Справа № 947/41517/24
Провадження № 2-з/947/51/25
про вжиття заходів забезпечення позову
28.01.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,
25 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.08.2024 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куркан М.Ф. за №2670, відповідно до умов якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_5 купив квартиру АДРЕСА_1 ; застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути із ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошову суму у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) доларів США та 26300 гривень; стягнути із ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 26.12.2024 року провадження по справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання на 28.01.2025 року на 14.00 год.
30.12.2024 року через систему «Електронний суд» (передано судді 06.01.2024 року), від представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на наступне нерухоме майно: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 .
В обґрунтування заяви зазначає, що загальна вартість майна, власником якого є ОСОБА_3 , згідно до відомостей із ДРРП, складає 1 168 712,00 + 735700,00 + 735700,00 + 1 116 750,00 + 666 183,00 = 4 423 045,00 гривень, що є цілком співмірним до грошової суми, яку позивач просить стягнути. Дізнавшись про вказаний спір, враховуючи обставини справи, відповідач жодним чином необмежена у праві розпорядитися вказаним майном, в тому числі, відчужити, обміняти, передати в іпотеку, тощо. Ризик вчинення таких дій є високим, враховуючи реєстрацію права власності на спірне майно за позивачем у спосіб, який явно суперечив вимогам закону та відчуження вказаного майно у короткий проміжок часу з дати проведення реєстрації права власності. На думку позивача, відповідач не могла не усвідомлювати про сумнівну оборотоздатність відчужуваного майна, а відтак, ризик втрати грошових коштів ОСОБА_5 є достатньо високим. В даному випадку позивач просить накласти арешт, оскільки такий захід забезпечення позову, на його думку, є співмірним до предмету позову та не завдає шкоди у володінні та користуванні майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 28.01.2025 року на 14.00 год. представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та просив його задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_3 та третя особа - ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали заяви, надані докази, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1, п.2 та п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Задовольняючи подану заяву, суд бере до уваги, що ціна позову складає 5 045 300 гривень, а вартість майна, на яке просить накласти арешт представник позивача, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, складає 4 423 045 гривень. Отже, заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд також враховує наявність в провадженні Київського районного суду м. Одеси (с. Луняченко В.О.) цивільної справи №947/35315/23, в якій ОСОБА_5 є відповідачем, що свідчить про реальність спору, що виник між сторонами у даній справі.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 84 149-154, 157, 353 ЦПК України суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, - задовольнити.
Вжити по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, - заходи забезпечення позову.
Накласти арешт на нерухоме майно: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2891363571080; АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 817063751237.
Обов'язок пред'явлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача ОСОБА_2 або його представника (адвоката) за довіреністю (ордером).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Куриленко О. М.