акрабова Ольга Миколаївна на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 18 грудня 2015 року про забезпечення позову та постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості,
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за договором позики від 18 березня 2013 року у розмірі 16 207,68 дол. США, що еквівалентно 381 204,63 гр з кожного, а разом 32 415,36 дол. США, що еквівалентно 762 409,27 грн за офіційним курсом НБУ станом на 17 грудня 2015 року.
Також подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачам та заборони їм виїзду за межі України.
Посилався на те, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухилявся від добровільного виконання зобов'язань, прийнятих за умовами договору позики, а його звернення ігнорував, тому з урахуванням значної суми боргу вважає за доцільне забезпечити позов.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 18 грудня 2015 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в тому числі на майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в межах заявленої суми позову 762 409,27 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
16 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» адвокат Акрабова О. М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
У касаційній скарзі заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Враховуючи, що останнім днем на подання касаційної скарги є 16 січня 2025 року (повний текст постанови складено 17 грудня 2024 року), суд вважає, що заявник подавши цю касаційну скаргу 16 січня 2025 року не пропустила строк на її подання, тому відсутні підстави для його поновлення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про їх необгрунтованість, з огляду на таке.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).
З касаційної скарги, даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 762 409,27 грн.
Встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, суди дійшли вірного висновку про необхідність забезпечення виконання ймовірного судового рішення шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідачів, в межах ціни позову на період вирішення справи. Такий ризик є виправданим та відповідає меті забезпечення позову.
Відчуження нерухомого чи рухомого майна відповідачами до вирішення цієї справи по суті може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, призвести до неефективності обраного позивачем способу захисту прав або інтересів, та бути підставою для повторного звернення позивача до суду.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суди здійснили оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності вимог позивача щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, та дійшли вірного висновку про часткове забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.
З метою повного та своєчасного виконання ймовірного судового рішення накладення арешту на рухоме та нерухоме майно в межах суми 762 409,27 грн є співмірним із заявленими позовними вимогами та достатнім і ефективним способом забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що заяву про забезпечення позову задоволено частково і відхилено вимоги про заборону у праві виїзду відповідачів за межі України, оскільки між заявленими позовними вимогами та способами забезпечення позову, про які просить позивач, відсутній прямий зв'язок, а відтак незастосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову не створює реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про стягнення заборгованості.
Аргументи касаційної скаргиОСОБА_1 аналогічні доводам його апеляційної скарги, на які судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм процесуального права та зводяться до незгоди з висновками судів і тлумачення на свій розсуд норм процесуального права.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга, подана на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, якими вирішено лише процесуальне питання, є необґрунтованими.
Правильне застосовування норм статей 149-150 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення,розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Акрабова Ольга Миколаївна на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 18 грудня 2015 року про забезпечення позову та постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара