вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"24" січня 2025 р. Справа № 370/2699/23
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., під час розгляду у судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області у порядку загального позовного провадження цивільної справи
за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно,
У підготовчому засіданні на обговорення поставлено клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвоката Гераська Максима Григоровича про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення суду у справі № 370/3645/24, в обґрунтування якого вказав, що за час перебування у шлюбі з позивачем, відповідачем, за кошти, які належали йому особисто, було набуто рухоме та нерухоме майно, яке є його особистою приватною власністю.
Крім цього, 24 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого за позивачем було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:03:003:0130, місцезнаходженням якої є Київська обл., Макарівський р- н, Лишнянська сільська рада.
Також, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.07.2020 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , за відповідачем було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:03:003:0126, загальною площею 0,097 га, яка розташована на території Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області.
Відповідач наполягає на тому, що вищезазначене майно є його особистою приватною власністю, оскільки було придбане за його особисті грошові кошти, а позивач жодного відношення до набуття зазначеного майна не має, будь-якої матеріальної участі у його придбанні не брала.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 19.12.2024 було відкрито провадження у справі № 370/3645/24.
У справі № 370/3645/24 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та поновлення реєстрації земельної ділянки, в якому просив: визнати недійсним односторонній правочин ОСОБА_1 щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222784200:03:003:0130, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 624983832227, а також земельної ділянки з кадастровим мером 3222784200:03:003:0126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2117221932227, здійснений у формі заяви про розподіл земельних ділянок від 29.06.2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соболевим Д.В. за реєстровим № 376.
Крім цього, ОСОБА_2 просить скасувати державну реєстрацію за відповідачем права власності на новоутворені в результаті поділу чотири земельні ділянки, скасувати реєстрацію цих земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок, які існували до поділу.
Зважаючи на те, що задоволення позову про визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та поновлення реєстрації земельної ділянки тісно пов'язане з позовом про поділ спільного майна подружжя та зустрічного позову про визнання права особистої приватної власності на майно, доцільно зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №370/3645/24.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_2 клопотання про зупинення провадження у справі підтримали, просили його задовольнити.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечили, посилались на необґрунтованість даного клопотання, таке зупинення свідчить про зловживання процесуальними правами, не вбачали перешкод розгляду даної справи, недоведеність об'єктивної неможливості здійснення розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням суду у справі №370/3645/24, з посиланням на правові позиції висловлені судом касаційної інстанції у справах № 367/2022/15, 922/2723/17, 907/882/22, 357/10397/19.
Вислухавши учасників справи, вирішуючи клопотання, перевіривши доводи викладені в ньому, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З аналізу наведених норм права вбачається, що підставою для зупинення провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК є об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи у якій рішення не набрало законної сили.
При цьому, така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 752/9802/17, зазначено, що визначаючи наявність підстав за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. При цьому межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Встановлено, що спір у справі № 370/2699/23 виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222784200:03:003:0007, 3222784200:03:003:0009, 3222784200:03:003:0006, 3222784200:03:003:0008, 3222788000:02:030:0088, будівельних матеріалів, обладнання, конструктивних елементів та конструкцій, які були використані під час будівництва садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222784200:03:003:0008, легкового автомобіля Gelly CE-2, 2015 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 .
Спір у справі у справі № 370/3645/24 виник між ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області щодо визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та поновлення реєстрації земельної ділянки, в якому ОСОБА_2 просив: визнати недійсним односторонній правочин ОСОБА_1 щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222784200:03:003:0130, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 624983832227, а також земельної ділянки з кадастровим мером 3222784200:03:003:0126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2117221932227, здійснений у формі заяви про розподіл земельних ділянок від 29.06.2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соболевим Д.В. за реєстровим № 376. Крім цього, ОСОБА_2 просить скасувати державну реєстрацію за Відповідачем права власності на новоутворені в результаті поділу чотири земельні ділянки, скасувати реєстрацію цих земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок, які існували до поділу.
Також встановлено, що ОСОБА_1 здійснила поділ земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222784200:03:003:0130 та 3222784200:03:003:0126, в результаті чого утворилися 4 нові земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222784200:03:003:0006, 3222784200:03:003:0007, 3222784200:03:003:0008, 3222784200:03:003:0009, які є предметом спору в справі № 370/2699/23.
Перевіривши доводи викладені у клопотанні, беручи до уваги предмети спорів у вказаних справах, враховуючи заперечення іншої сторони, суд приходить до висновку, що цивільна справа № 370/2699/23 не може бути вирішена до розгляду справи №370/3645/24, зупинення провадження є доцільним.
Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно із вимогами п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 251, 253, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвоката Гераська Максима Григоровича про зупинення провадження у даній справі - задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 370/2699/23 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно до набрання законної сили рішення суду у справі № 370/3645/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та поновлення реєстрації земельної ділянки.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2025 року.
Суддя Л.В. Білоцька