Справа № 946/558/25
Провадження № 1-кс/946/244/25
29 січня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.01.2025 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити певні дії, якою просить зобов'язати уповноважених осіб Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості про кримінальне правопорушення за його заявою від 27.01.2025 року до ЄРДР.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Слідчий та прокурор про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, проте слідчий СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 надав заяву, в якій зазначив, що заяву ОСОБА_3 від 27.01.2025 не вносилася до ЄРДР, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого КК України. Просить відмовити у задоволенні скарги та розгляд скарги провести без їх участі.
В силу ст. 107 КПК технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України передбачені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Слідчим суддею встановлено, що 27.01.2025 року ОСОБА_3 звернувся до Ізмаїльського РВП ГУНП із заявою про вчинення кримінального правопорушення. оскільки, на його думку, оперативні працівники в рамках проведення НСРД по кримінальному провадженню № 42024162300000019, за яким він є обвинуваченим, вчинили кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 397 КК України, а саме здійснили втручання (прослуховування) у його приватне спілкування з його захисником, адвокатом ОСОБА_5 .
Станом на 29.01.2025 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 не внесені.
Доказів зворотного слідчому судді не надано.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України встановлені загальні засади кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься публічність. Згідно цього принципу, у відповідності до ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Частиною 4 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
Таким чином, діючим законодавством не передбачено право прокурора, органу розслідування не вносити відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у разі отримання відповідної заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, у разі відповідності її необхідним вимогам.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Зі змісту ст.307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за матеріалами заяви ОСОБА_3 від 27.01.2025 та надати заявнику копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1