Справа № 275/1300/24
28 січня 2025 року селище Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В, розглянувши у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Житомирській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст.124 КУпАП, -
за участі ОСОБА_1 , захисника Козадаєва В.С., представника потерпілої Скромної І.М.,
До Брусилівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, згідно якого останній 17.11.2024 о 13-40 год. в на 75 км а/д Київ-Чоп керуючи транспортним засобом «Чері Тігго», д.н.з. НОМЕР_2 , під час перестроювання з правої смуги руху в ліву не дав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Порш Каєн», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.3 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Допитаний в ході судового розгляду ОСОБА_1 вину не визнав. Вказав, що 17.11.2024 керував транспортним засобом на трасі Київ-Чоп, їхав по правій смузі руху. Для обгону вантажівки, що їхала перед ним, переконався безпеці маневру та виїхав на ліву смугу руху. Коли вже при обгоні порівнявся з кабіною вантажівки, то відчув удав в задню частину авто, продовжив рух та зупинився праворуч. Автомобіль, який вдарив його, став на лівій смузі руху, в нього були ушкодження передньої частини кузова, водієм була жінка. Водій вантажівки підходив до них, переконався, що його авто не задіто й поїхав. Поліцейські складали протокол лише на ОСОБА_1 , дружина була з ним в авто, після ДТП автомобілі водії поставили на узбіччя, ще до приїзду поліцейських. Перед маневром не бачив авто «Порш каєн», швидкість авто при обгоні була десь 115 км/год.
Захисник Козадаєв В.С. в суді просив закрити провадження за відсутності складу адмінправопорушення, так як схема ДТП не є належним доказом винуватості ОСОБА_1 , на ній нема ані фіксації місця зіткнення, ані гальмівного шляху автомобіля «Порш Каєн» перед зіткненням, зіткнення сталося вже при русі автомобіля «Чері Тіго» по лівій смузі руху, а не при початку маневру перестроювання.
Представник потерпілої ОСОБА_3 в суді вказала на наявність достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 , так як характер пошкоджень автомобілів вказує на раптовість маневру ОСОБА_1 , та, відповідно, порушення ним вимог ПДР.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні докази, дійшов до наступних висновків.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 10.3 Правил дорожнього руху у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.п.1.4, 1.5 Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки.
Згідно п. п. 9.1, 9.4, 9.6 ПДР України, попереджувальними сигналами є: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів. Для привертання уваги водія транспортного засобу, який обганяється, можна застосовувати перемикання світла фар, а поза населеними пунктами - і звуковий сигнал.
На підтвердження винних дій ОСОБА_1 долучено протокол про адміністративне правопорушення, схему наслідків ДТП, де зафіксовано розміщення транспортних засобів на момент приїзду працівниками поліції та письмові пояснення двох водіїв пошкоджених транспортних засобів.
Сам протокол поліцейського не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як у вказаному процесуальному документі міститься лише опис правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо фіксації обставин та наслідків події правопорушення.
У схемі місця ДТП зафіксовано лише місце знаходження транспортних засобів після ДТП, відсутні будь-які позначення слідової інформації (уламків транспортних засобів, сліди гальмування, тощо), які могли б дати відповідь щодо місця зіткнення транспортних засобів, гальмування водія автомобіля «Порш Каєн».
Суд враховує, що з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що перед початком маневру він не бачив автомобілів, які б рухались позаду чи взагалі по лівій смузі руху, на яку він потім виїхав. Маневр обгону на момент ДТП вже було розпочато та майже завершено, тобто кероване їм авто вже виїхало на смугу руху, по якій позаду їхав автомобіль «Порш Каєн». В письмових поясненнях від 17.11.2024 водій також заперечував винуватість у порушенні ПДР, вказував, що зіткнення сталося вже при перестроюванні авто в правий ряд після обгону.
Вказані покази за своїм змістом підтверджуються і показами свідка, яка знаходилась в автомобілі «Чері Тіго», та вказала, що до обгону ніяких перешкод позаду автомобіля «Чері Тіго» не було, зіткнення сталося раптово, вже при виконанні маневру, біля передньої частини вантажівки.
Незважаючи на заперечення водія щодо вчинення правопорушення ще на місці ДТП, інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу - суду надано не було, схема ДТП не містить належної доказової бази щодо обставин зіткнення транспортних засобів, фотознімків пошкоджень чи слідової інформації на дорожньому покритті - не надано.
За таких обставин, самі лише письмові пояснення водія ОСОБА_2 не можуть бути достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 . Так, з її письмових пояснень вбачається, що перед зіткненням вона певний час бачила автомобіль «Чері Тіго», який виконує маневр, так як встигла подавати сигнали світлом фар. Тобто між виявленням авто «Чері Тіго» та зіткненням транспортних засобів минув певний проміжок часу, що спростовує «раптовість» виїзду автомобіля «Чері Тіго» на ліву смугу руху та, відповідно, інкримінованого ОСОБА_1 порушення вимог п. 10.3 ПДР. Крім того, подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
Суд також враховує, що пошкодження саме лівої задньої частини авто "Чері Тіго" та правої передньої частини авто "Порш Каєн" пояснюються тим, що зіткнення сталося вже при завершенні обгону, як в письмових поясненнях і вказував водій ОСОБА_1 , та що вбачаєтсья з того, що після зіткнення авто змістилося праворуч до узбіччя, обігнавши вантажівку. Дані твердження й висновки не спростовані наданими суду доказами.
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Таким чином, в ході розгляду справи на підставі сукупності наданих суду доказів не було доведено поза розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 п.10.3 Правил дорожнього руху при події 17.11.2024, що, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, спростовує наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суд зауважує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р. та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р.).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 124, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 283, 284 КУпАП,-
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови проголошено 29.01.2025 о 09-50 год.
Суддя П. В. Миколайчук