Справа № 526/4253/24
Провадження № 3/526/25/2025
28 січня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Павленко Т.І.
з участю адвоката Хоруженко С.Г.
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, РНОКПП невстановлений,
за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП
згідно протоколу 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 о 23 год. 30 хв. в Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Сари, вул. Центральна, 140, будучи учасником ДТП, керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова та нестійка хода), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6810 та проходження огляду у медичному закладі відмовився .
Згідно протоколу 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 о 23 год. 30 хв. в Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Сари, вул. Центральна, 140, керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, в результаті чого здійснив наїзд на дорожнє огородження вздовж проїзної частини, а саме бетонний стовпець. Внаслідок чого авто отримав механічне пошкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, суду пояснив, що не керував автомобілем, його віз додому брат, який попав у ДТП та пішов шукати транспорт, який би відтяг машину додому. Він не керував транспортним засобом, сидів ззаду і так як не був за кермом, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Також зауважив, що він не є власником даного автомобіля.
Свідок ОСОБА_2 показав суду, що 30 жовтня після 22 години до нього подзвонив брат ОСОБА_3 і попросив відвезти його з бару в с. Харківці. Через деякий час він під'їхав до бару, побачив ОСОБА_4 в нетверезому стані, посадив його на заднє сидіння та повіз додому. По дорозі на горі попав колесом у вибоїну, його занесло, вирвало колесо і він влетів у стовп, внаслідок чого автомобіль став нерухомим. Він пішов шукати транспорт, щоб відтягти машину, але довго нікого не знаходив, прийшов пізно, брат сказав, що приїздила поліція.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, …. а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису даних подій вбачається, що на момент приїзду працівників поліції ОСОБА_1 знаходиться на задньому пасажирському сидінні, спить. Далі пояснює, що не вчиняв ДТП, за кермом був його брат, але де він дівся не знає. На неодноразові пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння відмовляється через те, що він не керував автомобілем.
Таким чином, ініціатором складання протоколу не надано доказів не лише керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а й факту керування транспортним засобом взагалі.
Так, згідно пункту 1.10. ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Ініціатором складання протоколу до нього не додано належних і допустимих доказів, які б підтверджували цей факт.
Наявний в матеріалах справи відеозапис відображає лише момент знаходження ОСОБА_1 на задньому сидінні автомобіля та подальшу процедуру проходження огляду та складання протоколів на ОСОБА_1 . Попередні події на відео не відображені.
Інших належних і допустимих доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння за кермом транспортного засобу матеріали справи не містять.
Таким чином, оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення, як основний доказ, суд вважає, що поліцейськими під час складання протоколу не дотримано вимог закону та нормативних актів.
Згідно ч.2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису № 1026 18.12.2018, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Як вбачається з протоколу та доданих до нього матеріалів факт керування автомобілем ОСОБА_1 жодними технічними пристроями не зафіксований, ОСОБА_1 не керував автомобілем та не скоював ДТП, оскільки як встановлено в ході судового розгляду за кермом транспортного засобу був ОСОБА_5 . Їх покази узгоджуються між собою, а також відеозаписом даних подій.
За цих же обставин не можливо визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні ДТП за ст. 124 КУпАП. ОСОБА_2 в судовому засіданні категорично заявив, що саме він, перебуваючи за кермом, здійснив наїзд на дорожнє огородження. Доказів на спростування його показів не надано.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Так, доказами, на підставі яких поліцейський прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП - є відеозапис даних подій, однак на ньому не зафіксовано руху автомобіля взагалі. Також ОСОБА_1 не являється власником даного ТЗ, як зазначено в протоколі, про що надано відповідні документи.
Зазначені докази не містять достатньо фактичних даних про скоєння правопорушення та не можуть однозначно свідчити про наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.11 вказаної Інструкції… оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Отже, суд приходить до висновку, що наявних у справі доказів недостатньо для того, щоб поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Згідно ст.247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження по справі слід закрити.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
- закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Головуюча:
Л. В. Максименко