Справа № 947/3800/25
Провадження № 1-кс/947/1606/25
28.01.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 що погоджено з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024162160001055 від 02.12.2024 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської обл., Новопсковського р-ну, с. Новорозсош, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у відпустці по догляду за дитиною та проходячи військову службу за контрактом осіб сержантського та старшинського складу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) у спеціальному військовому званні «старший сержант» -
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
І. Суть клопотання
28.01.2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024162160001055 від 02.12.2024 року відносно до підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання обґрунтоване тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024162160001055 від 02.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
04.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області у справі № 501/4962/24 від 06.12.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 31 січня 2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 121120,00 гривень.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
04.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області у справі № 501/4962/24 від 06.12.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 31 січня 2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 121120,00 гривень.
23.01.2025 року постановою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження за №12024162160001055 від 02.12.2024 року до 03.03.2025 року.
3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 452-ОС від 22.07.2023 старшому сержанту ОСОБА_4 надано відпуску по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про відпуски».
Крім того наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 16-ОС від 09.01.2024 старшого сержанта ОСОБА_4 призначено інспектором прикордонної служби 1 категорії - оператором (БпПС) другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проходячи військову службу ОСОБА_4 як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях за таких обставин.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 23 год. 45 хв. 30.11.2024, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з метою пошкодження чужого майна, шляхом його підпалу, на автомобілі марки «Nissan» моделі «Leaf» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », зі заздалегідь підготовленими для вчинення злочину предметами, які зберігалися у зазначеному автомобілі, прибув до с. Сухий Лиман, Одеського р-н, Одеської обл., залишив вказаний автомобіль неподалік від АТ «Укрпошта», яка розташована за адресою: Одеська область, Одеський р-н, с. Сухий Лиман, вул. Чорноморців, буд. 100, взяв з собою пластикову ємність (пляшка) з легкозаймистою речовиною, та направився до вхідних дверей приміщення АТ «Укрпошта».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом його підпалу, ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, 30.11.2024, приблизно о 23 год. 56 хв., більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи біля адміністративної будівлі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, яка розташована за адресою: Одеська область, Одеський р-н, с. Сухий Лиман, вул. Чорноморців, буд. 100, а саме біля вхідних дверей орендованого приміщення АТ «Укрпошта», діючи умисно, з корисливих мотивів, відкрив заздалегідь підготовлену пластикову ємність (пляшку) з легкозаймистою речовиною, облив вхідні двері орендованого приміщення АТ «Укрпошта», підпалив їх та зник з місця скоєння злочину у невідомому напрямку.
У результаті виниклої пожежі були пошкоджені вхідні металопластикові двері в орендоване приміщення АТ «Укрпошта», яке перебуває у власності Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 , підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-заявою ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення від 02.12.2024;
-протоколом огляду місця події від 02.12.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.12.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.12.2024;
-матеріалами виконаного доручення ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області від 03.12.2024;
-проколом отримання речей та документів від 03.12.2024;
-протоколом огляду DVD диску від 02.12.2024;
-протоколом огляду від 03.2.2024;
-проколом огляду речей та документів від 03.12.2024;
-проколом огляду предмету від 03.12.2024;
-проколом отримання речей та документів від 03.12.2024;
-проколом отримання речей та документів від 03.12.2024;
-протоколом проведення обшуку від 04.12.2024;
-протоколом проведення обшуку від 04.12.2024;
-проколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 04.12.2024;
-проколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 04.12.2024;
-висновком експерта (дослідження комп'ютерної техніки та та програмних продуктів) № 468/24 від 10.12.2024;
-проколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 13.12.2024;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 13.12.2024;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 2 ст. 194 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Зазначений ризик підвищений специфікою інкримінованого злочину, що пов'язаний із організацією безперешкодного виїзду за кордон чоловіків призовного віку, яким заборонено перетин державного кордону України поза межами пунктів пропуску.
Крім того, зазначений ризик також підвищений тим, що підозрюваний неодружений, не має дітей, а також не має офіційного джерела доходів.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.8. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, що пов'язане із організацією незаконного переправленням осіб придатних до військової служби через державний кордон України у групі осіб в умовах воєнного стану, що опосередковано впливає на обороздатність держави та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, розмір неправомірної винагороди за незаконний перетин кордону, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.9. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
3.10. Висновки слідчого судді
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 ..
За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 що погоджено з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024162160001055 від 02.12.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 03 березня 2025 року включно із можливістю внесення застави на умовах визначених в ухвалі Іллічівського міського суду Одеської області від 06.12.2024 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1