29 січня 2025 року
Єдиний унікальний № 501/317/25
Провадження № 1-кс/501/74/25
27 січня 2025 року слідчий суддя Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області клопотання слідчого СВ ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12025162160000054 від 22 січня 2025 року за підозрою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівська (на теперішній час м. Чорноморськ) Одеського району Одеської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
01 листопада 2023 року вироком Іллічівського міського суду Одеської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 3 роки, відповідно до ст. 75 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, та визначити підозрюваному як альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує таким.
ОСОБА_5 підозрюється у тому, що, будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів при наступних обставинах.
У невстановлений час, але не пізніше січня 2025 року, у невстановленому місці, у невстановленої особи, всупереч вимогам ст. ст. 6, 7, 12 Закону України від 15.02.1995 «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст. 2 Закону України від 15.02.1995 «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів та зловживанню ними», Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», ОСОБА_5 через мережу Інтернет, який в ході слідства встановити не представилось можливим, з метою особистого збагачення, замовив психотропні речовини з метою подальшого збуту наркозалежним особам.
Продовжуючи свої протиправні дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час отримав психотропні речовини, які переніс за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де почав їх зберігати з метою подальшого збуту.
Так, 25 січня 2025 року за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , був проведений санкціонований обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: тринадцять зіп-пакетів з кам'яно-подібною речовиною сіро-білого кольору, один зіп-пакет з речовиною рослинного походження у висушеному стані зі специфічним запахом, електроні ваги у кількості двох одиниць з нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору.
Згідно експрес-тесту встановлено, що кам'яно-подібна речовина сіро-білого кольору, вилучена у ОСОБА_5 , містить психотропну речовину.
25 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.
Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами.
Своє клопотання слідчий мотивує також існуванням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), адже підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Тому з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування;
- знищити, сховати або спотворити документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, документи чи речі можуть зберігатися за іншим місцем і на теперішній час встановлюються стороною обвинувачення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Зокрема, наразі ще не встановлені особи, яким підозрюваний збував наркотичні засоби та психотропні речовини, тому, перебуваючи не під вартою, останній матиме можливість попередити таких інших осіб про наявність кримінального провадження, тим самим, надавши можливість їм уникнути кримінальної відповідальності;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, ОСОБА_5 не працевлаштований та має коло спілкування, в яке входять особи, що вживають наркотичні засоби та психотропні речовини, яким він і збуває дані засоби. Крім того, ОСОБА_5 був засуджений вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 01 листопада 2023 року за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Однак ОСОБА_5 , перебуваючи на випробувальному терміні та будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, не став на шлях виправлення та продовжує свою протиправну діяльність.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, надав пояснення на його обґрунтування.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати інший запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт. Посилались на необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків, ОСОБА_5 має намір мобілізуватися до лав ЗСУ. Вину у вчиненні кримінального правопорушення підозрюваний визнає частково.
Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, а клопотання підозрюваного і захисника задоволенню не підлягає у зв'язку з таким.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
25 січня 2025 року о 18:00 год. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що існують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується дослідженими доказами, зокрема: витягом з ЄРДР; протоколом обшуку від 25 січня 2025 року за місцем мешкання ОСОБА_5 , під час якого були вилучені предмети зовні схожі на зброю, патрони, кам'яно-подібну речовину біло-сірого кольору, речовину рослинного походження, мобільний телефон тощо; протоколом огляду предмета - мобільного телефону, вилученого під час ошуку за місцем мешкання підозрюваного, в якому виявлено переписку з іншими абонентами, зміст якої дає підстави вважати, що ОСОБА_5 міг продавати психотропні речовини іншим особам; протокол огляду предмета - кам'яно-подібної речовини біло-сірого кольору, вилученої під час ошуку за місцем мешкання підозрюваного, зразки якої були використані для дослідження за допомогою експрес-тесту, в результаті якого встановлено, що вилучена речовина містить психотропну речовину; витягом з ЄРДР; постановою про об'єднання матеріалів досудового розслідування; постановою про долучення до матеріалів кримінального провадження речового доказу; протоколом допиту підозрюваного зі стенограмою до протоколу.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Слідчим суддею встановлено наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим фактом, що перед початком обшуку 25 січня 2025 року ОСОБА_5 намагався втекти від співробітників поліції. Цю обставину визнав і підозрюваний.
Слідчий суддя також вважає доведеним ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може повідомити наразі ще не встановлених осіб, яким він збував наркотичні засоби та психотропні речовини, про здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, тим самим надавши їм можливість переховуватися від органів досудового розслідування, знищити докази тощо;
Прокурор також довів існування ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, ОСОБА_5 був засуджений вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 01 листопада 2023 року за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Однак вчинив дії, які стали підставою для повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В той же час, слідчий суддя не погоджується з наявністю ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки прокурор в обґрунтування наявності цього ризику послався на те, що документи чи речі, які можуть бути доказами, можуть зберігатися за іншим місцем і на теперішній час встановлюються стороною обвинувачення. Однак слідчий та прокурор не вказують конкретних обставин та не надають доказів на підтвердження існування цього ризику.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що зазначені вище обставини є також обставинами, які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме - особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави (окрім як альтернативного заходу).
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів бере до уваги в сукупності також: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Так, слідчий суддя бере до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими, а покарання, яке загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна) є тяжким; слідчий суддя також бере до уваги відсутність у підозрюваного хвороб, інвалідності тощо; слідчий суддя також враховує відсутність у підозрюваного малолітніх, неповнолітніх дітей, з дружиною він сімейний стосунків не підтримує; також суд враховує, що підозрюваний не працює, немає постійного джерела доходу; також слідчий суддя враховує наявність судимості у підозрюваного.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави, як зазначено в ч. 5 ст. 183 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, як в даному випадку, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2).
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, відсутність постійного заробітку у підозрюваного, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2025 року (3028,00 грн), а саме - 181680 грн та у разі його звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави, - покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо запропонованої слідчим застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час розгляду клопотання становить 242240 грн, слідчий суддя вважає, що запропонований слідчим розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, який має дохід близько 12000 грн щомісяця.
Клопотання підозрюваного та його захисника про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на переконання слідчого судді не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 110, 176-178, 182, 183, 193-194, 196, 197 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 березня 2025 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який станом на 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн), а саме - 181680 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача: 820172, сутність платежу - застава за ОСОБА_5 ).
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду в цьому кримінальному провадженні, а також виконувати в строк до 25 березня 2025 року включно обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органів досудового розслідування чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_4 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Копії ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання її копії, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя