Справа № 521/18507/24
Провадження№ 2/521/1552/25
29 січня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Ганошенка С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач 12.11.2024 року звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2025031050_CARD від 27.07.2019 у розмірі 57 453,63 гривень (29600,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 27 853,63 грн. заборгованість по відсотках).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу № 24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток № 1 до Договору), зокрема за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2025031050_CARD від 27.07.2019 року укладеними між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Так, 27.07.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2025031050. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Відповідач отримала кредит на придбання товару. П.2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2025031050_CARD від 27.07.2019 року, що є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (далі Договір) та усіх додатків до нього, невід'ємною частино якого є Тарифи Банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі Заяви - Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб. Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту до Договору, з якого вбачається інформація щодо умов надання кредитного ліміту. АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2025031050_CARD від 27.07.2019 року виконав в повному обсязі, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості та виписками. Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так, останній платіж Відповідачем було внесено 19.02.2021 року. У порушення умов кредитних договорів Відповідач свої зобов'язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості. Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунку заборгованості) загальний розмір заборгованості становить 57 453,63 гривень (29 600,00 гривень заборгованість по тілу кредиту, 27 853,63 гривень заборгованість по відсотках). 23.09.2024 року позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості. Однак, відповідач не погасив заборгованість, у зв'язку з чим Позивач змушений був звернутися до суду із зазначеним позовом. Позивач просить суд задовольнити позов з підстав, зазначених у ньому, стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 27.11.2024 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
18.12.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Князь І.І. надійшла заява, в якій остання зазначає, позивач у позовній заяві посилається на умови укладеної Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 2025031050_CARD від 27.07.2019, що є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та усіх додатків до нього, невід'ємною частиною якого є Тарифи Банку, Паспорт споживчого кредиту. При цьому, позивач не надає саму Заяву- Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 2025031050_CARD від 27.07.2019 та Договір про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток з додатками. Відповідно до п.3 Кредитного договору № 2025031050 від 27.07.2019 визначено, що за кредитною лінією процентна ставка, відсотків річних-0,01% (річних)- процентна ставка, що діє протягом пільгового періоду до 55 днів, 5% (в місяць)- процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду, тривалість пільгового періоду може коливатися від 52 до 55 днів, залежно від кількості календарних днів у місяці, протягом яких він діє, діє для операцій, здійснених у торгівельній мережі та мережі Інтернет. Визначено до яких переказів не застосовується пільгова процентна ставка. Кредитна лінія відкрита на 6000.00 грн, строком на 36 місяців (тобто строк дії кредитного договору (кредитної лінії) закінчився 26.07.2022. Пролонгації договору не було. Сплив строку кредитування настав 27.07.2022, тому усі нараховані відсотки після спливу указаного строку нараховані позивачем неправомірно, а саме: загальна сума нарахованих відсотків за користування у розмірі 6982,41 грн. Позовна заява позивачем подана до суду 07.11.2024 року, враховуючи строк позовної давності у три роки, вимагати стягнення відсотків поза межами строку позовної давності не правомірно, тобто, відсотки, нараховані до 07.11.2021 року не підлягають задоволенню. Фактично підлягають задоволенню відсотки нараховані за період з 07.11.2021 року по 27.07.2022 року, це період в межах строку позовної давності та закінчення строку кредитуванню і складає суму у розмірі 8 468,43 грн. По тілу кредиту також підлягають стягненню грошові кошти в межах строку позовної давності, тобто кредитні кошти , які відповідач отримав в період з 07.11.2021 року, а саме 0.00 грн, так як останні кредитні кошти відповідач отримав 18.01.2021 року і строк повернення якого сплив 18.01.2024 року. Тому просить суд, застосувати наслідки спливу позовної давності до позовної вимоги ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по тілу кредиту у розмірі 29 600,00 грн., та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 29 600,00 грн. (а.с.63-67).
26.12.2024 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, щодо достатності доказів, у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 року у справі № 645/59/16-ц зазначено: «виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому, може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника». Щодо строків позовної давності, застосування якої заявив відповідач. У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ перелічені всі статті цього Кодексу, визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). 24.02.2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року, № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні». На даний час строк дії воєнного стану в України продовжено, тобто, було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин. Суд під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності вважає на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовно автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дає змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (постанова Верховного Суду 22.09.2022 року у справі № 920/724/21). Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12.03.2020 року на набрання чинності Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину, воєнного стану, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі Позивачем не пропущено. (а.с.70).
26.12.2024 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що представником відповідача у заяві від 18.12.2024 року було зазначено, що відповідач поніс та планує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн., з розміром яких позивач не погоджується, тому просить суд відмовити в їх задоволенні. (а.с.77-79).
20.01.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, розмір яких складає 8500,00 грн, з яких складається: ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа клієнтом, аналіз документів, ознайомлення із судовою практикою (3 год.) - 4500 грн., складання позовної заяви - 4000 грн. (а.с. 87-88).
28.01.2025 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Князь І.І. надійшли заперечення до додаткових пояснень позивача, зазначивши, що посилання позивача на дію карантину, як підставу того, що строки позовної давності продовжено, не відповідають дійсності, оскільки на момент подачі позову до суду відмінено карантин, тому посилання позивача на закон, як на підставу для відмови у задоволенні заяви щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності є хибним. Вважає, що зміни внесені Законом «країни 3450-ІХ «Про внесення змін до ЦК України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини, тобто, законодавцем внесено зміни до п. 19, саме щодо справ про оформлення спадщини, і не можуть бути застосовані до інших правовідносин. Тому просить застосувати наслідки спливу позовної давності до позовної вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 29 600,00 грн., та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 29 600,00 грн. Застосувати наслідки спливу позовної давності до позовної вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по відсотках у розмірі 19 385,20 грн., та відмовити позивачу у задоволені позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відсотках у розмірі 19 385,20 грн. Розгляд справи провести без участі представника відповідача (а.с.101-102).
У судове засідання 29.01.2025 року сторони не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. В матеріалах справи наявні заяви від сторін про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.07.2019 року між АТ «ОТП Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 було укладено Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2025031050_CARD, що є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (далі - Договір) та Правил користування карткою, інформаційного листка, Тарифів Банку/тарифного пакету приватного банківського обслуговування, розміщених на офіційному сайті Банку. На підставі Заяви-анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб. Відповідно до Заяви-анкети, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Заявою-анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01% річних. (а.с. 12-14).
Шляхом підписання Заяви-анкети клієнт підтвердив, що: 1) Банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену законодавством , що захищає права споживачів; 2) перед укладанням Договору клієнта ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Договору та отримання кредиту на сприятливих для клієнта умовах; 3) з Договором, Правилами, Інформаційним листком, Тарифами Банку/ Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений та згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; 4) отримав свій примірник Заяви-анкети, Інформаційний листок (у разі оформлення Кредиту та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна для користування банківськими послугами.
24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу № 24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2025031050_CARD від 27.07.2019 укладеними між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 5-9).
Згідно з розрахунком заборгованості (банківська виписка по рахунку), наданим первісним кредитором АТ «ОТП Банк», станом на 24.03.2023 року заборгованість за договором № 2025031050_CARD від 27.07.2019 року склала 57 453,63 гривень, з яких складається: - 29600,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 27 853,63 грн. заборгованість по відсотках (а.с.16-29).
Отже з даного розрахунку вбачається, що відповідач у період з 29.07.2019 року по 18.01.2021 року дуже активно користувалась карткою, здійснюючі різні операції.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Брайт Інвестмент» направило ОСОБА_1 вимогу № 0923/5 від 23.09.2024 року про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту (а.с. 30-44).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношеннями, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами цивільного законодавства передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Щодо посилання сторони відповідача на застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України (доповненим Законом № 2120-IX від 15.03.2022), передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації. На даний час строк дії воєнного стану в України продовжено.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину та воєнного стану, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, навіть враховуючи дату останнього платежу, визначеного відповідачем (18.01.2021), трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до положень частини 1 та пунктів 1, 2 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати на правничу допомогу наданих адвокатським бюро «Юлії Чміль» в сумі 8500 грн., з яких складається: ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа клієнтом, аналіз документів, ознайомлення із судовою практикою (3 год.) - 4500 грн., складання позовної заяви - 4000 грн. підтверджується договором про надання правової допомоги від 01.05.2023 р. (а.с.91-95).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 8500 гривень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми кредитної заборгованості у розмірі 57 453,63 гривень.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за кредитом, не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не надав контррозрахунку заборгованості, не навів жодних вагомих доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин.
Враховуючи наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на досліджені наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно із ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с.4).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (Код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402) заборгованість за кредитним договором № 2025031050_CARD від 27.07.2019 року у розмірі 57 453,63 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (Код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402) витрати на правову допомогу у розмірі 8500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (Код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402) судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.
Повний текст рішення суду складено 29.01.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО