Справа № 296/11602/24
2/296/1292/25
Іменем України
17 січня 2025 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Рожкова О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. СУТЬ та РУХ СПРАВИ
1.1. Представник АТ «Банк Кредит Дніпро" - Гайдо О.В. подала через підсистему «Електронний Суд» до Корольовського районного суду м. Житомира позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просила: стягнути зі ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро"заборгованість за несанкціонованим овердрафтом:
- за договором банківського рахунку та надання додаткових послуг РКО-1233539/06062024/0269 від 06.06.2024, яка становить 486 131.79 грн., та складається з: залишку простроченої позики у сумі 486 129,91 грн.; залишку прострочених відсотків - 1.88 грн.
- за договором банківського рахунку та надання додаткових послуг РКО-1233539/06062024/0314 від 06.06.2024, яка становить 330 177,35 грн., та складається з: залишку простроченої позики у сумі 330 176,09 грн.; залишку прострочених відсотків - 1.26 грн..
- за договором банківського рахунку та надання додаткових послуг РКО-1233539/06062024/0318 від 06.06.2024, яка становить 215,72 EUR, та складається з: залишку простроченої позики у сумі 215,72 EUR.
ІІ. ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
2.1. Відповідно до частини 2 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
2.2. Згідно з частиною 7 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
2.3. Частиною 3 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
2.4. Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
2.5. Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
2.6. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повертається, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
ІІІ. ВИСНОВОК СУДУ
3.1. На підтвердження повноважень Гойдо О.В. щодо звернення до суду від «Банк Кредит Дніпро" суду надано копію витягу з посадової інструкції від 01.11.2024.
3.2. У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
3.3. Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України.
3.3. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
3.4. Суд зауважує, що не залежно від того, чи є справа малозначною чи ні, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник такої юридичної особи з наданням до суду документів на підтвердження повноважень діяти в судовому процесі.
3.5. Дані висновки суду відповідають висновкам, викладеним в наведеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20.
3.6. Від імені позивача - АТ «Банк Кредит Дніпро" позовну заяву підписано електронним підписом Гойдо О.В. та додано лишу копію витягу з посадової інструкції від 01.11.2024.
Разом з тим, документів на підтвердження повноважень у Гойдо О.В. діяти від імені АТ «Банк Кредит Дніпро" в порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, не додано, а тому суд вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, а тому позовна заява підлягає поверненню.
3.7. Суд вважає необхідним роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду з тими ж вимогами у разі подання належних доказів повноважень на вчинення процесуальних дій від АТ «Банк Кредит Дніпро".
Керуючись статтями 175, 185, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя Корольовського районного суду міста Житомира,
1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і - повернути особі, яка її подала.
2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Олена РОЖКОВА