Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/1259/24
Провадження № 3/506/3/25
28.01.2025 року суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О. Л., матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли від ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Алушта Автономна Республіка Крим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не працює, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст.204-1 ч.1 КУпАП,
02.12.2024 року о 20.35 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на південно-західній околиці с. Гавиноси Подільського району Одеської області на відстані до 150 м від лінії державного кордону України, в пішому порядку з документами, що посвідчують його особу, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України на вихід з України в Республіку Молдова в районі пп/зн №0340 на напрямку с. Гавиноси (Україна) - с. Побєда (Республіка Молдова), поза встановленими пунктами пропуску, чим порушив ст.9 Закону України «Про державний кордон України» та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність явки до Красноокнянського районного суду Одеської області на 10.12.2024 року на 14.00 год., про що є відмітка в протоколі, який підписаний останнім.
Крім того, до протоколу долучена розписка ОСОБА_1 про те, що йому відомо, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, відносно нього розглядатиметься Красноокнянським районним судом Одеської області та у разі його неявки в судове засідання, справа може бути розглянута у його відсутність. При цьому, у вказаній розписці зазначено, що свою вину у спробі перетину державного кордону України він визнає повністю та просить справу розглянути у його відсутність/а.с. 4/.
Суд самостійно вживав заходів для виклику даної особи за номером телефону, який зазначений у наданих матеріалах, однак з'єднання з вказаним номером не відбулося, оскільки абонент був поза зоною досяжності.
Разом з тим, 10.12.2024 року ОСОБА_1 до суду не з'явився.
Для належного сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи судом було направлено судові повістки за його місцем проживання, зазначеним у протоколі, про необхідність явки до суду на 14 січня 2025 року на 09.30 год. та на 28.01.2025 року на 09.30 год. однак вказані судові повістки адресату вручені не були, у зв'язку з неточною адресою, при цьому саме така адреса була зазначена у всіх матеріалах справи /а.с.13,16/.
Крім того, інформація про день та час розгляду справи містилася у відкритому доступі на офіційній веб-сторінці Красноокнянського районного суду Одеської області веб-сайту «Судова влада», де також судом було розміщення оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду на 14 січня 2025 року на 09.30 год. та на 28.01.2025 року на 09.30 год./а.с.11,12/.
Разом з тим, 14.01.2025 року та 28.01.2025 року ОСОБА_1 до суду не з'явився.
Окрім того, в судове засідання, призначене на 28.01.2025 року на 09.30 год., ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином судовою повісткою про виклик до суду у вигляді SMS-повідомлення, яка була ним отримана 27.12.2024 року, тобто у строк, достатній для прибуття до суду/а.с.14/.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року зазначив, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У разі неприбуття особи, яку викликає суд, суд має право вирішити матеріали за наявними доказами і неявка у судове засідання такої особи за умови, що таку особу належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи, встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, беручи до уваги правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)
Таким чином, ОСОБА_1 було відомо про розгляд Красноокнянським районним судом Одеської області відносно нього справи про адміністративне правопорушення, суд належним чином повідомляв його про необхідність прибуття до суду для розгляду справи, однак останній розглядом справи не цікавився, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому суд вважає причину його неявки неповажною. Тому справа розглянута у відсутність ОСОБА_1 , що не суперечить вимогам ст.268 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 , 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.1 КУпАП ,завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
КУпАП визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення та змісту постанови, що приймається в конкретній справі. У них повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема, дані про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, про це також зазначається у процесуальних документах, тобто всі обставини правопорушення, отримані на підставі дослідження та оцінки доказів в їх сукупності, обґрунтування наявності складу правопорушення.
Так, протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, уповноваженою особою ДПС України складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №255227 від 02.12.2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ст.204-1 ч.1 КУпАП у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, оскільки останній містить усі необхідні елементи протоколу/а.с.1/.
Зокрема, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення чітко зазначена (конкретизована) суть адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, а саме фабула правопорушення відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеному у статті КУпАП, за якою складено протокол та роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Будь -яких пояснень, заперечень ОСОБА_1 щодо складання протоколу не зазначив, підписавши його.
При цьому інформації щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників прикордонної служби , як і будь-яких заперечень чи зауважень проти складання протоколу або проти обставин, викладених в протоколі, суду не надано.
Крім того, суддею були досліджені матеріали справи:
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.12.2024 року, де останній відмовився надавати пояснення згідно ст. 63 Конституції України /а.с.2/;
- рапорт начальника відділення зв'язку начальника зв'язку впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_2 , згідно з яким на відстані до 150 метрів від лінії державного кордону України в районі пп/зн №0340 було виявлено одного громадянина України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мав намір незаконно перетнути Державний кордон України поза пунктами пропуску на вихід з України в Республіку Молдова в пішому порядку, з документами, що посвідчують його особу на напрямку с. Гавиноси (Україна) - с. Побєда(Республіка Молдова), чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон»./а.с.3;
. - заяву ОСОБА_1 , згідно з якою йому повідомлено про те, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, стосовно нього буде розглядатись Красноокнянським районним судом Одеської області. Його попереджено, що відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, у разі його відсутності при розгляді справи, справа може бути розглянута у його відсутність. Він просить суд розглянути справу без його участі, свою вину у спробі перетину державного кордону України визнає повністю/а.с.4/;
- заяву на отримання електронних повісток, відповідно до якої ОСОБА_1 просив надсилати йому судові повістки в електронній формі на його мобільний номер телефону НОМЕР_1 ./а.с.5/;
- копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 /а.с.6/;
- копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон та копію РНОКПП на ім'я ОСОБА_1 /а.с.7 та а.с.7 зворот/;
- довідкову схему ділянки відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), де зазначено місце виявлення ОСОБА_1 при спробі перетнути державний корон України/а.с.8/;
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозиція статті має бланкетний характер, у зв'язку з чим встановлення складу адміністративного правопорушення регулюється спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із положеннями ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до абзацу першого п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
Згідно Переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1199 (із подальшими змінами) «Про контрольовані прикордонні райони» в Одеській області таким, серед інших, є Окнянська територіальна громада Подільського району, де запроваджений прикордонний режим.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Окрім того, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків віком 18-60 років за кордон.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суддя доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву».
При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим, а саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що зібрано, надано та досліджено достатньо доказів того, що 02.12.2024 року о 20.35 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на південно-західній околиці с. Гавиноси Подільського району Одеської області на відстані до 150 м від лінії державного кордону України, в пішому порядку з документами, що посвідчують його особу, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України на вихід з України в Республіку Молдова в районі пп/зн №0340 на напрямку с. Гавиноси (Україна) - с. Побєда (Республіка Молдова), поза встановленими пунктами пропуску, чим порушив ст.9 Закону України «Про державний кордон України» та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Тому, із з врахуванням обставин справи та особи правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, та враховуючи те, що правопорушення вчинено під час дії на території України воєнного стану, внаслідок чого заборонено виїзд за межі держави осіб чоловічої статі призовного віку, вважаю, що стягнення відносно ОСОБА_1 слід обрати у виді штрафу у максимальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті.
Підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, яке санкцією ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачене як обов'язкове, відсутні, у зв'язку з відсутністю будь-яких предметів, які підлягали б конфіскації.
Крім того, відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /РНОКПП НОМЕР_2 /
до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн., без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Стягнення штрафу проводити на р/р UA248999980313000106000015626, отримувач коштів: ГУК в Од.обл/отг смт Окни/21081100, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), ЄДРПОУ - 37607526; МФО - 899998, код платежу: 21081100, призначення платежу: штрафи від населення.
Стягнути ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 605,60 грн. в дохід держави на рахунок: Отримувач коштів; ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з моменту набрання постановою законної сили, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 17000 грн.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Чеботаренко О. Л.