Справа № 372/5605/24
Провадження № 2-331/25
21 січня 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рабчуна Р.О.,
при секретарі судових засідань - Редька Н.Н.,
за участі сторін:
представника позивача - адвоката Вертільник О.С.,
представника відповідача - адвоката Олекса Л.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про визнання права власності на житловий будинок,
16 жовтня 2024 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про визнання права власності на житловий будинок.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Рабчуну Р.О.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 має право власності на нерухомість: житловий будинок площею 128,8 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 621496332231. За договором дарування, на підставі якого набуто право власності на цей об'єкт нерухомого майна, будинок ОСОБА_1 , знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:04:004:0020.
У свою чергу, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) є власником житлового будинку площею 685,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 626260332231. За договором дарування, на підставі якого набуто право власності на цей об'єкт нерухомого майна, будинок АДРЕСА_2 знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:04:004:0021.
Проте в ході аналізу інформації кадастрової карти, за твердженням позивача, встановлено, що фактично земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:04:004:0021 знаходиться під будинком позивача, а не під будинком відповідача, та навпаки, - земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:04:004:0020 знаходиться під будинком відповідача, а не під будинком позивача.
Позивач вказує на те, що похибка в інформації про розташування земельної ділянки виникла на етапі присвоєння будинкам адрес внаслідок недобросовісної поведінки особи, яка декларувала завершення будівництва та введення в експлуатацію будинків за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , тому просить суд визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок площею 128,8 метрів квадратних, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 621496332231, що розташований на земельній ділянці 3223186800:04:004:0021.
Ухвалою суду від 30.10.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
15.11.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Веретільник О.С. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
11.12.2024 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що відповідач переконаний, що в даному випадку відсутній предмет спору, адже, відповідач не вчиняв жодних дій щодо оспорення або невизнання права власності позивача на житловий будинок площею 128,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ: 621496332231), та позивач в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відображається як титульний власник такого об'єкту нерухомого майна. З доводів відповідача вбачається, що сторони фактично мають спільне переконання, що будинок позивача розташований на ділянці відповідача, а будинок відповідача - на ділянці позивача та це не свідчить про оспорення або невизнання відповідачем права власності на будинок, крім того, саме за позивачем зареєстровано право власності на спірний будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому просить суд закрити провадження по справі за відсутністю предмету спору.
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні щодо вимоги про закриття провадження по справі заперечувала в повному обсязі.
Представник відповідача просила суд закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Позивач просить суд визнати його право власності на житловий будинок площею 128,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 621496332231, який і так йому належить на праві власності.
Відповідач не оспорює право власності позивача на житловий будинок площею 128,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 621496332231.
Як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020, № 369/10789/14-ц, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Отже, суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору.
Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення.
З позицій сторін слідує, що між позивачем та відповідачем відсутній спір про право власності на житловий будинок площею 128,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 621496332231.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи з пункту 107 постанови Великої Плати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 522/1029/18, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
У даному випадку сторони, вважаючи, що при реєстрації права власності на житловий будинок площею 128,8 м. кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 621496332231, невірно вказано адресу будинку та кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташовано такий будинок, не позбавлені можливості в позасудовому порядку провести відповідні реєстраційна дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 255 ЦПК України підставою для закриття провадження по справі є відсутність предмет спору.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
За вказаних обставин суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 255 ЦПК України, суд,
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про визнання права власності на житловий будинок у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 29 січня 2025 року.
Суддя Р.О. Рабчун