Справа № 369/1814/25
Провадження №1-кс/369/449/25
29.01.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111050000022 від 28.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України,
У провадженні відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження N? 12025111050000022 від 28.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.01.2025 близько 08:00 за адресою: Київська область Бучанський район с. Крюківщина вул. Балукова 1-Д автомобіль марки MAZDA 323 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись проїзною частиною вул. Балукова від м. Київ в напрямку центру с. Крюківщина здійснив наїзд на пішоходів: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які рухались по регульованому пішохідному переході з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля. Автомобіль MAZDA 323 реєстраційний номер НОМЕР_1 після ДТП покинув місце пригоди. Внаслідок
ДТП пішоходів доставлено до лікарні в м. Боярка, попередній діагноз: ОСОБА_7 - розтягнення та перенапруження великогомілково-малогомілкової зв?язки гомілковостопного суглоба (супутній) пошкодження зв?язок ДМГС правої гомілки; ТО0.3 - Поверхневі травми декількох ділянок нижньої (іх) кінцівки(ок) (основний) забої м/тк правої сідниці, ділянки обох колінних суглобів, обох стоп.;
S92.4 - Перелом великого пальця стопи (супутній) закритий перелом основи н/ф
Іп правої стопи ОСОБА_7 - закрита травма обох колін ОСОБА_8 - забійна рана м?яких тканин голови, садна, забої обличчя, 3ХСМ, перелом тіла С5?
Перелом лівої лопатки.
Слідчим слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області з метою збереження майна, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні 28.01.2025 в період часу з 13 год 23 хв по 14 год 20 хв проведено огляд місця дорожньо-транспортної події, та у період часу з 15 год 00 хв по 15 год 45 хв під час якого оглянуто автомобіль марки «MAZDA 323» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та зафіксовано сліди та пошкодження, які утворились внаслідок дорожньо-транспортної події. В подальшому транспортний засіб було поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, розташованого по вул. Стуса N? 37 в смт. Макарів Бучанського району Київської області.
Виходячи з того, що автомобіль марки «MAZDA 323» реєстраційний номер НОМЕР_1 , причетний до дорожньо-транспортної події та містить сліди вчинення кримінального правопорушення: пошкоджені частини корпусу, вказаний транспортний засіб необхідно дослідити та встановити ряд питань: встановити технічну справність гальмівної системи та рульового керування транспортних засобів, тобто призначити інженерно-технічну експертизу за спеціалізацією «Дослідження технічного стану транспортного засобу», також необхідно встановити місце наїзду на пішохода, відповідно призначити інженерно-технічну експертизу за спеціалізацією «Транспортно-трасологічне дослідження», тому арешт зазначеного транспортного засобу для кримінального провадження буде мати доказове значення. Без проведення експертиз із зазначеним транспортним засобом неможливо іншим способом довести усі обставини, які стали причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Вилучений транспортний засіб - автомобіль марки «MAZDA 323» реєстраційний номер НОМЕР_3 , є майном, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв?язку з чим постановою слідчого від 28.01.2025 був визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Підставою для арешту майна, щодо якого заявляється клопотання та його метою є, відповідно до п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів, а саме автомобіль марки «MAZDA 323» реєстраційний номер НОМЕР_4 , на якому збереглись сліди вчинення кримінального правопорушення.
Автомобіль марки «MAZDA 323» реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_9 зареєстрованому в АДРЕСА_1 .
Виходячи з того, що необхідно дослідити автомобіль марки «MAZDA 323» реєстраційний номер НОМЕР_1 , забезпечивши таким чином виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також те, що в разі будь-якого зволікання з арештом вказаних транспортних засобів будуть створені можливості для їх реалізації, знищення або переховування, тому на підставі вищевказаного слідчий просив суд накласти арешт на речові докази - транспортний засіб, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, розташованого по вул. Стуса N? 37 в смт. Макарів Бучанського району Київської області, а саме: на автомобіль марки «MAZDA 323» реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_9 зареєстрованому в АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони на розпорядження та відчуження даного майна.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисників, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує можливість використання даних речей, як доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111050000022 від 28.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, розташованого по вул. Стуса N? 37 в смт. Макарів Бучанського району Київської області, а саме: на автомобіль марки «MAZDA 323» реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_9 зареєстрованому в АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони на розпорядження та відчуження даного майна.
Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Повний текст ухвали складено 29 січня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1