Справа № 946/8794/24
Провадження № 2/946/795/25
20 січня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . А також, просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 3/4 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно та відсутні документи, які підтверджують родинний зв'язок спадкодавця із позивачем.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 06.08.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 4/5083.
Відповідно до договору дарування частини квартири від 08.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 3957, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 1/4 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.02.2024 року, виданого Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до заповіту від 18.01.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 115, ОСОБА_3 належну їй частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла своїй донці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_3 немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як було з'ясовано судом, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, ОСОБА_3 , що підтверджено записом в будинковій книзі на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Також, в судовому засіданні було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.01.1999 року, виданого Ленінським районним відділом РАЦСу м. Махачкала, в якому матір'ю ОСОБА_4 зазначена ОСОБА_3 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 02.10.2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції, відповідно до якого після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача за первісним та зустрічним позовом неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 08.12.2015 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 3/4 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 січня 2025 року.
Суддя: О.О.Бурнусус