Справа № 504/4058/24
Номер провадження 3/504/56/25
28.01.2025с-ще Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Сафарова А.Ф., розглянувши матеріали, що надійшли ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14.09.2024 інспектором СРПП ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Е. Федорончуком складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 123263, згідно якого 14.09.2024 о 20:47 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Київська, гр. ОСОБА_1 керував мопедом «Сузукі Левс» з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців, почервоніння очей, нестійка хода. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням технічного приладу «Драгер», результат 0,34 % проміле, тест № 1492. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а «Правил дорожнього руху» України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання 16.12.2024 ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом скерування судової повістки за вказаною у матеріалах справи адресою місця проживання, яка повернулася до суду без вручення із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. У зв'язку з чим, відповідне оголошення про виклик в судове засідання, призначене на 28.01.2025 було опубліковано на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як зазначено вище, судом вживалися заходи для повідомлення правопорушника ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або будь - які інші, до суду не надходили.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи, що судом були вчинені всі необхідні заходи, спрямовані на забезпечення участі особи, що притягається до відповідальності в судовому розгляді, у відповідності до положень ст. 268 КУпАП, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час виконання службових обов'язків працівники поліції з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення зобов'язані застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Дані дії передбачені Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС №1026 від 18.12.2018.
Суду в якості доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП наданий диск з відео фіксацією події, яка мала місце 14.09.2024. В ході дослідження відеозапису судом встановлено, що працівниками поліції було проведено огляд громадянина ОСОБА_1 на місці із застосуванням алкотестера, яким підтверджено перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння із результатом 0,34 %0. Після чого, службовою особою органів Національної поліції було повідомлено про те, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130. Разом із цим, наданий відеозапис події, який міститься на компакт-диску із трьома відеофайлами, не містить фіксації факту керування особою транспортним засобом. Наданим відеозаписом охоплено момент котіння мопеду особою вздовж пішохідного переходу. В своїй сукупності надана відео фіксація події унеможливлює дійти чіткого переконання про дійсність обставин, які відповідають фабулі протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 . Свідки на час складання матеріалів справи не залучались.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тобто, об'єктивною стороною в даному правопорушенні є саме керування транспортним засобом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються Протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відео фіксація події у даному випадку слугує основним джерелом доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення та мають суттєве значення для вирішення справи по суті.
Таким чином, за результатом дослідження відеозапису обставини, викладені у фабулі протоколу, через відсутність підтвердження факту керування особою транспортним засобом та його зупинку на вимогу поліцейського, суд вважає не можливим притягнення особи до відповідальності та визнає відсутніми подію і склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь яких належних та допустимих доказів, які б спростовували ці ствердження, суду не надано і про їх наявність невідомо.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 245, 251, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. Ф. Сафарова