Справа № 526/4066/24
Провадження № 2-о/526/27/2025
іменем України
28 січня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричок С.А.,
присяжних - Кравченко О.В.,
Огризько Л.М.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гадяч справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Петрівсько-Роменська сільська рада Миргородського району Полтавської області про визнання особи безвісно відсутньою,
встановив:
у жовтні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Посилалась на те, що її сестра ОСОБА_2 мешкала за адресою: АДРЕСА_1 та перебувала на медичному обліку у лікаря психіатра. 31.10.2019 року близько 15 год поїхала в м. Гадяч та додому не повернулася. В зв'язку з тим, що вона не повернулася додому і наступного дня, вона подала заяву до відділу поліції та заведено розшукову справу. На даний час пошуки результату не дали. У зв'язку з необхідністю встановлення опіки над майном, що належить ОСОБА_2 , заявник звернулася до суду.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 листопада 2024 року відкрито провадження у справі.
18.11.2024 року до суду від заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, вимоги заявника підтримали в повному обсязі.
У судовому засіданні заявник заяву підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019170130000688 від 01.11.2019 року, 01.11.2019 року до Гадяцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області надійшли матеріали про те, що 31.10.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на обліку у лікаря-психіатра поїхала з місця проживання до м. Гадяч і не повернулася додому, зв'язок з нею відсутній.
Згідно повідомлення Миргородського районного відділу поліції ГУНП В Полтавській області № 61763-2024 від 25.12.2024 року вбачається, що відносно безвісно зниклої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено оперативно-розшукову справу №22/21 від 10.11.2019 року. З метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи проведено ряд заходів, а саме: на розшук орієнтовано особовий склад Миргородського РВП та громадськість; здійснено перевірку за інтегрованою ІТС «Аркан» з метою отримання інформації про перетин кордону; здійснено перевірку за наявними обліками ДРАЦС актовий запис про зміну імені, про смерть, про шлюб,про розірвання шлюбу, про встановлення батьківства, про усиновлення; здійснено перевірку за обліками підсистеми «Адмінпрактика», «Доставлені НПУ», «Єдиний облік», «Пізнання НПУ», «Драгер», «ІТТ», «Особа» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»; здійснено перевірку соціальних мереж; направлено доручення до ДПС України; проводиться перевірка розшукуваної особи за обліками невпізнаних трупів та невстановлених хворих, вияснених на території області та інших областей України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Згідно ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦК України порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог та наявність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою, оскільки факт відсутності останньої за місцем свого постійно проживання підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, ніким не спростовуються, заявнику та іншим заінтересованим особам нічого не відомо про місце перебування ОСОБА_2 , а вжиті заходи для встановлення місця перебування фізичної особи не дали результатів.
Таким чином, суд має достатньо доказів для того, щоб визнати ОСОБА_2 безвісно відсутньою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за таких обставин заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Як вбачається із матеріалів справи заявник 01.11.2019 року звернулася до до Гадяцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області, а тому ОСОБА_2 необхідно визнати безвісно відсутньою з 01 листопада 2019 року.
Керуючись ст.ст. 306,308,309 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Петрівсько-Роменська сільська рада Миргородського району Полтавської області про визнання особи безвісно відсутньою задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, місце проживання: АДРЕСА_1 , безвісно відсутньою з 01 листопада 2019 року.
Роз'яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або одержання відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду за місцеперебуванням особи або до суду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, про скасування рішення про визнання особи безвісно відсутньою в порядку, передбаченому ст. 309 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ;
заінтересована особа - Петрівсько-Роменська сільська рада, місцезнаходження: с. петрівка-Роменська, вул. Соборна,20.
Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2025 року.
Суддя: С. А. Киричок
Присяжні: О.В. Кравченко
Л.М. Огризько