Справа №359/12695/24
Провадження №2/359/1199/2025
29 січня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Шандар М.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,
встановив:
В листопаді 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 23 червня 2017 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_5 . Не зважаючи на це, ОСОБА_3 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача. Тому ОСОБА_3 просить суд розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_4 .
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні. Він не заперечує проти того, щоб після розірвання шлюбу дитина була залишена проживати разом з матір'ю.
Представник відповідача ОСОБА_2 визнає позов та не заперечує проти його задоволення. Однак вона просить після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишити проживати разом з відповідачем.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
23 червня 2017 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_6 шлюб, зареєстрований у Бориспільському МР ВДРАЦС ГТУЮ у Київській області, про що був складений відповідний актовий запис №294. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 було присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_5 , про що в Бориспіль-ському МР ВДРАЦС ГТУЮ у Київській області був складений актовий запис №397.
Спірні правовідносини регулюються главою 3 «Загальні положення» та главою 11 «Припинення шлюбу» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов'язки» СК України.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.
Встановлено, що ні ОСОБА_3 , ні відповідач не бажають жити однією сім'єю та не бажають вживати заходи, спрямовані на примирення. Ці обставини свідчать про те, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам обох сторін. Примушування їх до шлюбу не допускається.
З огляду на це суд висновує, що шлюб, укладений між позивачем та ОСОБА_4 , належить розірвати.
Як роз'яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 січня 2020 року в справі №200/952/18 (провадження № 61-14859св19), за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. В іншій постанові від 22 грудня 2021 року у справі №339/143/20 (провадження №61-6809св21) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, дотримуючись послідовної судової практики, підкреслив, що зазначення в резолютивній частині рішення суду про залишення дитини проживати разом з одним із батьків за своєю сутністю не є визначенням місця проживання дитини в розумінні ст.ст.160-161 СК України. Адже в такому випадку суд лише обмежується констатацією факту проживання дитини з одним із батьків станом на день пред'явлення позову.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 повідомили, що між їх довірителями відсутній спір щодо місця проживання ОСОБА_5 після розірвання шлюбу. Вони не заперечують проти того, щоб дитина залишилась проживати разом з матір'ю. В такому випадку відсутня потреба у залученні органу опіки та піклування до участі у розгляді цивільної справи, а також у покладенні на нього обов'язку складення висновку щодо розв'язання спору про визначен-ня місця проживання дитини.
З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення юридичної визначеності слід залишити ОСОБА_5 проживати разом з матір'ю ОСОБА_4 .
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.ст.263-265, ч.1 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 23 червня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований у Бориспільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що був складений відповідний актовий запис №294, розірвати.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати разом з матір'ю ОСОБА_4 .
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець