Постанова від 29.01.2025 по справі 366/1063/22

Справа № 366/1063/22

Провадження №3-зв/366/1/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року Суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ткаченка Ю.В. у заяві ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку давності (справа №366/1063/22, провадження №3-в/366/1/25),-

ВСТАНОВИВ:

11.12.2024 року до судді Гончарука О.П. надійшла заява про відвід судді Іванківського районного суду Київської області Ткаченка Ю.В. у заяві ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку давності (справа №366/1063/22, провадження №3-в/366/1/25).

В обґрунтування заяви про відвід судді зазначено, що постановою від 27 жовтня 2022 року Іванківський районний суд Київської області суддя Ткаченко Ю.В. визнав її винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, та постановив застосувати адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб. 09 грудня 2024 року нею через канцелярію суду було подано заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку давності виконання. На думку заявника суддя Ткаченко Ю.В. має упереджене ставлення до неї, тому підлягає відводу від розгляду вказаної вище заяви. Просила відвести суддю Івнківського районного суду Київської області Ткаченка Ю.В. від розгляду заяви про закриття провадження у справі з виконання постанови від 27 жовтня 2022 року Іванківського районного суду Київської області (справа №366/1063/22) про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , у зв'язку із закінченням строку давності.

Суддя Ткаченко Ю.В. надав письмові пояснення до заяви ОСОБА_1 , де зазначив, що в його провадженні дійсно перебували вказані матеріали, постановою від 27 жовтня 2022 року притягнуто ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 10 діб адміністративного арешту. Вказана постанова станом на день написання пояснень залишається невиконаною. ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Іванківського районного суду з клопотанням про закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням строку давності виконання. Разом з тим, ОСОБА_2 чотири рази зверталась до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову від 27.10.2022 року, однак апеляційна скарга поверталась особі, яка її подала. Вважає, що не може вкотре розглянути заяву ОСОБА_1 про закриття провадження, так як постановою від 14.11.2023 року вже висловив свою позицію, яка є незмінна і станом на сьогодні, а тому її зауваження, щодо можливого упередження під час чергового розгляду заяви, заслуговують на увагу.

Дослідивши заяву про відвід, письмові пояснення судді Іванківського районного суду Київської області, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, положеннями якого регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, та відповідно не визначає порядку розгляду заяви про відвід. Проте діючий Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, мають відповідні статті про відвід судді, а тому, при розгляді вказаної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Статтею. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення N 34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі "Білуга проти України", від 28.10.98 р. "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі "Білуха проти України" зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").

Принцип неупередженості відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає: Неупередженість судді є необхідною умовою для належного виконання ним або нею своїх обов'язків. Вона виявляється не лише у змісті рішення, але й в процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Пункт 2.5 вищезазначених принципів вказує на те, що суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього або неї не є можливим винесення неупередженого рішення у справі, або в тому випадку, коли у розумного спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Таким чином, розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення є можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.

Норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, але з метою додержання принципу законності виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі кримінального процесуального права при вирішенні цього питання, а саме ст.ст.75, 81 КПК України.

Згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Як слідує із змісту ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього кодексу суддя зобов'язані заявити самовідвід. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Вважаю, що відвід судді Іванківського районного суду Київської області Ткаченка Ю.В. у заяві ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку давності (справа №366/1063/22, провадження №3-в/366/1/25) є вмотивованим, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 246, 252, 283 КУпАП, ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про відвід судді Іванківського районного суду Київської області Ткаченка Ю.В. у заяві ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку давності - задовольнити.

Заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку давності (справа №366/1063/22, провадження №3-в/366/1/25) передати до канцелярії Іванківського районного суду Київської області для подальшого автоматизованого розподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Гончарук

Попередній документ
124766601
Наступний документ
124766603
Інформація про рішення:
№ рішення: 124766602
№ справи: 366/1063/22
Дата рішення: 29.01.2025
Дата публікації: 31.01.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Іванківський районний суд Київської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (17.03.2025)
Дата надходження: 28.01.2025
Розклад засідань:
27.10.2022 09:25 Іванківський районний суд Київської області
14.11.2023 13:30 Іванківський районний суд Київської області
12.02.2025 10:30 Іванківський районний суд Київської області
17.02.2025 10:30 Іванківський районний суд Київської області